Іван Вишенський: відмінності між версіями
Вилучено вміст Додано вміст
м Сергій Липко перейменував сторінку з Вишенський Іван на Іван Вишенський: згідно з Вікіпедією |
доповнення, зображення, оформлення |
||
Рядок 1:
{{Особа}}
'''Іван Вишенський''' (між 1545–1550 — після 1620) — видатний український [[письменник]]-полеміст.
== Цитати ==
=== Із «Книжки», 1599-1600 рр. ===
[[Файл:Ю. Буцманюк. Б. Хмельницький, І. Вишенський, І. Мазепа, Г. Гулевичівна та інші видатні православні України.JPG|thumb|200px|right|Проповідь Івана Вишенського (розпис із монастиря Різдва Христового у Жовкві).]]
{{Q|Цитата = Що за пожиток із тієї дочасної славиці, коли я вічно посоромлений буду{{sfn|Мудрість|2019|с=133}}?}}
{{Q|Цитата = Що мені за пожиток з численних фільварків та оздоб дімка, коли я красних домів горнього Єрусалиму<ref>тобто [[Рай|раю]]</ref> не побачу{{sfn|Мудрість|2019|с=134}}?}}
{{Q|Цитата = [[Гордість]] літає думкою високо, але насправді перебуває, коли випробувати, нижче від усього{{sfn|Мудрість|2019|с=134}}.}}
{{Q|Цитата = Понижений сам себе найменшим чинить, через це Бог його й підносить{{sfn|Мудрість|2019|с=134}}.}}
{{Q|Цитата = Наша істинна [[віра]] є та, яку брами пекельні не перемогли й перемогти не можуть{{sfn|Мудрість|2019|с=134}}.}}
{{Q|Цитата = Ліпше вам без владик і попів, поставлених од диявола, бути в церкві і православ’я зберігати, аніж із владиками й попами, не від Бога покликаними, бути в церкві і з неї глумитися{{sfn|Мудрість|2019|с=134}}.}}
{{Q|Цитата = Коли перемудріли, то й Бога відіслали{{sfn|Мудрість|2019|с=134}}.}}
{{Q|Цитата = [[Смерть]] є для тих рожденних, котрі світ оцей люблять і до нього думку свою прикували, котрі заради тіла живуть та мудрують{{sfn|Мудрість|2019|с=134}}.}}
{{Q|Цитата = [[Покаяння]] барв не потребує; тілу, котре кається, досить, аби йому голизну прикрити{{sfn|Мудрість|2019|с=134}}.}}
{{Q|Цитата = Мирське лихе життя всі природжені межі та цноти ґвалтує{{sfn|Мудрість|2019|с=134}}.}}
{{Q|Цитата = Хоч і високо сидить і вище за всіх дивиться, але з низькими він однаково земля та порох{{sfn|Мудрість|2019|с=134}}.}}
{{Q|Цитата = Немає чим хвалитися, коли довічно не перебував і швидко міняється, а зрештою зникає і гине{{sfn|Мудрість|2019|с=135}}.}}
{{Q|Цитата = І папа вмирає, як і той, котрий щастя не має, ще й гірше{{sfn|Мудрість|2019|с=135}}.}}
{{Q|Цитата = А коли щасливий люто помирає, де ж його [[щастя]]? Знаємо всі, що тут, у нас, живих, залишилося{{sfn|Мудрість|2019|с=135}}.}}
{{Q|Цитата = Не ганьби, бо оганьблений будеш! Не смійся, бо осміяний будеш! Не безчесть, бо збезчещений будеш{{sfn|Мудрість|2019|с=135}}!}}
{{Q|Цитата = Не вся-бо пшениця буде на посів, але знайдеш і таку ниву, на якій більше куколю уродить, аніж пшениці{{sfn|Мудрість|2019|с=135}}.}}
{{Q|Цитата = Наше тіло — од землі земля — земного собі тяжару й корму прагне. [[Дух]] же шукає, як би витягтись з того м’яса угору, але його той гній і ласощі тілесні зв’язали і не пускають{{sfn|Мудрість|2019|с=135}}.}}
{{Q|Цитата = Чи голова в тебе не на тому самому місці стоїть, що і в убогого? А очі, слух, смак, ніздрі, руки, ноги чи не так само розміщені, як і в убогого{{sfn|Мудрість|2019|с=135}}?}}
{{Q|Цитата = Всі-бо женуться за теперішнім віком, щоб його благами задовольнятися і насититися{{sfn|Мудрість|2019|с=135}}.}}
{{Q|Цитата = Це ж бо є хороброго [[війна]]: впасти у спокусу, укріпитися й стати на своєму місці{{sfn|Мудрість|2019|с=135}}.}}
{{Q|Цитата = Істини неправдою перебороти не зможете і самі щезнете і загинете, а [[істина]] живе і житиме вовіки{{sfn|Мудрість|2019|с=136}}.}}
{{Q|Цитата = Мимоволі мусите огуджувати, бо огудникові ви й служити взялися{{sfn|Мудрість|2019|с=136}}.}}
{{Q|Цитата = Хай буде хлоп, кожум’яка, сідельник та швець, але згадайте, що він брат наш, рівний із вами у всьому{{sfn|Мудрість|2019|с=136}}.}}
{{Q|Цитата = Спасайтеся вірою, спасайтеся [[Заповідь|заповідями]] євангельськими, спасайтеся [[Закон|законом]] отецьким, спасайтеся чистим і неблазенним життям{{sfn|Мудрість|2019|с=136}}!}}
{{Q|Цитата = Знаю, що вищі ви є, і я вам те мушу признати, але розкішнішим черевом і ласолюбнішим горлом, пишнішим помислом і неситішим здирством. А спасінням духовним ви далеко менші й гірші од простих православних світських{{sfn|Мудрість|2019|с=136}}.}}
{{Q|Цитата = І язика ліпше урізати, щоб не говорив огуди та зваби і щоб інших із собою у рів не кинув. Отож хай зігниє поганий член, щоб добрих не пошкодити. Це не пошкодить, а пошкодить бридке і лихе бажання{{sfn|Мудрість|2019|с=136}}.}}
{{Q|Цитата = Всяка жертва нечестивих бридка перед Богом{{sfn|Мудрість|2019|с=136}}.}}
{{Q|Цитата = Вільно людині, і самовладу вона має, захотіти спастися чи загинути, померти чи живою бути, сином Божим чи сином дияволовим стати{{sfn|Мудрість|2019|с=136}}.}}
{{Q|Цитата = Зваба — це замість істини утримувати неправду{{sfn|Мудрість|2019|с=136}}.}}
{{Q|Цитата = Коли істина суща укріплюється і утверджується на тому місці, де була неправда, тоді неправда й думка звабного узаконення чи держави розвивається і зникає, ніби павутина. Істина-бо суща і незмінна пробуває і творить усім себе явною{{sfn|Мудрість|2019|с=137}}.}}
{{Q|Цитата = А хто знищить одну із заповідей або спокусить одного з малих знищенням заповідей, ліпше тому жорнового каменя на шию покласти, втопитися й загинути самому в морі{{sfn|Мудрість|2019|с=137}}.}}
{{Q|Цитата = Не може комедійник простягти мисленне око до Христового розуму, поки не звільниться від свого машкарського розуму{{sfn|Мудрість|2019|с=137}}.}}
{{Q|Цитата = Оскільки ти неправда і в ній плутаєшся, і з нею вік провадиш і проходиш, од неправди і плода свого понеси{{sfn|Мудрість|2019|с=137}}.}}
{{Q|Цитата = Неправді властиво не стояти на одному місці, оскільки воно, не суще, а обходити країни й тулятися, перескакуючи з місця на місце. Істина не така, вона-бо єдина поставилася й утвердилася вічно й нерушно і стоїть на одному місці на нерушній основі{{sfn|Мудрість|2019|с=137}}.}}
{{Q|Цитата = Не треба тобі самому шукати влади й начальства, щоб тебе шанували й покорялися тобі люди, але треба тільки просвітити своє духовне світло добродійного життя{{sfn|Мудрість|2019|с=137}}.}}
{{Q|Цитата = Куди ж підеш зі своєю неправдою, оскільки вона, не бувши сущою, встояти не може в місцях, куди була приведена{{sfn|Мудрість|2019|с=137}}!}}
{{Q|Цитата = Вже являється тайна беззаконня, отож збагни її, доки з середини не вийде і не з явиться беззаконний{{sfn|Мудрість|2019|с=137}}.}}
{{Q|Цитата = Мине, як [[сон]], це скоротічне життя, скоро мине! Отож будьмо готові на славне воскресіння добрим і очищеним життям, щоб дістатись на правий бік{{sfn|Мудрість|2019|с=138}}.}}
{{Q|Цитата = Держіться істини від усієї кріпості мислі й сили душі, щоб бути увінчаним од істини в час випробування плодів{{sfn|Мудрість|2019|с=138}}.}}
{{Q|Цитата = Що ж таке прірва? Та ж кінець життя означає, де вже немає часу ні на покаяння, ні на дання, ні на сіяння, але йде жниво добрих чи лихих плодів{{sfn|Мудрість|2019|с=138}}.}}
=== Із твору «Короткослівна відповідь Теодула<ref>псевдонім І . Вишенського, буквально: раб Божий</ref>», 1599-1601 рр. ===
[[Файл:Іван Вишенський прп.jpg|thumb|200px|right|Преподобний Іван Вишенський]]
{{Q|Цитата = Мало є доброго і мало тих, що спасуться, мало вибраних і мало в кому спасіння хоче віднайтися{{sfn|Мудрість|2019|с=138}}.}}
{{Q|Цитата = Себе стережімо, про себе чинімо старання, щоб не бути потопленими в цьому віці і щоб вічно не загинути{{sfn|Мудрість|2019|с=138}}.}}
{{Q|Цитата = Не дивися на те, що солодко пишуть і наставляють солодкі слова, а дивися, чи сидить у них і чи має над ними зверхність [[правда]]{{sfn|Мудрість|2019|с=139}}.}}
{{Q|Цитата = Невільник-тіло слідує при потребі, куди веде мисленна воля: чи на [[добро]], чи на [[зло]]{{sfn|Мудрість|2019|с=139}}.}}
{{Q|Цитата = А коли перше слово — [[брехня]] і на брехні засноване, знайдеш і пізнаєш її всюди{{sfn|Мудрість|2019|с=139}}.}}
{{Q|Цитата = Чи не ясно всім розумним, що той є щирий брехун і відщепенець, котрий супроти правди воює{{sfn|Мудрість|2019|с=139}}.}}
{{Q|Цитата = Коли час покличе і диявол своїх учнів та гонителів підійме супроти істини, тоді з’яви, від яких плодів ти істинно посаджений.{{sfn|Мудрість|2019|с=139}}}}
{{Q|Цитата = Старша мати від дітей, спершу — мати, а потім — дитина{{sfn|Мудрість|2019|с=139}}.}}
{{Q|Цитата = Зваба від розумних скоро може відступитися — пізнають її{{sfn|Мудрість|2019|с=139}}.}}
=== Із твору «Зачіпка мудрого латинника з дурним русином», 1600-1601 рр. ===
{{Q|Цитата = Людське єство стоїть на самовладі і примусом та силою до Бога не притягається{{sfn|Мудрість|2019|с=139}}.}}
{{Q|Цитата = Нічого-бо немає дорожчого від [[Душа|душі]]{{sfn|Мудрість|2019|с=139}}!}}
{{Q|Цитата = Будьте собі зі своєю вірою та мудрістю окремо від нас, а ми зі своєю вірою та апостольським глупством окремо від вас{{sfn|Мудрість|2019|с=139}}.}}
{{Q|Цитата = І сліпець міркуванням може домацатися, щоб пізнати, що [[істина]], а що неправда{{sfn|Мудрість|2019|с=140}}.}}
{{Q|Цитата = Той по-справжньому годен назватися відступником та відщепенцем, котрий сам од дружини<ref>Дружина — тут: з'єднання однодумців, загін.</ref>, рівної собі в усьому, відлучається і відступає, а не дружина, яка вкупі стоїть{{sfn|Мудрість|2019|с=140}}.}}
{{Q|Цитата = Хто спастися хоче, то й освятитися прагне{{sfn|Мудрість|2019|с=140}}.}}
* ''Поїдь до Великої Росії і прочитай історії життя її святих людей, великих чудотворців, які й після смерті зціляли хвороби тих, хто до їхніх мощів приходив. А якщо бридишся рятівної російської мови, щоб щось у Великій Росії довідатись, то піди до Києво-Печерської Лаври в себе в дома у Києві, де лежать мощі майже рівних великим російським чудотворцям. І цих, Богом прославлених і звеличених після смерті, рід російський породив і мова свята слов`янська''
* ''Молю вас, хай буде [[Русь]] проста, дурна, невчена, а тільки перебувайте в православній вірі''
* ''Неправді властиво не стояти на одному місці.''
* ''Каяття барв не потребує''
▲* ''Що в житті цьому приготував, те в майбутньому візьмеш, а що був посіяв, теє там пожнеш.
▲* ''Коли цноту і чистоту плотську збережуть, але не очистяться від жорстокосердя і злостивості і не виявлять милості до ближнього, то світильники свої погасять без оливи милосердя.
* ''Мало обраних, і мало в кому спасіння хоче віднайтися.
▲* ''Що за пожиток з дару, коли я сам того запрагнув і дістав від тебе, диявола, а не [[Бог]] небесний мене на ту достойність покликав і вибрав?
* ''Спасайтеся законом отецьким.
▲* ''Онімій і будь безголосий, доки не схочеш отямитися!
* ''Не ганьби, бо оганьблений будеш!..
* ''Всяка жертва нечестивих бридка перед Богом.
* ''Зваба від розумних скоро може відступитися: пізнають її.
▲* ''На [[життя]] народитися — це коли, вийшовши з утроби у цей світ і дійшовши зрілого віку, думка вже має силу відрізнити зле від доброго.
▲* ''Як же ти хочеш розсудити біду войовника, що б'ється і бореться, коли сидиш удома біля материної цицьки!
* ''Спершу — мати, а потім — дитина.
* ''Себе стережімо…
* ''Хворий хворого лікувати не може.
* ''Той, хто не був у бою й подвизі ратному і не бачив змагання ратних, як може інших навчити?..
▲* ''Як хочеш іншим відчинити ворота царства небесного, коли для тебе вони зачинені?
* ''Неправді властиво не стояти на одному місці.
▲* ''Здорові очі можуть побачити й осудити гниле око і мають на те владу.
* ''Спасайтеся вірою.
* ''Істини неправдою перебороти не зможете і самі щезнете й загинете, а істина живе і житиме вовіки!
▲* ''Диявол тілу пособляє і супроти душі бореться.
==
{{reflist|2}}
== Джерела ==
* [http://ukrlife.org/main/afor/vishensky.html Українська афористика Х-ХХ ст. Під загальною редакцією Івана Драча та Володимира Черняка. — К., Видавничий центр «Просвіта», 2001]
* {{книга|автор = |заголовок =Мудрість передвічна. Афоризми давніх українських мислителів ХІ - поч. ХІХ ст. Упоряд. [[Шевчук Валерій Олександрович|Валерій Шевчук]] | місто =Київ |видавництво =Кліо | рік=2019 |сторінок =440 | isbn =978-617-7023-96-7 | ref = Мудрість}}
{{Поділитися}}
[[Категорія:Персоналії]]
[[Категорія:Автори-В]]
[[Категорія:Українські письменники]]
| |||