Світличний Іван Олексійович: відмінності між версіями

Вилучено вміст Додано вміст
MarynaChala (обговорення | внесок)
MarynaChala (обговорення | внесок)
Рядок 91:
{{Q|Цитата = У всякому разі, в Івана було що послухати і було що почитати. У нього була одна з найкращих приватних бібліотек у Києві, він був не просто книголюб, а книгоман. Його бібліотека могла змагатися, наприклад, з Кочуровою, ще з кількома. Це була добірна бібліотека. Він знався з букіністами, кожного вівтірка і кожної п'ятниці йшов у книгарню «Сяйво», йому там з-під прилавка і не з-під прилавка діставали, що його цікавило. Скрізь він мав замовлення, з усіма розраховувався книжками за всілякі послуги. У кожному разі, бібліотека в нього була дуже добра, і людей, переважно добрих людей, у нього в хаті не бракувало. Приходили, приїздили. Знайомства він заводив легко<ref>[http://museum.khpg.org/index.php?id=1121767765 Світлична Надія Олексіївна]</ref>.
|Коментар = [[Світлична Надія Олексіївна|Надія Світлична]]}}
{{Q|Цитата = Одне об’єднало нас – щастя знати Івана Олексійовича Світличного. Тихе щастя бути поруч, бачити, чути голос. Любов не може бути перекладена на слова. Будь-які спогади – брехня і фальш. Бо вони – лише слова. Жити поряд із ним було великою радістю. Щемкою радістю знати Мудрого, Учителя...<ref>Глузман С. Вступне слово // Доброокий. Спогади про Івана Світличного. – К., 1998. – С. 5.</ref>.
|Коментар = [[Семен Глузман]]}}
{{Q
| Цитата = Не можу я без посмішки Івана
Рядок 110 ⟶ 112:
| Коментар = Первісний начерк вірша зроблений в ніч з 4 на 5 вересня 1965 р., відразу після того, як Василь Стус дізнався про арешт друга
| Автор = [[Стус Василь Семенович|Василь Стус]]}}
 
== Джерела ==
* [http://school.xvatit.com/index.php?title=Цитати_відомих_людей_про_українську_мову Цитати відомих людей про українську мову]