Зіновіїв Климентій: відмінності між версіями
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування |
доповнення, оформлення |
||
Рядок 3:
== Цитати ==
=== З рукописного збірника 2-ї пол. XVII ст. ===
* Можна й [[слово]]м научить, як ласкаво мовить.▼
* Подобає отакий дати совіт вам,▼
: Що не треба ні у чім вірити [[жінка]]м.▼
* Через жінку не один мусив погибати▼
: [[Чоловік]], що дав себе їй у руки взяти.▼
* Як тверезому, мовляв, добре з п'яним жити,▼
: То, можливо, і свині з [[вовк]]ом подружити.▼
* Коли ж буде юний муж, а жона старіша,▼
: Там картина теж сумна й не буває ліпша.▼
* Кажуть: і залізо ліпше у воді варити,▼
: Ніж личину песю ту — злую жінку вчити.▼
{{Q|Цитата = <poem>Ліпше, Боже, не віддай в лікарськії руки,
* Як ремесла свойого повсюдно доглядати,▼
Щоб до того не зазнать більшої докуки{{sfn|Мудрість|2019|с=252}}.</poem>}}
: То небеса такому в труді почнуть сприяти.▼
▲* Це допоки [[Бог]] трима, [[лікар]] допоможе,
▲: А настав кінець, ніхто врятувать не зможе.
{{Q|Цитата = В багатьох гріхах жінки винними бувають —
▲* На лікованім коні їздять небагато.
Вічних благ чоловіків, ваблячи, збавляють{{sfn|Мудрість|2019|с=252}}.}}
▲* Як коли не загляда в чарку без потреби,
{{Q|Цитата = Хтиві лестощі жінок гірші від трутизни{{sfn|Мудрість|2019|с=252}}.}}
▲: То достатньо хліба той матиме у себе.
▲* А коли безчесних ти звичаїв набрався,
▲: Між невірними людьми жив і розживався,
▲: Мову стративши свою, звикся з їхнім ділом -
▲: Осквернився навіки і душею й тілом.
{{Q|Цитата = <poem>Що в тверезого, мовляв, на умі зосталось,
* Як поваги навзаєм мати не зуміють,▼
Те у п’яного уже з язика зірвалось{{sfn|Мудрість|2019|с=252}}.</poem>}}
: З двору муж, а чи жона, утікать воліють.▼
{{Q|Цитата = <poem>Так на світі повелось: козацькому роду
Не бувало і нема, кажуть, переводу{{sfn|Мудрість|2019|с=252}}.</poem>}}
{{Q|Цитата = Запаси жодною мірою не шкодять{{sfn|Мудрість|2019|с=252}}.}}
{{Q|Цитата = Отакого трударя кожен вихваляє,
Хто в роботі поспіша, а не зволікає{{sfn|Мудрість|2019|с=253}}.}}
{{Q|Цитата = Правда й те: жона жоні не в одне буває
В тому часі, що минув, і який триває{{sfn|Мудрість|2019|с=253}}.}}
{{Q|Цитата = Від жінок буває сум і гріха вина{{sfn|Мудрість|2019|с=253}}.}}
{{Q|Цитата = <poem>Щирої любові там майже не буває,
Де шкідливая когось ревність переймає{{sfn|Мудрість|2019|с=253}}.</poem>}}
{{Q|Цитата = Бо ж чи добре, як житло в пущі будувати{{sfn|Мудрість|2019|с=253}}?}}
{{Q|Цитата = <poem>А якщо колись, бува, жінка й согрішила,
То худоби мужеві, мабуть, не згубила{{sfn|Мудрість|2019|с=253}}?</poem>}}
{{Q|Цитата = <poem>То недобре: муж старий, молода дружина,
Бо незгода в них важка піде, неупинна{{sfn|Мудрість|2019|с=253}}.</poem>}}
{{Q|Цитата = <poem>Вже ніколи і добра в домі не прибуде,
Як нерівня жити там між собою буде{{sfn|Мудрість|2019|с=253}}.</poem>}}
І ніякого добра не зазнають в хаті,
Хоч народять і дітей; хоч на все багаті{{sfn|Мудрість|2019|с=254}}.</poem>}}
{{Q|Цитата = <poem>Богобійная жона полюбити може
Святобливого, тоді і життя в них гоже{{sfn|Мудрість|2019|с=254}}.</poem>}}
{{Q|Цитата = Як не любляться, бува, годі понуждати.}}
{{Q|Цитата = <poem>Є аж надто на землі всюди отакого:
Мужа кидає жона і шука другого{{sfn|Мудрість|2019|с=254}}.</poem>}}
{{Q|Цитата = <poem>Перед доньками, батьки, в тім не согрішайте:
Як за когось не хотять, силою не пхайте{{sfn|Мудрість|2019|с=254}}.</poem>}}
{{Q|Цитата = <poem>Неуважних і мужів на землі багато,
Що не хочуть чесних жон добре шанувати{{sfn|Мудрість|2019|с=254}}.</poem>}}
▲
{{Q|Цитата = <poem>Поєднав же вас Господь, тож живіть, кохайте
І турбацій без пуття зайвих не вчиняйте{{sfn|Мудрість|2019|с=254}}.</poem>}}
{{Q|Цитата = <poem>Це коли жона лиха — мусиш нахиляти,
Але з доброю тобі в шані б пробувати{{sfn|Мудрість|2019|с=254}}.</poem>}}
* Нерозважливо [[батьки]] вельми учиняють,
: Як одружувать дітей силоміць бажають.
▲* Тверезий і п'яний не живуть у згоді,
== Примітки ==
▲: Споконвіку правду цю кажуть у народі.
{{reflist}}
▲* Потішають молодих дзеркала принадні.
== Джерела ==
* [http://ukrlife.org/main/afor/zinov.html Українська афористика Х-ХХ ст.] Під загальною редакцією [[Драч Іван Федорович|Івана Драча]] та [[Черняк Володимир Кирилович|Володимира Черняка]]. — К., Видавничий центр «Просвіта», 2001
* {{книга|автор = |заголовок =Мудрість передвічна. Афоризми давніх українських мислителів ХІ - поч. ХІХ ст. Упоряд. [[Шевчук Валерій Олександрович|Валерій Шевчук]] | місто =Київ |видавництво =Кліо | рік=2019 |сторінок =440 | isbn =978-617-7023-96-7 | ref = Мудрість}}
{{Поділитися}}
[[Категорія:Автори-З]]
|