Котюк Богдан Миколайович: відмінності між версіями

Вилучено вміст Додано вміст
+ image #WPWP #WPWPUK
вікіфікація
Рядок 4:
== Цитати ==
'''Філософія творчості'''
«[[Музика]] — найбільш вартісний і найдосконаліший результат діяльності людини. Музика — це найбільш універсальна мова людського спілкування і звернення до Всевишнього. Своєю глибинною сутністю і багатозначністю музика дозволяє нам не лише висловити, але ще й осягнути такі потаємні прагнення, в яких ми самі собі не зізнаємося навіть на підсвідомому рівні. Музика — це любов і саме життя, а поруч із цим — це найпрекрасніше з усього, що дарував людині Господь».
 
'''Естетика'''
«Естетичні категорії „музикант“„[[музикант]]“ і „композитор“„[[композитор]]“ необхідно чітко окреслити. Музикант — це „оспівувач муз“ (canto — спів). Композитор — це „складач, творець, організатор і розпорядник“ (з латині: com — одночасно; pono — класти, утверджувати, віддавати пожертву богам). Таким чином естетична категорія „композитор“ — це сплав поетики (майстерність творення) і логістики (мистецтво розрахунку). Тому себе вважаю композитором».
«Композитор, як і кожен інший митець, є (тобто — має бути!) виразником свого часу, обличчям суспільства, або навіть його провідником! Найскладніше композиторське завдання вимагає постійно оновлюваного вирішення: йдучи на два кроки попереду, все ж залишатися цікавим і зрозумілим для своїх сучасників».
 
Рядок 15:
Йоганн Себастьян Бах є підсумком і узагальненням усіх музичних здобутків попередніх епох. Бах — це остаточна реалізація й утвердження тонально-функційної системи організації звуків через Dur — moll та енгармонізм. Завдяки Й. С. Бахові звукова музична тканина здобула функційну детермінацію та стабільний центр тяжіння. Це стало основою ладо-гармонічної та метро-ритмічної організації музики. Для багатьох музичних стилів ця система залишається актуальною ще й надалі.
 
[[Ріхард ВаґнерВагнер]] — це вихід за рамки системи тяжіння; — це устремління людства в безкінечний Всесвіт через позбавлення сили тонального тяжіння. Епохальне новаторство Ваґнера у постійній і неслабнучій напрузі через очікування каденційної ладо-гармонічної розв'язки. Його безкінечна мелодія і постійний пошук функційної опори символізують таємничу безмежність космосу».
 
{{Поділитися}}