Мовчан Павло Михайлович: відмінності між версіями

Вилучено вміст Додано вміст
м оформлення
вікіфікація
 
Рядок 1:
{{Особа}}
'''Павло́ Миха́йлович Мо́вчан''' (нар. 1939)  — український письменник. Голова всеукраїнського товариства «Просвіта» (з 1993);
 
== Цитати ==
Рядок 7:
* В людині прихований акт творчості.
* [[Мораль]] ніколи не старіє.
* [[Слово]] формує світ. Спотворене слово  — спотворює його.
* У слові розкривається душа.
* Зрозуміти культуру далеких предків  — значить зрозуміти себе.
* Слово Боже розпиналося на пергаменті заради людини.
* [[Естетика]] ніколи не могла замінити етику, а [[краса ]]— віру.
* [[Література]], як і [[релігія]],  — це один із шляхів пошуків істини.
* Культ пращурів  — це культ життя.
* Раб не має права на себе.
* Перед Словом усі рівні.
* Мови-переможниці платять за свої перемоги дуже дорого.
* Повнота слів  — це повнота світу.
* Кордони мови ніколи не збігаються з географією.
* Мову створило високе поривання людини.
* [[Мова]]  — завжди вертикаль, духозведення.
* В мові кожного народу закладений і шлях до Правди, і шлях до Істини.
* Слово  — свідок історії, свідок Часу.
* В Слові починається і завершується життя народу.
* Мова  — останнє пристановище волі.
* Слово  — це остання надія на порятунок.
* [[Слово]]  — останній прихисток і душі, і духу.
* Поезія  — яскравий показник життєздатності національної мови.
* Якщо людина відрікається родової пам'яті, вона спроможна на все.
* Закон паперовий, беззаконня  — реальне.
* Якщо ми не будемо думати про себе усім миром, то нам ніколи не бути собою. ворити, то менше хочеться думати.
 
== Джерела ==
* [http://ukrlife.org/main/afor/movchan.html Українська афористика Х-ХХ ст. Під загальною редакцією Івана Драча та Володимира Черняка.  — К., Видавничий центр «Просвіта», 2001]
 
{{Шевченківська премія з літератури}}