Українські народні прислів'я та приказки: шлюб, родина і родинні стосунки: відмінності між версіями

Вилучено вміст Додано вміст
м вікіфікація
доповнення
 
Рядок 1:
{{Прислів'я та приказки народів світу}}
'''Українські прислів'я та приказки''' — прислів'я та приказки [[українці]]в. Багато українських прислів'їв виражають любов до Батьківщини, готовність її захищати, осуд зрадників, стверджують необхідність дружби між народами тощо. Прислів'я представляють малу форму народної поетичної творчості, короткий, ритмізований вислів, що несе узагальнену думку, висновок, іносказання з дидактичним ухилом.
 
{{Українські прислів'я та приказки}}
 
Рядок 17 ⟶ 19:
* Краще в ставку потопати, як з нелюбим шлюб узяти!
* Краще полин їсти, ніж з нелюбим за стіл сісти!
* Панське кохання  — гірке горювання.
* Є що їсти й пити, та нема з ким говорити.
* Не підеш по добрій волі, то підеш по неволі.
Рядок 23 ⟶ 25:
* Тоді він буде жениться, коли [[корова|бики]] почнуть телиться!
* Хороший парубок, хоч води напийся, та й досі не женився!
* Не ходи по полю, не топчи куколю, не лупай очима,  — не твоя дівчина!
* Не ходи й порогів не оббивай, бо зятем не будеш.
* Не микуляй очима, як не твоя дівчина.
* Не буде Галя  — буде другая.
* Парубок жениться  — любу бере, вдовець жениться  — хто за нього йде.
* Буду сива, як [[вівця]], а не піду за вдівця.
* Личко дівку віддає.
* З гарною одружиться  — єсть на кого подивиться!
* З краси не пити роси.
* З красивого лиця води не пити.
Рядок 38 ⟶ 40:
* Вибирай жінку на цілий вік.
* Перше чим одружитись, треба роздивитись.
* Нежонатого не посилай в старости, бо як гарна дівка  — переб'є.
* Дівка на порі  — женихи у дворі.
* Сватає сім, а дівка буде не всім.
* Сватає сто душ, а чоловік буде лише один.
Рядок 55 ⟶ 57:
* Кожній свашці по ковбасці.
* Свасі перша чарка й перша палка.
* Заміж іти  — не дощову годину перестоять.
* Не все те правда, що на весіллі співають.
* Хто рано одружиться, той вік не натужиться.
* Одрізана скиба од хліба.(Віддана заміж.)
* Кожна птиця знайде свого Гриця.
* Яку йому кару дати?  — Оженить його, то буде знати!
* Ожени його, він сам пропаде.
* Ненадовго старий жениться: як не вмре, то жінка покине.
* За старого піду  — соломкою накрию, а молодого сама нагрію.
* Хоч і сова, аби з другого села!
* Не зітхай важко, не віддамо далеко,  — хоч і за курицю, та на свою вулицю.
* Ще молоко на губах не обсохло, а він жениться задумав!
* Постав мені хату з лободи, а в чужую не веди!
* Солом'яний парубок золоту дівку бере.
* Не нашого пера пташка у Івашка.
* Не плач, небого, що йдеш за нього,  — нехай плаче він, що бере біду в дім.
* Ну й пара!  — чорт сім пар лаптів стоптав, поки їх спарував.
 
== Родина та родинні стосунки ==
Рядок 78 ⟶ 80:
* У кого жінка не вмирала, у того горя не бувало.
* Батьки глядять дочку до вінця, а чоловік жінку до кінця.
* Мені батько не рідня, мені мати не рідня, мені теща родина  — мені жінку родила.
* Як люба дружина, то люба й в ряднині.
* Хоч нема що з'їсти, аби було з ким сісти.
Рядок 84 ⟶ 86:
* Живуть між собою, як голубів пара.
* Нема вірнішого приятеля, як добра жінка.
* Три друга: батько, мати та вірна жінка. Чоловік та жінка  — одна спілка.
* Мовчок: розбив тато горщок, а мати два, та ніхто не зна!
* З добрим подружжям і горе розгорюєш.
Рядок 91 ⟶ 93:
* Іван плахту носить, а Настя булаву.
* Гарна пава пером, а жінка норовом.
* Добра жінка мужові своєму вінець, а зла  — кінець.
* Краще камінь довбати, чим лиху жінку навчати.
* Від сердитої жінки постарієш, а від доброї  — помолодієш.
* Від огня, води і злої жони  — боже борони!
* Лучче їсти хліб з водою, чим жити з жінкою лихою.
* Розумна жінка чоловіка із біди вирятує, а дурна ще втокмачить.
* Жінка не черевик  — з ноги не скинеш.
* І в лиху годину не кидай дружину!
* Хоч ох, та вдвох!
* Куди голка  — туди й нитка, куди чоловік- туди й жінка.
* Як чоловік жінку любить, то й лиха жінка доброю буде.
* Як чоловік жінку не любить, то й добра лихою буде.
* Не заглядайся на чужих жінок, бо свою згубиш.
* Той сам себе губить, що чужую жону любить.
* Сім'я міцна  — горе плаче!
* За молодим жити весело, а за старим  — затишно.
* Біда  — як жінка бліда, але ж лиха година, коли жінка  — як калина!
* Драний кожух  — не одежа, чужий чоловік  — не надежа.
* Не дай Бог коня лінивого, а чоловіка ревнивого!
* Як була я дівочкою  — до мене ходили з горілочкою, а як стала молодицею  — перестали ходить і з водицею.
* Чоловік, як ворона, а все ж жінці оборона.
* В дівках сиділа  — плакала, заміж пішла  — вити стала.
* Гарна дівицею, гарна й молодицею.
* Як гарна молодиця, то гарно й подивиться.
Рядок 121 ⟶ 123:
* Не лихо журить і чужа сторона, а невдала жона.
* Де багацько господинь, то ту хату хоч покинь.
* Жона  — княгиня, а хата не метена!
* Вчи жінку без дітей, а дітей без людей.
* За ледачим чоловіком жінка марніє, за хорошим  — молодіє.
* Коли п'яниця в шинку скаче, то жінка дома плаче.
* Рідня до півдня, а як сонце зайде  — і сам чорт не найде!
* Доки не поберуться  — любляться, а поберуться  — чубляться.
* Пий пиво  — та не лий, люби жінку  — та не бий!
* На зло моїй жінці  — нехай мене б'ють.
* Стара не покине, молодих сам не хочу.
* Поспішився  — оженився і в біду зразу ввалився!
* Не мав лиха, так оженився.
* Оженився, як на льоду обломився.
* Ішов, ішов дорогою  — та і в яму впав, любив, любив хорошую  — та й плюгаву взяв.
* Як оженився, так зажурився: треба горшка, миски і колиски.
* Пий сама, мила, коли таке заварила!
* Де муж старий, а жінка молода, там рідка згода.
* Як жениться  — то мостом стелиться, а як ожениться  — то кісткою в грудях стає.
* Оженивсь  — перемісивсь.
* В людях Ілля, а вдома свиня.
* Жінка для совіту, теща для привіту, а матінка рідна лучче всього світу!
Рядок 149 ⟶ 151:
* Росте, як утя на воді.
* Росте, як на дріжджах.
* Як не стане  — то батько достане, як не буде  — то мама добуде.
* Що мати навчить, то й батько не перевчить.
* Батькова лайка дужча за материну бійку.
* Вся сім'я вмісті  — так і душа на місці.
* Малі діточки  — що ясні зірочки: і світять, і радують у темну ніченьку!
* Діти  — як квіти: поливай, то ростимуть.
* Всякій матері свої діти милі.
* Дитина хоч кривенька, та батькові-матері миленька.
Рядок 164 ⟶ 166:
* Як грибочки, ростіть, діточки!
* Горе з дітьми, горе й без дітей.
* Хата з дітьми  — базар, а без них  — кладовище.
* Соловей співа, поки дітей нема.
* Один [[син]]  — не син, два сини  — півсина, три сини  — ото тільки син!
* Сім синів годую, всім і щастя готую!
* «Чим ви, хлопці, дома втираєтесь?»-«Батько рукавом, мати подолом, а я на печі так сохну!»
* Як квочка з курчатами, так і жінка з дитятами.
* Сім [[дочка|дочок]]  — свій таночок.
* Сім дочок  — свої вечорниці.
* У кого дочок сім  — то й щастя всім, а у мене одна  — та й щастя нема.
* Дочка  — як ластівка: пощебече, пощебече та й полетить.
* Син дивиться в хату, а дочка кричить: «Пусти, тату!»
* Густа каша дітей не розгонить.
Рядок 182 ⟶ 184:
* Де багато баб, там дитя не в лад.
* Чим би дитина не бавилась, аби не плакала!
* Малі діти  — малий клопіт, а підростуть  — буде великий.
* Більшають діти  — більшають і клопоти.
* Від малих дітей болить голова, а від великих  — серце.
* Великі діти  — великі й турботи.
* Мала дитина  — не виспишся, більша дитина  — не наїсишся, велика дитина  — не уберешся.
* Умієш дітей родить  — умій же їх і вчить!
* Не збирай [[син]]ові худоби  — збери йому [[розум]].
* Любо й неньці, як дитина в честі.
* Нагинай гілляку, доки молода.
Рядок 197 ⟶ 199:
* Виховав дитину в добру годину.
* Учи дітей не страшкою, а ласкою.
* Потурай малому, то як виросте  — буде тебе на старості бити.
* Хто дітям потаче, той сам плаче.
* Каже дитина, що бита, а не хвалиться, за що.
Рядок 206 ⟶ 208:
* Від одної матки, та не одні дітки. В одній руці та й не однакові пальці.
* Одна мати родить, та не один розум дає.
* Добрі Діти доброго слова послухають, а лихі  — й дрючка не бояться.
* Чотири свічки спалила, поки Гриця умила, а п'ятий каганець  — такий Грицько поганець!
* Не та мати, що родила, а та, що вигодувала!
* Батько не той, що породив, а той, що спорядив.
* Не той батько, що зродив, а той, що до ума довів.
* Горе тому, в кого нема порядку в дому!
* Діти, діти, добре з вами літом, а зимувати  — горювати!
* Дядько  — не батько, а тітка  — не мати.
* Не навчив батько  — не навчить і дядько.
* Брат  — то не батько, сестра  — то не мати.
* На батька надійся, а сам не поганься.
* Розумна дитина в батьковій свитині.
* Батьків хліб не навчить, як треба жить.
* Своя хата  — своя стріха; свій батечко  — своя втіха!
* Своя хата не ворог,  — коли прийдеш, то прийме.
* Поки маленькі  — то й рідненькі, побільшали  — погіршали, а оженилися  — сказилися.
* Охотніше один батько вигодує десять дітей, ніж десятеро дітей одного батька.
* Вразливе слово від дітей  — гірш за болячку, бо не гоїться.
* Свекор і свекруха одного духа.
* Свекор  — не рідний батько!
* Рідна мати і б'є, та не болить, а свекруха словами б'є гірше, ніж кулаками.
* Свекруха  — уїдлива муха.
* Брехлива свекруха невістці не вірить.
* Кішку б'ють, а невістку докоряють.
* Цап  — не скотина, зять  — не людина, а невістка  — чужа кістка.
* Вона в хаті замість помела. (Невістка.)
* «Хто води принесе?»-«Невістка».-«Хто обід зварить?»-«Невістка».-«Хто гаде у жнива?»- «Невістка».  — «Кого б'ють?»  — «Невістку».  — «А за що?»  — «За те, що вона невістка».
* «Хто винен?»  — «Невістка!»  — «Так її вдома нема!»  — «Та он її плахта на жердці висить!»
* Дві невістки в хаті  — два коти в мішку.
* Невісток багато, а хата не метена.
* Син, як син, та синиха лиха.
* По дочці і зять милий, по невістці і син чужий.
* З сином сварися  — за стіл берися, а з зятем сварися  — за двері берися.
* Хочеш зятечка придбати  — мусиш з хати утікати.
* З сином позмагався  — то й на печі зостався, а з зятем позмагався  — то й з хати вибирайся.
* Зять любить взять, а шурин  — очі жмурить, та не хоче дать.
* Зять любить взять  — тесть любить честь.
* Бійся тестя багатого, як чорта рогатого!
* Тещиного язика аршином не зміряєш.
Рядок 256 ⟶ 258:
* Не трать ходу до поганого роду.
* Як батька покинеш, то й сам загинеш.
* Шануй батька й неньку  — буде тобі скрізь гладенько.
* До свого роду хоч через воду.
* Найдорожча пісня  — з якою мати колисала.
 
{{Поділитися}}