Оріховський Станіслав: відмінності між версіями

Вилучено вміст Додано вміст
доповнення
доповнення
Рядок 93:
{{Q|Цитата = Я не чув, щоб огидна річ мала доброродну назву{{sfn|Мудрість|2019|с=100}}.}}
 
=== СуплікаІз «Супліки Станіслава Оріховського Рутенця до Найвищого Понтифіка [[Юлій III|Юлія ІІІ]] про схвалення взятого шлюбу» 1551 р. ===
{{Q
| Цитата = …ваших консесіоналій, індульгенцій, ювілеїв, а також Петрової брами не досить уже, аби приваблювати людей до міста [[Рим]]а й утримувати їх у [[католицтво|вашій вірі]]. Тому слабне вона скрізь і береться на глузи всіма. Навіть самі папісти вважають віру химерою для [[брехня|обманювання]] неосвічених людей, яку вигадали й придумали датарії, копісти і римські офіціали заради ганебної наживи.{{sfn|Оріховський|2004|с=166}}}}
Рядок 125:
{{Q
| Цитата = Тепер дійшло вже до того, що люди вважають [[Османська імперія|турецьку зверхність]] більш зносною, ніж [[Римо-католицька церква|римську]]. Бо турецька влада відверто жорстока і жодної прихильності до нас не виявляє, жодної ласки. А Рим найжорстокіше насильство затуляє [[лицемірство]]м і підступністю. Бо має потенцію, має міста, містечка, військо і верховодів, яких чимало і які самим туркам не поступаються.{{sfn|Оріховський|2004|с=182}}}}
{{Q|Цитата = Вчені й благочестиві мужі вважають за злочин домагатися, а за гріх — купувати те, що задля прибутку було зневажене людьми нечестивими і гідними покари{{sfn|Мудрість|2019|с=102}}.}}
{{Q|Цитата = О прекрасний день, коли спало на думку відмовитися від нещасливих привілеїв, і я відкинув їх із якимсь божественним порухом душі{{sfn|Мудрість|2019|с=102}}.}}
{{Q|Цитата = Мусиш визнати і прийняти непорушними такі два принципи: по-перше, природне право, по-друге, божественний закон{{sfn|Мудрість|2019|с=102}}.}}
{{Q|Цитата = Ти не Геракл, хоч і знаєш, що можеш у сто разів більше!}}
{{Q|Цитата = Не думай так: «Невелика біда, коли втрачу одну людину — якогось там рутенця-варвара!» Спогадай, що й задля мене помер Христос{{sfn|Мудрість|2019|с=102}}.}}
 
=== Із «Промови на похороні польського короля Сигизмунда-Ягелона<ref>Тобто з династії Ягеллонів. Ідеться про Сигизмунда-Августа, Польського короля</ref>», 1559 р. ===
{{Q|Цитата = Жодна держава не може існувати без наук — і нічого святого, чи справедливого, чи почесного там бути не може, де ім’я [[Філософія|філософії]] не в повазі{{sfn|Мудрість|2019|с=102}}.}}
{{Q|Цитата = Перемагають часом не тільки добрі мужі, а й злі. Але перемоги останніх не приносять справжньої слави{{sfn|Мудрість|2019|с=102}}.}}
{{Q|Цитата = Держава, яка не має підмоги від сусідів і прихильності, міцною не буває{{sfn|Мудрість|2019|с=103}}.}}
{{Q|Цитата = Всі нещастя роду людського постають почасти від жорстокості, а почасти від зманіженості тиранів{{sfn|Мудрість|2019|с=103}}.}}
{{Q|Цитата = Душа, жодною доброю наукою не піднесена, хитається і спотикається при виконанні будь-якого державного обов’язку чи служби{{sfn|Мудрість|2019|с=103}}.}}
{{Q|Цитата = Насіння, коли в чужу землю потрапляє, втрачає свою силу і часто до іншого виду переходить. Так і хист хлопців унаслідок невідповідного виховання стає непридатним для сприйняття батькових чеснот{{sfn|Мудрість|2019|с=103}}.}}
{{Q|Цитата = Важче бути миролюбним королем, як войовничим, бо наскільки більше бракує комусь розуму, настільки він зухваліший і більш удатний до війни{{sfn|Мудрість|2019|с=103}}.}}
{{Q|Цитата = [[Мир]] складається із тих самих складників, що й мудрість. Мета миру — жити в ньому згідно з природою та законами. Цю саму мету й мудрець має{{sfn|Мудрість|2019|с=103}}.}}
{{Q|Цитата = Про майстерність [[Митець|митців]] засвідчують їхні творіння. Так само і мистецтво всіх мистецтв — [[наука]] хай сприяє управлінню державою{{sfn|Мудрість|2019|с=103}}.}}
{{Q|Цитата = Тиран — то жахлива звірюка з людською подобою, що губить громадян, знищує закони, один усе пригнічує{{sfn|Мудрість|2019|с=103}}.}}
{{Q|Цитата = Коли щось діється недобре або не до ладу, знай: винні в тому не воля Божа і не випадок, а брак справжнього розуму{{sfn|Мудрість|2019|с=103}}.}}
{{Q|Цитата = Чи добре вдаватиметься кораблю, де моряки усунули капітана або де капітан сам хоче гребти, кинувши стерно, і вести спостереження за небом, зірками та вітром? Чи був би з цього якийсь глузд{{sfn|Мудрість|2019|с=103}}?}}
{{Q|Цитата = Якщо сама мудрість не виступає у керівника держави суміжно зі справедливістю, тоді не буває міцною і вельми корисною у людських справах{{sfn|Мудрість|2019|с=104}}.}}
{{Q|Цитата = До чеснот іди тим самим коротким шляхом, яким ішов батько{{sfn|Мудрість|2019|с=104}}.}}
{{Q|Цитата = Хай громадське нещастя переважає вашу особисту ненависть{{sfn|Мудрість|2019|с=104}}.}}
 
=== Із промови «Життя і смерть Я. Тарнавського»<ref>Тарнавський Ян ІІ (1488-1561) — польський державний діяч та полклводець, сприяв будівництву укріплень</ref>, 1561 р. ===
 
{{Q|Цитата = І серед тварин мале, відлучене передчасно від молока матері, миршавіє{{sfn|Мудрість|2019|с=104}}.}}
{{Q|Цитата = Невже, гадаєш, достатньо бути лише не палієм, не розбійником, не ґвалтівником дівчат і не зневажцем урядовців. Далебі, що н{{sfn|Мудрість|2019|с=104}}і!}}
{{Q|Цитата = Розум нас учить правдивої мудрості, справедливості, відваги, поштивості. Але хто є добрим, запитаєш? Скажу так, що людина мудра, справедлива, мужня, поштива є доброю{{sfn|Мудрість|2019|с=104}}.}}
{{Q|Цитата = Невже ти гадаєш, що свобода — те саме, що і сваволя{{sfn|Мудрість|2019|с=104}}?}}
{{Q|Цитата = Мудрий корчмар, коли пиво скисає, виливає його геть; так ти, ледащо, не хвалися гербом, коли твоє шляхетство спідліло{{sfn|Мудрість|2019|с=104}}.}}
{{Q|Цитата = Зірки ніхто не може полічити і небо змірити, окрім філософа{{sfn|Мудрість|2019|с=104}}.}}
{{Q|Цитата = Велика честь і хвала за те, що згадуєте, але тому лиш синові честь, який батьківську доблесть своєю доповнює{{sfn|Мудрість|2019|с=105}}.}}
{{Q|Цитата = Став гроші свої, коли хочеш виграти, але знай добре, що тих грошей не збереш, удома сидячи. І ті усі, що батько залишив, вважай, що легко прогрáєш{{sfn|Мудрість|2019|с=105}}.}}
{{Q|Цитата = Кожен добрий батько мовить до сина: «Сину мій любий, або кращим будь, або від мене гіршим будь!{{sfn|Мудрість|2019|с=105}}»}}
{{Q|Цитата = З пригод інших людей бачив я, що нерівність є трутизною свободи і що там зле діється, де один другому каже: «Я вільний, а ти невільний!{{sfn|Мудрість|2019|с=105}}»}}
{{Q|Цитата = Чотири якості, без яких жоден не може бути добрим гетьманом: тверезість, чуйність, суворість, владність{{sfn|Мудрість|2019|с=105}}.}}
{{Q|Цитата = І той не добрий гетьман і бути не може, хто є добрим господарем{{sfn|Мудрість|2019|с=105}}.}}
{{Q|Цитата = Якщо від початку даси волю, то потім не погамуєш, якби навіть кола<ref>колесо</ref> на голові тесав{{sfn|Мудрість|2019|с=105}}.}}
{{Q|Цитата = Не досить для гетьманства мати коня, панцира, щита і списа; потрібен ще й розум, і серце, бо гетьманське правління — то справа найбільша{{sfn|Мудрість|2019|с=105}}.}}
{{Q|Цитата = Не у кількості людей, а в руках Божих бувають людські перемоги{{sfn|Мудрість|2019|с=105}}.}}
{{Q|Цитата = О цното! Яка ти доблесна! Володаркою стаєш, коли на свого натрапиш{{sfn|Мудрість|2019|с=105}}!}}
{{Q|Цитата = Кожен син шляхетного роду доброчесні справи предків має взяти на себе, певне знаючи, що без добрих учинків нічого не вартує ні багатство, ні краса, ні сила{{sfn|Мудрість|2019|с=105}}.}}
{{Q|Цитата = Кожна людська справа без чеснот і справедливості є щирою ганьбою{{sfn|Мудрість|2019|с=105}}.}}
 
=== Iз твору «Квінкунс», 1564 р. ===
{{Q|Цитата = Важко мовчати, коли болить, важко не волати, коли тонеш, важко й не зітхати у неволі{{sfn|Мудрість|2019|с=106}}.}}
{{Q|Цитата = Тільки всі разом — порятуємося, а кожен зокрема, в човні сидячи, згине{{sfn|Мудрість|2019|с=106}}.}}
{{Q|Цитата = Якщо король чимось відрізняється від тирана, то хіба тим, що тиран бере, а король дає{{sfn|Мудрість|2019|с=106}}.}}
{{Q|Цитата = Де відмінність у вірі, там ні любові, ні єдності жодної не може бути між людьми{{sfn|Мудрість|2019|с=106}}.}}
{{Q|Цитата = Не може ні правди, ні віри бути в тій людині, яка, дораджуючи або займаючи якусь посаду в державі, чекає якихось подарунків{{sfn|Мудрість|2019|с=106}}.}}
{{Q|Цитата = Xiба то не жорстока річ чинити від імені всієї держави те, що шкодить державі{{sfn|Мудрість|2019|с=106}}?}}
{{Q|Цитата = Не дивуйся і не лякайся, якщо твоє писання у людей викликає зненависть, а зокрема, коли бачиш, що тебе першого в лицарському станові на те Господь Бог серед нас, на Руси, розбудив{{sfn|Мудрість|2019|с=106}}.}}
{{Q|Цитата = Продовжуй те, до чого покликаний і що почав в ім’я Боже, пристосовуючи перо своє до добра своєї Вітчизни, яка марно гине{{sfn|Мудрість|2019|с=106}}.}}
{{Q|Цитата = Не втомлюйся писати і не лежи на книгах так, як дракон лежить на скарбах, з яких нікому пожитку ніякого. Так само й ти високих і знаменитих знань, якими перший на Руси спокусився і в яких з дитинства аж досі пильно кохаєшся, не втрачай марнуванням{{sfn|Мудрість|2019|с=106}}.}}
{{Q|Цитата = Добре влаштована держава є картиною Царства Божого. І якого ж чистого ока треба тому, хто хотів би Царство Боже спізнати{{sfn|Мудрість|2019|с=106}}.}}
{{Q|Цитата = Якщо взявся до плуга, не оглядайся назад, тобто — до чого не маєш покликання, тим не займайся, бо гріх учиниш{{sfn|Мудрість|2019|с=107}}.}}
{{Q|Цитата = Не чекай нічого від Бога, що душі, ані тілу не корисне{{sfn|Мудрість|2019|с=107}}.}}
{{Q|Цитата = Постійно справи на мені палають і в мені, а часом виходять з мене через мову, перо, друк, не зважаючи на супокій або на якийсь власний пожиток мій{{sfn|Мудрість|2019|с=107}}.}}
{{Q|Цитата = Якщо хочемо вежу будувати, то перед початком будування сядьмо і полічімо для себе, щоб знати: чи вистачить нам матеріалу, аби потім, заклавши фундамент, не були змушені через нестачу всього для будівництва покинути його{{sfn|Мудрість|2019|с=107}}.}}
{{Q|Цитата = Якщо щось є зле в них, то лишімо для них{{sfn|Мудрість|2019|с=107}}.}}
{{Q|Цитата = Легко буває з води вітер, бо вологі обоє. Важко вогонь із води буває, бо спільності жодної не мають{{sfn|Мудрість|2019|с=107}}.}}
{{Q|Цитата = Рука, яка не при тілі, не є рукою{{sfn|Мудрість|2019|с=107}}.}}
{{Q|Цитата = За природним правом невільник ненавидить свого пана{{sfn|Мудрість|2019|с=107}}.}}
{{Q|Цитата = Як неволя думку в людини тлумить, нищить, гасить, так і вольність думку множить, серце підносить, обличчя веселить, око сміливим, погляд і ходу жвавою робить{{sfn|Мудрість|2019|с=107}}.}}
{{Q|Цитата = Вроджена неволя до диявольської неволі подібна{{sfn|Мудрість|2019|с=107}}.}}
{{Q|Цитата = Вибирай одне, бо не можна брати разом обоє, позаяк сила і суд укупі ставати не можуть. Мусять одне за іншим бути, бо чесноти порядок між собою мають, якого не випереджають, але служать йому{{sfn|Мудрість|2019|с=107}}.}}
{{Q|Цитата = Серед чеснот першою є справедливість, а не сила{{sfn|Мудрість|2019|с=108}}.}}
{{Q|Цитата = Не може на одному суді той самий бути позивачем і суддею{{sfn|Мудрість|2019|с=108}}.}}
{{Q|Цитата = Тиранство з великою неволею змішане{{sfn|Мудрість|2019|с=108}}.}}
 
== Примітки ==