Омер Бартов: відмінності між версіями

Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 36:
| Автор = }}
{{Q
| Цитата = Польські свідчення про Бучач репрезентують поляків головними жертвами совєтів, а євреїв та українців – тими, хто співпрацював з ними. Українці ж говорять про себе як про головну жертву, а про поляків і особливо євреїв – як про тих, хто співпрацював із совєтами. Євреї значно амбівалентніші в оцінках радянської влади, тому що в ретроспективі вона була не такою поганою, як німецьке правління, і тому що за радянських часів євреї отримали кращі освітні й адміністративні можливості, аніж за часів польської влади. Але українське та польське невдоволення, спричинене гаданою роллю євреїв [у радянській політиці], породжувало антиєврейське насильство під час німецької окупації<ref name="Інтер">[https://uamoderna.com/pdl-min/omer-bartov-ya-vidchuvayu-osoblivu-vidpovidalnist-za-rozuminnya-istorii-evrejskogo-narodu Омер Бартов: «Я відчуваю особливу відповідальність за розуміння історії єврейського народу»].</ref>.
| Коментар = Фрагмент відповіді на запитання: «Як період радянізації 1939–1941 років позначився на перебігу міжетнічних відносин у Бучачі?»
| Оригінал =
| Автор = }}
 
{{Q
| Цитата = 3. Вбивства у першій половині 1943 року відбувалися in situ на двох пагорбах поруч із містом на очах у громадськості. Депортації до Белжеця, що знаходився поруч, більше не здійснювалися. Понад половину єврейського населення вбивали там, де воно мешкало, або ж неподалік<ref name="Інтер"/>.
| Коментар = Фрагмент відповіді на запитання: «Якими були ключові особливості реалізації нацистської політики Голокосту в Бучачі?»
| Оригінал =
| Автор = }}