Омер Бартов: відмінності між версіями

Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 5:
{{Q
| Цитата = Це правда, що узагальнення — ризикована річ. І водночас написати історію без них неможливо. Коли на початку 1980-х років я написав, що
солдати вермахту брали участь у масових злочинах, мене звинуватили в нав’язуванні колективної провини. Зрештою, не всі німецькі солдати були злочинцями, багато хто з них не скоював убивств. Але я мав на увазі, що німецькі збройні сили, як організація, що складалася з мільйонів солдатів, були причетні до злочинної діяльности. Вочевидь, те саме можна сказати про [[СС]] і [[ґестапо]], а також про їхніх місцевих колабораціоністів: батальйони [[Schutzmannschaften]] чи поліцаїв. Саме з цих підрозділів походили багато людей [[УПА]]. І УПА як організація брала участь в етнічних чистках і геноциді. Чи були її окремі члени причетні до злочинів — це одне питання. Але те, що злочини були широкомасштабними і що чинили їх саме члени цих організацій — це факт<ref>[https://shron1.chtyvo.org.ua/Omer_Bartov/Dyskomfortne_chytannia_vidpovid_moim_krytykam.pdf? Дискомфортне читання: відповідь моїм критикам] // Україна Модерна. — 2009. — № 15 (4): Пам`ять як поле змагань. — С. 332.</ref>.
| Коментар =
| Оригінал =
| Автор = }}
 
Та сама проблема — узагальнення — стосується й антисемітизму. Відомо, що ця система уявлень чи ідеологія важко піддається окресленню. Схоже, нині вона більш поширена в Західній Україні, де євреїв дуже мало, ніж у тих частинах країни, де їх мешкає значно більше. Вона була принциповим компонентом інтеґрального націоналізму і фашизму, але також вплинула і на комунізм, що був ідеологічно протилежний до неї. Попри це, антисемітизм як ключовий і рушійний мотив політики геноциду має іншу якість. І коли закиди щодо антисемітизму (як-от у тому, що «євреї» й «комуністи» були синонімами) використовуються, щоб відвернути увагу від злочинів проти євреїв, таких як причетність ОУН і УПА до Голокосту, ми маємо наполегливо стверджувати, що деякі узагальнення слугують для того, щоб спотворити чи прикрити злочини минулого.<ref>[https://shron1.chtyvo.org.ua/Omer_Bartov/Dyskomfortne_chytannia_vidpovid_moim_krytykam.pdf? Дискомфортне читання: відповідь моїм критикам] // Україна Модерна. — 2009. — № 15 (4): Пам`ять як поле змагань. — С. 332—333.</ref>.
| Коментар =
| Оригінал =
| Автор = }}
 
 
== Примітки ==