Георгій (Кониський): відмінності між версіями
Вилучено вміст Додано вміст
шаблон |
доповнення |
||
Рядок 4:
== Цитати ==
=== З курсу «Загальна філософія», 1749-1751 рр. ===
{{Q|Цитата = Речі не інакше одержують своє буття, як через свої причини. Займатися [[Філософія|філософією]] означає не що інше, як досліджувати причини речей{{sfn|Мудрість|2019|с=343}}.}}
{{Q|Цитата = [[Адам]] — перший філософ. Це значить, він був першим дослідником та спостерігачем речей природи, і це взяв не від кого іншого, а від тої [[Мудрість|мудрості]], яку сам встановив від світла Бога-Отця, котрим створено всяке добро і дар{{sfn|Мудрість|2019|с=343}}.}}
{{Q|Цитата = Не судження філософії, а її викривлення й пусті думки людей треба відкидати{{sfn|Мудрість|2019|с=343}}.}}
{{Q|Цитата = Помилки й дурниці тих, що займаються філософією, не треба відносити до хиби філософії{{sfn|Мудрість|2019|с=343}}.}}
{{Q|Цитата = Християни, які вивчають єретизм, залишаються християнами{{sfn|Мудрість|2019|с=343}}.}}
{{Q|Цитата = Нечесні і горді філософи не є справжніми, а уявними{{sfn|Мудрість|2019|с=343}}.}}
{{Q|Цитата = Несправедливо роблять ті, які із-за гріхів людей-християн ганять саму християнську науку{{sfn|Мудрість|2019|с=344}}.}}
{{Q|Цитата = Всяким Божим даром не треба нехтувати{{sfn|Мудрість|2019|с=344}}.}}
{{Q|Цитата = Всяке [[судження]] є [[мова]]{{sfn|Мудрість|2019|с=344}}.}}
{{Q|Цитата = [[Справедливість]] [[Бог|Бога]] є його милосердям{{sfn|Мудрість|2019|с=344}}.}}
{{Q|Цитата = Коли відняти: [[душа]] чи [[Тіло (біологія)|тіло]], людина перестає бути людиною{{sfn|Мудрість|2019|с=344}}.}}
{{Q|Цитата = Кожного, хто знищує свої діла, не слід оправдовувати{{sfn|Мудрість|2019|с=344}}.}}
{{Q|Цитата = Ніщо, що може бути виконаним, не є нестерпне ярмо{{sfn|Мудрість|2019|с=344}}.}}
{{Q|Цитата = Ніхто завидющий не є [[Друг|другом]]. Отже, хтось, що жадає твого, не є другом{{sfn|Мудрість|2019|с=344}}.}}
{{Q|Цитата = Всякий жадібний є нужденним{{sfn|Мудрість|2019|с=344}}.}}
{{Q|Цитата = Всяка насолода подобається{{sfn|Мудрість|2019|с=344}}.}}
{{Q|Цитата = Печаль породжує терпіння, терпіння — досвід, досвід — надію, [[надія]] не тривожить{{sfn|Мудрість|2019|с=344}}.}}
{{Q|Цитата = З поганих звичаїв походять добрі [[Закон|закони]], з добрих законів — добро держави{{sfn|Мудрість|2019|с=344}}.}}
{{Q|Цитата = Якщо хтось наділений чеснотою, то має або розсудливість, або поміркованість, або мужність, або справедливість{{sfn|Мудрість|2019|с=344}}.}}
{{Q|Цитата = Будь-що, наділене раціональною душею, придатне для навчання, отже, всяка людина здатна на навчання{{sfn|Мудрість|2019|с=345}}.}}
{{Q|Цитата = Незнання причин породжує подив, а подив — запитання{{sfn|Мудрість|2019|с=345}}.}}
{{Q|Цитата = Не завжди людина сміється, а лікар лікує{{sfn|Мудрість|2019|с=345}}.}}
{{Q|Цитата = Ті, що говорять [[Правда|правду]], вважаються ненависними{{sfn|Мудрість|2019|с=345}}.}}
{{Q|Цитата = Оскільки [[море]] солоне, то солоною є навіть будь-яка крапля{{sfn|Мудрість|2019|с=345}}.}}
{{Q|Цитата = Хто не народився, той не починає старіти{{sfn|Мудрість|2019|с=345}}.}}
{{Q|Цитата = Якщо б [[Ной]] не збудував ковчега, то [[Цицерон|Ціцерон]] не склав би своїх промов{{sfn|Мудрість|2019|с=345}}.}}
{{Q|Цитата = Коли хочеш багатого [[врожай|урожаю]], то не шкодуй [[насіння]]{{sfn|Мудрість|2019|с=345}}.}}
{{Q|Цитата = Хтось може не бути вченим, хоч читає книги{{sfn|Мудрість|2019|с=345}}.}}
{{Q|Цитата = Коли визнано жар, то визнається [[вогонь]]{{sfn|Мудрість|2019|с=345}}.}}
{{Q|Цитата = Ілюмінація дому є кращою, ніж свічка, і навернення грішника краще, ніж розмова прихильника{{sfn|Мудрість|2019|с=345}}.}}
{{Q|Цитата = Є пастирем, отже, повинен пасти, а не пастися{{sfn|Мудрість|2019|с=345}}.}}
{{Q|Цитата = Посудини з вузькою шийкою розбризкують налиту велику кількість рідини, а коли наливаються помалу, то наповнюються{{sfn|Мудрість|2019|с=345}}.}}
{{Q|Цитата = Якщо вожді не тому називаються поганими, що колись були переможені, то чому філософів погано слухають, якщо колись обманювалися{{sfn|Мудрість|2019|с=346}}?}}
{{Q|Цитата = Вогонь гарячіший, ніж кипляча вода{{sfn|Мудрість|2019|с=346}}.}}
{{Q|Цитата = [[Здоров'я]] краще, ніж медицина{{sfn|Мудрість|2019|с=346}}.}}
{{Q|Цитата = Краще бути справедливим, ніж таким, що розкаюється{{sfn|Мудрість|2019|с=346}}.}}
{{Q|Цитата = [[Чеснота]] краща, ніж багатство й почесті{{sfn|Мудрість|2019|с=346}}.}}
{{Q|Цитата = Краща є набута вірою і заслугами [[слава]] глави держави, ніж та, яка набута лестощами{{sfn|Мудрість|2019|с=346}}.}}
{{Q|Цитата = [[Дуб]] хоч і триваліший, однак не значніший од людини{{sfn|Мудрість|2019|с=346}}.}}
{{Q|Цитата = Краще добре жити, ніж узагалі жити{{sfn|Мудрість|2019|с=346}}.}}
{{Q|Цитата = Розсудливість краща від влади тому, що перша бажається сама, а влада хіба що з розсудливістю{{sfn|Мудрість|2019|с=346}}.}}
{{Q|Цитата = Якщо будуть рівні у всьому, а в одному не рівні, то будуть нерівними{{sfn|Мудрість|2019|с=346}}.}}
{{Q|Цитата = Чиє життя приємне для всіх, [[смерть]] того для всіх болісна{{sfn|Мудрість|2019|с=346}}.}}
{{Q|Цитата = Не мати нічого гірше, ніж мати багато{{sfn|Мудрість|2019|с=346}}.}}
{{Q|Цитата = Теологові треба довіряти в теологічних справах, філософові — у філософських{{sfn|Мудрість|2019|с=346}}.}}
{{Q|Цитата = Більш вірогідним вважається царське свідчення, ніж плебейське, жерців, ніж логіків, старих, ніж молодих, мужів, ніж жінок, хоча вони є тільки вірогідними, а не безсумнівними{{sfn|Мудрість|2019|с=347}}.}}
{{Q|Цитата = Свідченням нікчемних людей не слід надавати ніякої ваги{{sfn|Мудрість|2019|с=347}}.}}
{{Q|Цитата = Обман не інакше переборюється, як коли розкривається. Він має силу, поки прихований, і зникає, коли розпізнається{{sfn|Мудрість|2019|с=347}}.}}
{{Q|Цитата = Ті, що виходять на дуель, встановлюють для себе певні закони{{sfn|Мудрість|2019|с=347}}.}}
{{Q|Цитата = Хай збережуться скромність і дружба між тими, хто сперечається, коли непорушний їхній союз{{sfn|Мудрість|2019|с=347}}.}}
{{Q|Цитата = Як пряме і криве, так і [[істина]] й хибне розрізняються легко, коли взаємно порівнюються між собою{{sfn|Мудрість|2019|с=347}}.}}
{{Q|Цитата = Істина є добром [[Інтелект|інтелекту]]{{sfn|Мудрість|2019|с=347}}.}}
{{Q|Цитата = Розсудливість — активний навик істинного розуму відносно того, що для людини добре чи погане{{sfn|Мудрість|2019|с=347}}.}}
{{Q|Цитата = Інструмент не може бути однієї природи з твором, для виконання якого застосовується, тому що ні різці скульптора, ні їхні знаряддя не є скульптурою і пензель художника не є картиною{{sfn|Мудрість|2019|с=347}}.}}
{{Q|Цитата = Всяке природне тіло є природним сталим{{sfn|Мудрість|2019|с=347}}.}}
{{Q|Цитата = Якщо кріт не має, згідно із видом, здатності до бачення, то не можна сказати, що він сліпий{{sfn|Мудрість|2019|с=347}}.}}
{{Q|Цитата = Можемо одну Й ту ж людину любити тому, що вона нам рідна по крові, й ненавидіти тому, що злочинна{{sfn|Мудрість|2019|с=348}}.}}
{{Q|Цитата = Немає разом чесноти і вади, а є [[факт]] істинності обох{{sfn|Мудрість|2019|с=348}}.}}
{{Q|Цитата = Хоч [[знання]] тепер є одні й ті ж щодо виду, які були дані першій людині, однак числом вони не одні і ті ж, тому що число знань збільшується із-за числа суб’єктів, а суб’єкти, тобто люди, народжуються заново. Тому й знання збільшується{{sfn|Мудрість|2019|с=348}}.}}
{{Q|Цитата = Без пізнання [[мета|мети]] ніщо не може бути належно вивчене{{sfn|Мудрість|2019|с=348}}.}}
=== Із «Моральної філософії або етики», 1749 р. ===
{{Q|Цитата = Завжди треба робити те, чого вимагає здоровий розум, а здоровий розум вимагає, щоб усякому віддавати те, що йому належить, отже, всякому треба надати його право{{sfn|Мудрість|2019|с=348}}.}}
{{Q|Цитата = Коли добре діє — діє не як філософ, а як чесна [[людина]], хоч тоді більше достойний імені філософа, коли зміцнює свою науку діями і наслідує свої правила{{sfn|Мудрість|2019|с=348}}.}}
{{Q|Цитата = Може бути дуже добрий етик, але дуже погана людина{{sfn|Мудрість|2019|с=348}}.}}
{{Q|Цитата = Добрі речі не з іншої причини добрі, а тільки тому, що містять у собі добре{{sfn|Мудрість|2019|с=348}}.}}
{{Q|Цитата = Все бажає якогось [[Добро|добра]], очевидно, відповідного собі{{sfn|Мудрість|2019|с=348}}.}}
{{Q|Цитата = [[Багатство]] є тільки зовнішнім добром, не внутрішнім, і тому не вдосконалює людину внутрішньо, а зовнішньо{{sfn|Мудрість|2019|с=349}}.}}
{{Q|Цитата = Всяк бажає якогось добра, очевидно, відповідного собі{{sfn|Мудрість|2019|с=349}}.}}
{{Q|Цитата = Якщо хтось запитає, чому чеснота бажана людиною, певне, буде відповідь одразу: тому що відповідає людині{{sfn|Мудрість|2019|с=349}}.}}
{{Q|Цитата = Приємне є добром, яке приносить насолоду; почесне — як узгодження із здоровим розумом, корисним нарешті є те, що допускається заради іншого{{sfn|Мудрість|2019|с=349}}.}}
{{Q|Цитата = I [[зло]] має якийсь сенс добра, хоч прямо називається злом тому, що більше шкодить, як допомагає{{sfn|Мудрість|2019|с=349}}.}}
{{Q|Цитата = Гріх бажається не тому, що він є злом і шкодить, а тому, що нашкодить більше, як допомагає{{sfn|Мудрість|2019|с=349}}.}}
{{Q|Цитата = Поки хтось воліє зла іншому, бажає його як добре собі{{sfn|Мудрість|2019|с=349}}.}}
{{Q|Цитата = Ніщо містить мету нещасних, воно є якимсь негативним добром, не при носить ніякого добра, а забирає зло{{sfn|Мудрість|2019|с=349}}.}}
{{Q|Цитата = Воля вільна відносно зла як такого, отже, може його любити{{sfn|Мудрість|2019|с=349}}.}}
{{Q|Цитата = Всяка мета має сенс добра; по-друге, почесне й приємне добро має сенс мети{{sfn|Мудрість|2019|с=349}}.}}
{{Q|Цитата = Ліки беруть свою доброту від оздоровлення, про яке турбуються. Мертвою людиною ліки не приймаються{{sfn|Мудрість|2019|с=349}}.}}
{{Q|Цитата = Усяка [[ненависть]] виходить од якоїсь любови{{sfn|Мудрість|2019|с=350}}.}}
{{Q|Цитата = Досягати мети — означає, власне, йти до мети. Це відповідає тільки розумній природі{{sfn|Мудрість|2019|с=350}}.}}
{{Q|Цитата = У нещастя людина потрапляє не через природу, а з власної вини{{sfn|Мудрість|2019|с=350}}.}}
{{Q|Цитата = Ніщо не створене Богом, щоб не було у природі заради чогось, хай нам це не видно{{sfn|Мудрість|2019|с=350}}.}}
{{Q|Цитата = Шкідливі створіння шкідливі, якщо не вмієш їх використовувати, а не самі собою шкідливі{{sfn|Мудрість|2019|с=350}}.}}
{{Q|Цитата = Людині треба шукати в цьому смертному житті, що є найвищим щастям, а не очікувати його{{sfn|Мудрість|2019|с=350}}.}}
{{Q|Цитата = Всяка доблесть спрямована до якоїсь мети і не бажана сама собою{{sfn|Мудрість|2019|с=350}}.}}
{{Q|Цитата = Схвильована душа кожного найрозумнішого не легше зберігає вільне і спокійне міркування серед поразок та хвороб, образ, нещасть, неприємних і нерозумних занять{{sfn|Мудрість|2019|с=350}}.}}
{{Q|Цитата = Слава ніколи не задовольняється, бо завжди бажається більша{{sfn|Мудрість|2019|с=350}}.}}
{{Q|Цитата = Здебільшого громадська думка легковажна і популярність нестійка; часто хвалять гірших, а кращих ганьблять, бо такою є людська безглуздість{{sfn|Мудрість|2019|с=350}}.}}
{{Q|Цитата = Ми є, а слави немає, коли ми живі; коли ж вона приходить, то немає нас{{sfn|Мудрість|2019|с=350}}.}}
{{Q|Цитата = Смішне таке благо, для оволодіння яким ти повинен зникнути, тож як ти зможеш ним володіти, коли ти сам уже ніщо{{sfn|Мудрість|2019|с=351}}?}}
{{Q|Цитата = Доблесть сама собою є моментом щастя{{sfn|Мудрість|2019|с=351}}.}}
{{Q|Цитата = Той є щасливим, хто володіє кращими й численнішими благами, а найщасливішим у цьому стосунку ніхто із смертних не може здаватися{{sfn|Мудрість|2019|с=351}}.}}
{{Q|Цитата = Ми повинні менше турбуватися про досконале людське щастя тому, що ніхто не може його досягнути{{sfn|Мудрість|2019|с=351}}.}}
{{Q|Цитата = Нічого не можеш хотіти, чого б ми не пізнали{{sfn|Мудрість|2019|с=351}}.}}
{{Q|Цитата = Воля рухає інтелект до міркування, як палій, несучи вогонь, повертає його до підпалювання, тобто тільки спрямовує, а не робить, щоб він горів{{sfn|Мудрість|2019|с=351}}.}}
{{Q|Цитата = У рухи волі та інтелекту вкладається безконечний розвиток{{sfn|Мудрість|2019|с=351}}.}}
{{Q|Цитата = Громадяни, хоч підкоряються главі, однак можуть протиставитися його волі і часто протистоять{{sfn|Мудрість|2019|с=351}}.}}
{{Q|Цитата = Таке є внутрішнє царство людини: воля — цариця, але сама собою несвідома і недосвідчена; розум має пост наймудрішого сенатора; чуттєві бажання і внутрішні відчуття — це якийсь натовп, дуже непокірний і бунтівний; зовнішні відчуття заслужено звемо воїнами{{sfn|Мудрість|2019|с=351}}.}}
{{Q|Цитата = [[Свобода]] з необхідності — тільки вона є, власне, свободою{{sfn|Мудрість|2019|с=351}}.}}
{{Q|Цитата = Свобода необхідна для доброго чи поганого діяння. Людина ж є істинно вільною{{sfn|Мудрість|2019|с=351}}.}}
{{Q|Цитата = Грішать ті, які грішать із звички{{sfn|Мудрість|2019|с=352}}.}}
{{Q|Цитата = Понад людською владою є, щоб вона могла рухатися чи не рухатися Богом{{sfn|Мудрість|2019|с=352}}.}}
{{Q|Цитата = Любов є тоді, коли воля вважає, що якась справа є доброю; туга — коли її собі бажає; радість — коли її досягнуто{{sfn|Мудрість|2019|с=352}}.}}
{{Q|Цитата = Пристрасть не постійна, а перехідна, і з’являється, коли наявне чи майбутнє добро чи зло схвилювало душу{{sfn|Мудрість|2019|с=352}}.}}
{{Q|Цитата = Є два види чуттєвого бажання: пристрасне і гнівне. Перше стосується добра чи зла, а друге — недоступного добра чи зла{{sfn|Мудрість|2019|с=352}}.}}
{{Q|Цитата = Як немає ніякої хвали кормчому, коли на морі немає бурі, так немає хвали чесноті; навпаки, не було б ніякої чесноти, коли б не було афектів{{sfn|Мудрість|2019|с=352}}.}}
{{Q|Цитата = [[Мудрець]] не вигадує пристрасті, а керує ними і стримує{{sfn|Мудрість|2019|с=352}}.}}
{{Q|Цитата = Є така відмінність між нерозумним та розумним: перший є рабом, а другий — господарем афектів{{sfn|Мудрість|2019|с=352}}.}}
{{Q|Цитата = Першою із усіх пристрастей є любов і їй протилежна ненависть. Із них же, як з коріння, виростають усі інші{{sfn|Мудрість|2019|с=352}}.}}
{{Q|Цитата = Любов тягнеться до двох, а саме до добра, якого хтось хоче для когось, або для себе{{sfn|Мудрість|2019|с=352}}.}}
{{Q|Цитата = Що люблять дружньою любов’ю, люблять заради себе, а що люблять любов’ю пристрасною, те люблять заради улюбленого{{sfn|Мудрість|2019|с=352}}.}}
{{Q|Цитата = Симпатія душ і характерів є якоюсь таємною подібністю{{sfn|Мудрість|2019|с=353}}.}}
{{Q|Цитата = Коли любиш, сам того не помічаючи, робишся жертвою улюбленої речі і, здається, що перебуваєш більше в ній, аніж у собі самому{{sfn|Мудрість|2019|с=353}}.}}
{{Q|Цитата = Душа є більше там, де любить, ніж там, де живе{{sfn|Мудрість|2019|с=353}}.}}
{{Q|Цитата = Що любе, того й бажаємо і хочемо, щоб це завжди у нас було{{sfn|Мудрість|2019|с=353}}.}}
{{Q|Цитата = Ненависть є ніщо інше, як незадоволення стосовно зла як зла{{sfn|Мудрість|2019|с=353}}.}}
{{Q|Цитата = Насолода, або задоволення, є нічим іншим, як радістю душі, попередженою наявним добром{{sfn|Мудрість|2019|с=353}}.}}
{{Q|Цитата = Чим більше нещастя, з якого ми вийшли, тим приємнішим здається спокій, яким насолоджуємося{{sfn|Мудрість|2019|с=353}}.}}
{{Q|Цитата = [[Заздрість]] — це страждання з чужого добра, коли охоплений нею вважає, що добро іншого йому якось шкодить. Співчуття, навпаки, є страждання, узяте з чужого горя{{sfn|Мудрість|2019|с=353}}.}}
{{Q|Цитата = [[Страх]] завжди поєднується з надією і надія зі страхом, і вони різняться тим, що надія прямо стосується добра, а страх — зла, однак змішаний із надією страх є меншим, ніж надія, і загрожує втратою добра. Так само змішана зі страхом надія передбачає відхилення зла, але вона менша від самого страху, який загрожує злу{{sfn|Мудрість|2019|с=353}}.}}
{{Q|Цитата = Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу{{sfn|Мудрість|2019|с=353}}.}}
{{Q|Цитата = Усяка людина бажає своєї зверхності і найбільше любить саму себе, ніби найбільше добро{{sfn|Мудрість|2019|с=353}}.}}
{{Q|Цитата = Чеснота є посередині двох вад. Заздрою є недостатність у діянні для мети, і вадою є надмірність, а чеснотою — дотримання самої поміркованості{{sfn|Мудрість|2019|с=354}}.}}
{{Q|Цитата = Слід віддалятися якомога далі від тієї крайності, яка більше віддалена від чесноти{{sfn|Мудрість|2019|с=354}}.}}
{{Q|Цитата = Добра рада — це здатність відшукання осереднього{{sfn|Мудрість|2019|с=354}}.}}
{{Q|Цитата = Є дві дії у [[мужність|мужності]]: терпіти й нападати{{sfn|Мудрість|2019|с=354}}.}}
{{Q|Цитата = Розумне бажання має природну схильність до чесноти{{sfn|Мудрість|2019|с=354}}.}}
{{Q|Цитата = [[Гордість]] — це недобре бажання зверхності чи надмірна любов до власної величності{{sfn|Мудрість|2019|с=354}}.}}
=== З «Філософії природи, або фізики», 1749-1751 рр. ===
{{Q|Цитата = Кожен хвалить своє, хоч воно і негідне хвали{{sfn|Мудрість|2019|с=354}}.}}
{{Q|Цитата = Ніщо не виливається з того, що є нічим{{sfn|Мудрість|2019|с=354}}.}}
{{Q|Цитата = Численні дива, які в природі не існують і не можуть бути, породжені у людських думках{{sfn|Мудрість|2019|с=354}}.}}
{{Q|Цитата = Народження є ніщо інше, як перехід чогось від небуття до буття. А те небуття в суб’єкті, тобто в матерії, є не що інше, як позбавлення. Отже, позбавлення є принципом народження саме по собі{{sfn|Мудрість|2019|с=354}}.}}
{{Q|Цитата = Ніщо не може бути відділене від самого себе{{sfn|Мудрість|2019|с=355}}.}}
{{Q|Цитата = Розум прагне пізнавати ті речі, яких ніколи не торкнеться жодним відчуттям{{sfn|Мудрість|2019|с=355}}.}}
{{Q|Цитата = [[Твори мистецтва]] ніби продовжують твори природи{{sfn|Мудрість|2019|с=355}}.}}
{{Q|Цитата = [[Природа]] є мірою мистецтва, і [[мистецтво]] є якоюсь імітацією природи, бо для мистецтва властиво наслідувати природу. Чим більше воно природу наслідує, тим є досконалішим{{sfn|Мудрість|2019|с=355}}.}}
{{Q|Цитата = Природа створює справжні речі, а мистецтво — фіктивні. Малювання заслуговує бути назване сном тих, що не сплять{{sfn|Мудрість|2019|с=355}}.}}
{{Q|Цитата = Природа виводить субстанції форми, і всім їм надається сила діяння. Крім того, природні речі змінюють формами сутність і від них же беруть силу діяння{{sfn|Мудрість|2019|с=355}}.}}
{{Q|Цитата = Треба заперечувати, що мистецтво має силу природи{{sfn|Мудрість|2019|с=355}}.}}
{{Q|Цитата = Мистецтво є імітацією природи і в багатьох випадках перевищує саму природу не власними силами, а докладаючи силу самої природи{{sfn|Мудрість|2019|с=355}}.}}
{{Q|Цитата = Те, що досі алхіміки не винесли із своїх печей справжнього золота, не свідчить, що неможливо, аби людське мистецтво створило [[золото]]{{sfn|Мудрість|2019|с=355}}.}}
{{Q|Цитата = Хіміки, поки трудяться для створення золота, хай того, що шукають, не знаходять, проте відкривають численні здатності і властивості, можливо, кращі від самого золота{{sfn|Мудрість|2019|с=356}}.}}
{{Q|Цитата = Випадкова [[причина]] не є дійсною причиною{{sfn|Мудрість|2019|с=356}}.}}
{{Q|Цитата = В природі ніщо не відбувається випадково, а діє для певної мети{{sfn|Мудрість|2019|с=356}}.}}
{{Q|Цитата = Вогонь, наближений до сіна, не може не спалити сіна, а людина, маючи нагоду грішити, може грішити чи не грішити{{sfn|Мудрість|2019|с=356}}.}}
{{Q|Цитата = Бог є всюди, як суть, потенція і наявність{{sfn|Мудрість|2019|с=356}}.}}
{{Q|Цитата = Якби створені речі могли існувати без підтримки Бога, то значить: може щось існувати, коли Бог не хоче{{sfn|Мудрість|2019|с=356}}.}}
{{Q|Цитата = Гріх як гріх не залежить од Бога, відтак, звичайно той постає, коли Бог противиться{{sfn|Мудрість|2019|с=356}}.}}
{{Q|Цитата = Коли б Бог у якийсь момент забрав од створених свою захисну силу, то вони всі відразу перетворилися б на ніщо{{sfn|Мудрість|2019|с=356}}.}}
{{Q|Цитата = Твори митця не підтримуються самі собою, а підтримуються природою{{sfn|Мудрість|2019|с=356}}.}}
{{Q|Цитата = Зберігати — значить якимсь чином продовжувати акцію творення. Зберігати створені речі — значить ніби постійно їх творити, але не так, як твір митця{{sfn|Мудрість|2019|с=356}}.}}
{{Q|Цитата = Для всіх речей природженою є потреба постійності, а не природна їхня здатність постійно існувати. Бо одне — потребувати, інше — щось могти{{sfn|Мудрість|2019|с=356}}.}}
{{Q|Цитата = Легше зберігати створене, ніж продукувати з нічого{{sfn|Мудрість|2019|с=357}}.}}
{{Q|Цитата = Ніщо не може зламати вільного міркування людини. Якщо людина сама не хоче, то не дозволить себе закувати{{sfn|Мудрість|2019|с=357}}.}}
{{Q|Цитата = Бог передбачає красу природи, до якої також дав любов{{sfn|Мудрість|2019|с=357}}.}}
{{Q|Цитата = З чого виникає хибне й неймовірне, те є хибним та неймовірним. Не є хибним, якщо не походить з хибного{{sfn|Мудрість|2019|с=357}}.}}
{{Q|Цитата = Властиво величній душі так говорити про всіляку річ, як вона є сама по собі{{sfn|Мудрість|2019|с=357}}.}}
{{Q|Цитата = Якщо один сильніший, а другий слабший, то переможе більш інтенсивний{{sfn|Мудрість|2019|с=357}}.}}
{{Q|Цитата = Уявляючи [[час]], не можемо не уявляти руху, і навпаки: не уявляючи ніякого руху, не уявляли б ми ніякого часу{{sfn|Мудрість|2019|с=357}}.}}
{{Q|Цитата = Весь сенс вічності полягає в незмінності, вічне не починається і не припиняється, ніяким чином не змінюється і завжди одне й те саме{{sfn|Мудрість|2019|с=357}}.}}
{{Q|Цитата = Людям нудьгуючим, сонним, так само хворим, тим, що потрапили в муки, також тим, що стогнуть і чогось очікують, навіть короткий час здається довгим, і навпаки, веселим, — тим, що радіють і насолоджуються будь-яким бажанням, навіть довгий час здається коротким{{sfn|Мудрість|2019|с=357}}.}}
{{Q|Цитата = Усі бажані речі, коли їх знаходять і ними оволодівають, приносять спокій душі. [[Дух]], коли те, що бажає, одержав, ніби заспокоюється{{sfn|Мудрість|2019|с=357}}.}}
{{Q|Цитата = Люди, які зловживають [[Насолода|насолодами]], не сплять од насолод{{sfn|Мудрість|2019|с=358}}.}}
{{Q|Цитата = Кожна істота не може бути частиною іншої істоти{{sfn|Мудрість|2019|с=358}}.}}
{{Q|Цитата = Кожній речі властива своя природа і спосіб розмноження, дуже вишуканий збір усіх, згода і незгода тих, що борються між собою, і єдність, якщо прагнуть до однієї мети, і всі інші сліди незмірної мудрості{{sfn|Мудрість|2019|с=358}}.}}
{{Q|Цитата = Невсипуща цікавість людської думки. Хоч вона може знати щось дуже нечисленне, однак запитує про все{{sfn|Мудрість|2019|с=358}}.}}
{{Q|Цитата = Не все в цьому [[Світ|світі]] є, що може бути{{sfn|Мудрість|2019|с=358}}.}}
{{Q|Цитата = [[Небо]] також підлягає змінам{{sfn|Мудрість|2019|с=358}}.}}
{{Q|Цитата = Навіть на самому сонці помічено плями і зміни{{sfn|Мудрість|2019|с=358}}.}}
{{Q|Цитата = Що є рідше від повітря, однак воно сильним подувом звалює ліси й інколи руйнує вежі{{sfn|Мудрість|2019|с=358}}.}}
{{Q|Цитата = Коли великий жар виганяє менший холод, то й сам втрачає трохи своєї сили тому, що, борючись між собою, і одна, і друга якість тратить якусь силу; одна сильніша, менше терпить, аніж діє, а слабша менше діє, ніж терпить{{sfn|Мудрість|2019|с=358}}.}}
{{Q|Цитата = Правильність пір року, очищення елементів, родючість землі, досконалість і краса світу — доказ Божої мудрості й могутності{{sfn|Мудрість|2019|с=358}}.}}
{{Q|Цитата = Численні душі в одному живому непотрібні{{sfn|Мудрість|2019|с=358}}.}}
{{Q|Цитата = Хоч сліпий не бачить, а глухий не чує, однак вони не позбавлені потенції зору і слуху{{sfn|Мудрість|2019|с=359}}.}}
{{Q|Цитата = Якщо є численні люди з найкращим інтелектом і найгіршою волею, то це походить від свободи душі, яка йде за гіршим{{sfn|Мудрість|2019|с=359}}.}}
{{Q|Цитата = Принципи розуміння реально відрізнені між собою, коли людина вважає одну річ доброю, іншу — поганою{{sfn|Мудрість|2019|с=359}}.}}
{{Q|Цитата = Те, яке для одних є отрутою, для інших буде живленням{{sfn|Мудрість|2019|с=359}}.}}
{{Q|Цитата = Навіть виведення Божих слів є живим народженням, тому що Боже слово природою і поєднаною божественною думкою ідентичне батькові{{sfn|Мудрість|2019|с=359}}.}}
{{Q|Цитата = Кури, що тільки висиджують курчат, але не несуть яєць, не є продовжувачами курчат, а породжує та, чиї яйця{{sfn|Мудрість|2019|с=359}}.}}
{{Q|Цитата = Людина не тільки має силу виводити [[Характер|характери]], подібні до себе, але й подібні до характерів предків, тому що характери предків у ній зберігаються живими{{sfn|Мудрість|2019|с=359}}.}}
{{Q|Цитата = Не всі рослини цвітуть; не всі, котрі живуть, плодоносять{{sfn|Мудрість|2019|с=359}}.}}
{{Q|Цитата = Усяка дія виникає через якийсь контакт{{sfn|Мудрість|2019|с=359}}.}}
{{Q|Цитата = Велика віддаленість об’єкта перешкоджає відчуванню{{sfn|Мудрість|2019|с=359}}.}}
{{Q|Цитата = Об'єкти, видимі через забарвлене скло, здаються такого самою [[Колір|кольору]], що й скло{{sfn|Мудрість|2019|с=360}}.}}
{{Q|Цитата = Коли одне око відкрите, а друге закривається темною пов'язкою, то в тому оці є дуже велика небезпека сліпоти{{sfn|Мудрість|2019|с=360}}.}}
{{Q|Цитата = Сильне відчутне псує відчуття, що показує досвід; так, якщо прямо глянути на [[сонце]], то очі заплющуються, бо інакше можуть осліпнути{{sfn|Мудрість|2019|с=360}}.}}
{{Q|Цитата = Коли усунути [[світло]], справжні кольори змінюються{{sfn|Мудрість|2019|с=360}}.}}
{{Q|Цитата = Коли зіпсувався мозок, псується й уява{{sfn|Мудрість|2019|с=360}}.}}
{{Q|Цитата = Люди, які сильні фантазією, талановиті і здатні на численні вигадки{{sfn|Мудрість|2019|с=360}}.}}
{{Q|Цитата = Деякі люди сильні пам’яттю, мають неглибокий розум{{sfn|Мудрість|2019|с=360}}.}}
{{Q|Цитата = Чуттєві бажання стосуються лише відчутного добра, а інтелектуальні бажання, навіть духовного, як чесноти і знання{{sfn|Мудрість|2019|с=360}}.}}
{{Q|Цитата = Якби людська душа була смертною, то існування людини було 6 набагато гіршим, ніж тварин{{sfn|Мудрість|2019|с=360}}.}}
{{Q|Цитата = Є якась спільна необхідність умирати{{sfn|Мудрість|2019|с=360}}.}}
{{Q|Цитата = Що починається, повинно гинути й кінчатися{{sfn|Мудрість|2019|с=360}}.}}
{{Q|Цитата = Всяке творіння, навіть духовне, коли від нього відібрана божественна підтримка, необхідно перейде у ніщо{{sfn|Мудрість|2019|с=360}}.}}
{{Q|Цитата = Душа сковується тілом і органами, насе якимись слугами, і в більшості від них залежить. Однак сама души менше псується від себе самої{{sfn|Мудрість|2019|с=361}}.}}
{{Q|Цитата = Об'єктом волі є добро і зло{{sfn|Мудрість|2019|с=361}}.}}
{{Q|Цитата = Саме відвернення і уникання зла є добром{{sfn|Мудрість|2019|с=361}}.}}
{{Q|Цитата = Душа завжди вимолює прославлення свого прояву, тобто тіла{{sfn|Мудрість|2019|с=361}}.}}
=== Із «Філософін надприродної, або метафізики», 1749-1754 рр. ===
{{Q|Цитата = Ніщо не може бути пізнане навіть Богом{{sfn|Мудрість|2019|с=361}}.}}
{{Q|Цитата = Тривалість творінь — щось безперервне і змінне, а Бога — щось постійне, тривале. Згідно з цим Бог називається теперішнім буттям для минулих, теперішніх і майбутніх{{sfn|Мудрість|2019|с=361}}.}}
{{Q|Цитата = Суперечки людей, ніби гра дітей{{sfn|Мудрість|2019|с=361}}.}}
{{Q|Цитата = Якби між двома було середнє, то таким чином відрізнялося б від обох{{sfn|Мудрість|2019|с=361}}.}}
{{Q|Цитата = Є два принципи народження — небуття і буття{{sfn|Мудрість|2019|с=361}}.}}
{{Q|Цитата = Рух не може бути до безконечності{{sfn|Мудрість|2019|с=361}}.}}
{{Q|Цитата = Перша причина народження є Бог{{sfn|Мудрість|2019|с=361}}.}}
{{Q|Цитата = Людина за своєю природою вільна; то найбільша несправедливість, якщо її переслідують і вона позбавлена своєї свободи{{sfn|Мудрість|2019|с=362}}.}}
=== Із драми «Воскресіння мертвих», 1746 р. ===
{{Q|Цитата = <poem>Багатьом до лихих діл те дає причину,
Що не хочуть промишлять про свою кончину{{sfn|Мудрість|2019|с=362}}.</poem>}}
{{Q|Цитата = <poem>Один тут, як Бог велів, все життя проводить,
Інший чинить навпаки — в слід похотей ходить{{sfn|Мудрість|2019|с=362}}.</poem>}}
{{Q|Цитата = <poem>Той харчується [[день]]-[[ніч]] в праці невсипущій,
Інший-бо чужі труди поїда, живучи{{sfn|Мудрість|2019|с=362}}.</poem>}}
{{Q|Цитата = <poem>...Є такі постійно
Люди, що живуть у цім світові подвійно{{sfn|Мудрість|2019|с=362}}.</poem>}}
{{Q|Цитата = <poem>Як пшеницю в дім везем, користь собі маєм —
В огорожу собі Бог таких забирає.
А злим чинить те, що ти у своєму домі
Чиниш безкорисним тим плівам та соломі{{sfn|Мудрість|2019|с=362}}.</poem>}}
{{Q|Цитата = Двічі [[сліпота|сліпий]], котрий на смерть не зважає{{sfn|Мудрість|2019|с=362}}.}}
{{Q|Цитата = <poem>Усе, що в світі оцьому жадаєм,
Ми за коротке, нестале вважаєм{{sfn|Мудрість|2019|с=362}}.</poem>}}
{{Q|Цитата = У кожній принаді таїться по зраді{{sfn|Мудрість|2019|с=362}}.}}
{{Q|Цитата = Чи ж вічне, о Боже, бува лице гоже{{sfn|Мудрість|2019|с=363}}?}}
{{Q|Цитата = Не радіє Бог із того, хто як погибає{{sfn|Мудрість|2019|с=363}}.}}
{{Q|Цитата = Не відразу Бог і добрим хоче дар подати{{sfn|Мудрість|2019|с=363}}.}}
== Інші цитати ==
* [[Логіка]] є чеснотою інтелекту.
* Створіння шкідливі тоді, коли не вмієш їх використовувати.
* Не все в цьому світі є, що може бути.
* Зберігати — продовжувати акцію творення.
* Ніщо не можна відділити від самого себе.
== Примітки ==
{{reflist|2}}
== Джерела ==
* [http://ukrlife.org/main/afor/konisky.html Українська афористика Х-ХХ ст.] Під загальною редакцією [[Драч Іван Федорович|Івана Драча]] та [[Черняк Володимир Кирилович|Володимира Черняка]]. — К., Видавничий центр «Просвіта», 2001
* {{книга|автор = |заголовок =Мудрість передвічна. Афоризми давніх українських мислителів ХІ - поч. ХІХ ст. Упоряд. [[Шевчук Валерій Олександрович|Валерій Шевчук]] | місто =Київ |видавництво =Кліо | рік=2019 |сторінок =440 | isbn =978-617-7023-96-7 | ref = Мудрість}}
{{Поділитися}}
| |||