Богдан Хмельницький: відмінності між версіями
Вилучено вміст Додано вміст
Скасування редагування № 100207 користувача 188.163.98.129 (обговорення) Мітка: Скасування |
доповнення, оформлення |
||
Рядок 9:
== Цитати ==
{{АБВ}}
== Б ==
* ''Manu facta, manu destruo (Руками збудоване, руки й руйнують).'' — відповідь на питання про неприступність фортеці [[w:Кодак|Кодак]].<ref>[http://www.spsl.nsc.ru/history/kostom/kostom36.htm Н. И. Костомаров. Русская история в жизнеописаниях ее главнейших деятелей] (рос.)</ref>▼
* ''Бог не зневажить серця упокореного.
== В ==
* ''Виб'ю з лядської неволі руський нарід увесь! Перше я за свою шкоду і кривду воював, тепер буду воювати за нашу православну віру! Поможе мені в тому чернь уся — по Люблін, по Краків, і я її не відступлю, бо це права рука наша, щоб ви (польські пани), знищивши хлопів, і на козаків не ударили. Буду мати тисяч двісті, триста своїх, орду всю при тім… За границю війною не піду, шаблі на турків і татар не підійму. Досить маю в Україні, Поділлі і Волині тепер, — досить вчасу, достатку і пожитку тепер у землі і князівстві моїм — по [[Львів]], по Холм і Галич. А ставши над Віслою, скажу дальшим ляхам: сидіть і мовчіть, ляхи! І дуків і князів туди зажену, а як будуть і за Віслою брикати, знайду я їх там певно.'' (з промови до польських послів у Переяславі)<ref>''Крип'якевич І. П.'' [http://ruthenia.info/txt/vesna/krypyakevych/1_3.html Історія України]. — Львів : Світ, 1990. — С. 174—175</ref>▼
* ''Все те, що буде зроблене проти, на твою ж таки голову і впаде.
* «…''Всім відома моя вірна служба разом з батьком моїм світла пам'ять Михайлом Хмельницьким, Підстаростою Чигиринським, який служив вірно всій Республіці та славному пам'яті батькови Вашому, Королю Сигізмундови, поляг в битві під Цецорою. А я, відведений в полон, два роки утримувався в заточенні і, милістю Божою отримав свободу, назавжди залишився в рядах війська Республіки''…» <ref name="">Памятники, изданные временною коммиссіею дла разбора аревнихъ актовъ. 1845 p., T. 1, ч.3; с. 462</ref> З листа Хмельницького до короля [[Владислав IV Ваза|Владиславa IV Вази]]▼
== Д ==
{{Q|Цитата = Для того щоб приязнь могла зміцнюватися і перетворитись у тривалі зв’язки, немає кращого способу, аніж той, щоб з обох боків визначалась її безсумнівна вірність і непорушна сталість{{sfn|Мудрість|2019|с=205}}.
|Коментар = З «Листів до шведського короля Кароля Густава», 1656-1657 рр.}}
== З ==
* ''За здобутком завжди втрата простує.
{{Q|Цитата = Звичайний і поширений спосіб піклування про [[Дружба|дружбу]] полягає в тому, щоб іти назустріч із любов’ю і для справжнього успіху в належній справі, щоб уникнути невдячності{{sfn|Мудрість|2019|с=205}}.
|Коментар = З «Листів до шведського короля Кароля Густава», 1656-1657 рр.}}
== К ==
|Коментар = Із «Листа до турецького султана Мухамеда», 1648}}
== М ==
* ''Синове воїнів хоробрих, явіть мужність свою! І вам вовіки віків славу запишуть.▼
|Коментар = З Універсалу, 1652}}
▲* ''Майже кожний на всій Україні користувався вольностями, і важко йому буде забути, що він був паном і на [[війна|війні]] рівнявся з паном.
== Н ==
{{Q|Цитата = Нас, чутливих і живих, вважають дикими й неспокійними, а відважних і добре заслужених назвали нас бунтівниками{{sfn|Мудрість|2019|с=206}}.
|Коментар = З Універсалів, 1648}}
* ''Нащо говорити там, де треба діяти.
{{Q|Цитата = Немає більшої турботи й інших справ, як тільки якнастаранніше піклуватися про дружбу з усіма сусідами{{sfn|Мудрість|2019|с=205}}.
|Коментар = З «Листів до шведського короля Кароля Густава», 1656-1657 рр.}}
|Коментар = Із «Листа до турецького султана Мухамеда», 1648}}
== П ==
▲* ''Неможливо всебічно і ґрунтовно визначити людські вчинки, не враховуючи їхніх закономірностей та од-вічної волі неба.
* ''Пери́на, лати́на, дити́на'' (так Хмельницький і козаки глузливо називали трьох керівників польського війська у [[w:Битва під Пилявцями|битві під Пилявцями]]. «Перина» — князь [[w:Владислав Домінік Заславський-Острозький|Владислав Домінік Заславський]], коронний конюший, за великопанські манери. «Латина» — [[w:Микола Остророг|Миколай Остророг]], коронний підчаший, за його академічну вченість. «Дитина» — [[w:Конецпольський Олександр|Олександр Конєцпольський]], коронний хорунжий, за його молодий вік)▼
{{Q|Цитата = Побійтеся [[Бог|Бога]] милосердного, знищіть ворожнечу і відкиньте злобу її, пагубну власному своєму [[Народ|народові]], відновіте в ньому [[мир]] і тишу, хай поживе і вас прославить{{sfn|Мудрість|2019|с=206}}.
|Коментар = З Універсалів, 1648}}
* ''Поки ми живі, хіба що смерть наша може наблизити нашу неволю.▼
* ''При сухих дровах і сировим дісталося.▼
{{Q|Цитата = Передвічна [[мудрість]], роздаючи сама дороги загального пожиття, заказала заподіювати лихо тим, що чинять добре, і установила приймати приязних приятельським серцем, давши до того належне порівняння, що неслушно, аби хтось мав би віддавати за рибу вужем, а за хліб каменем чи іншими злими речами за добрі учинки{{sfn|Мудрість|2019|с=206}}.
|Коментар = З «Універсалу про підтвердження прав Пінської шляхти», 1657 р.}}
{{Q|Цитата = Правила взаємної щирості та приязні: добрим віддавати за добре, тому ніколи не годиться інакше поводитися із своїм ближнім{{sfn|Мудрість|2019|с=207}}.
|Коментар = З «Універсалу про підтвердження прав Пінської шляхти», 1657 р.}}
== Р ==
* ''Справедливість цього світу так розмірена, що в одних відбирає, а другим дає владу і мудрість.▼
{{Q|Цитата = Ридання всієї України голосами пробиває небо{{sfn|Мудрість|2019|с=204}}.
|Коментар = З «Універсалу», 1648 р.}}
== С ==
▲* ''Поки ми живі, хіба що смерть наша може наблизити нашу неволю.
{{Q|Цитата = [[Свобода]] не менше тоді певна, коли не маємо перед собою журби ворога, а найліпше — її боронити в готовності і напрузі{{sfn|Мудрість|2019|с=206}}.
|Коментар = З Універсалів, 1648}}
▲* ''Синове воїнів хоробрих, явіть мужність свою! І вам вовіки віків славу запишуть.
▲
|Коментар = Із «Листа до турецького султана Мухамеда», 1648}}
* ''Стіна з стіною зудариться — одна впаде, друга встоїться.'' (про наступ Запорізького Війська на Річ Посполиту)<ref>''Крип'якевич І. П.'' [http://ruthenia.info/txt/vesna/krypyakevych/1_3.html Історія України]. — Львів : Світ, 1990. — С. 185.</ref>▼
== У ==
▲* ''При сухих дровах і сировим дісталося.
{{Q|Цитата = Усі зважають лише, аби знищити козацький рід{{sfn|Мудрість|2019|с=206}}.
|Коментар = З Універсалів, 1648}}
== Щ ==
* ''Ще не вмерла козацькая мати!
* ''Що рука людська зробить, те й зруйнувати може.
== Я ==
* ''Якщо підступності не буде краю, то доведеться битися.
== M ==
▲* ''Пери́на, лати́на, дити́на'' (так Хмельницький і козаки глузливо називали трьох керівників польського війська у [[w:Битва під Пилявцями|битві під Пилявцями]]. «Перина» — князь [[w:Владислав Домінік Заславський-Острозький|Владислав Домінік Заславський]], коронний конюший, за великопанські манери. «Латина» — [[w:Микола Остророг|Миколай Остророг]], коронний підчаший, за його академічну вченість. «Дитина» — [[w:Конецпольський Олександр|Олександр Конєцпольський]], коронний хорунжий, за його молодий вік)
▲* ''Manu facta, manu destruo (Руками збудоване, руки й руйнують).'' — відповідь на питання про неприступність фортеці [[w:Кодак|Кодак]].<ref>[http://www.spsl.nsc.ru/history/kostom/kostom36.htm Н. И. Костомаров. Русская история в жизнеописаниях ее главнейших деятелей] (рос.)</ref>
▲* ''Виб'ю з лядської неволі руський нарід увесь! Перше я за свою шкоду і кривду воював, тепер буду воювати за нашу православну віру! Поможе мені в тому чернь уся — по Люблін, по Краків, і я її не відступлю, бо це права рука наша, щоб ви (польські пани), знищивши хлопів, і на козаків не ударили. Буду мати тисяч двісті, триста своїх, орду всю при тім… За границю війною не піду, шаблі на турків і татар не підійму. Досить маю в Україні, Поділлі і Волині тепер, — досить вчасу, достатку і пожитку тепер у землі і князівстві моїм — по Львів, по Холм і Галич. А ставши над Віслою, скажу дальшим ляхам: сидіть і мовчіть, ляхи! І дуків і князів туди зажену, а як будуть і за Віслою брикати, знайду я їх там певно.'' (з промови до польських послів у Переяславі)<ref>''Крип'якевич І. П.'' [http://ruthenia.info/txt/vesna/krypyakevych/1_3.html Історія України]. — Львів : Світ, 1990. — С. 174—175</ref>
▲* ''Стіна з стіною зудариться — одна впаде, друга встоїться.'' (про наступ Запорізького Війська на Річ Посполиту)<ref>''Крип'якевич І. П.'' [http://ruthenia.info/txt/vesna/krypyakevych/1_3.html Історія України]. — Львів : Світ, 1990. — С. 185.</ref>
▲* «…''Всім відома моя вірна служба разом з батьком моїм світла пам'ять Михайлом Хмельницьким, Підстаростою Чигиринським, який служив вірно всій Республіці та славному пам'яті батькови Вашому, Королю Сигізмундови, поляг в битві під Цецорою. А я, відведений в полон, два роки утримувався в заточенні і, милістю Божою отримав свободу, назавжди залишився в рядах війська Республіки''…» <ref name="">Памятники, изданные временною коммиссіею дла разбора аревнихъ актовъ. 1845 p., T. 1, ч.3; с. 462</ref> З листа Хмельницького до короля [[Владислав IV Ваза|Владиславa IV Вази]]
== Про Хмельницького ==
Рядок 67 ⟶ 100:
== Примітки ==
{{примітки|2}}
== Джерела ==
* [http://ukrlife.org/main/afor/khmell.html Українська афористика Х-ХХ ст. Під загальною редакцією Івана Драча та Володимира Черняка. — Київ: Видавничий центр «Просвіта», 2001]
* {{книга|автор = |заголовок =Мудрість передвічна. Афоризми давніх українських мислителів ХІ - поч. ХІХ ст. Упоряд. [[Шевчук Валерій Олександрович|Валерій Шевчук]] | місто =Київ |видавництво =Кліо | рік=2019 |сторінок =440 | isbn =978-617-7023-96-7 | ref = Мудрість}}
{{Гетьмани Війська Запорозького}}
{{Поділитися}}
{{DEFAULTSORT:Хмельницький}}
[[Категорія:Автори-Х]]
| |||