Сковорода Григорій Савич: відмінності між версіями

Вилучено вміст Додано вміст
AquatoR (обговорення | внесок)
доповнення, вікіфікація
Рядок 2:
| ім'я = Григорій Савич Сковорода
| Зображення = Skovoroda.jpg
| Опис = ''А я як був, так і тепер — подорожній{{sfn|Мудрість|2019|с=381}}.''
| Опис =
| wikipedia = Сковорода Григорій Савич
| source = Григорій Сковорода
Рядок 13:
{{АБВ}}
== Б ==
* Бачити гаманця і не знати, що в ньому, — це значить, бачивши, не бачити. Очевидно, треба скрізь дивитися подвійно: одне брати в душу, а друге — у розум{{sfn|Мудрість|2019|с=386}}.
* Бачиш, що світло премудрості тоді входить у душу, коли чоловік два єства пізнає: тлінне та вічне.
* Бачиш, що світло премудрості тоді входить у душу, коли чоловік два єства пізнає: тлінне та вічне{{sfn|Мудрість|2019|с=390}}.
* Без бажання все важке, навіть найлегше.
* Без бажання все важке, навіть найлегше{{sfn|Мудрість|2019|с=387}}.
* Без ядра [[горіх (плід)|горіх]] ніщо, так само, як і людина без серця.
* Без ядра [[горіх (плід)|горіх]] ніщо, так само, як і людина без серця{{sfn|Мудрість|2019|с=381}}.
* Безумцеві властиво жалкувати за втраченим і не радіти з того, що лишилось.
* Безумцеві властиво жалкувати за втраченим і не радіти з того, що залишилося{{sfn|Мудрість|2019|с=376}}.
* Бери вершину і матимеш середину.
* Бери вершину і матимеш середину{{sfn|Мудрість|2019|с=375}}.
* Більше думай і тоді вирішуй.
* Більше думай, а тоді вирішуй. Спіши повільно{{sfn|Мудрість|2019|с=376}}!
* Блаженство буде там, де є приборкання пристрастей, а не їхня відсутність{{sfn|Мудрість|2019|с=392}}.
* Будь ласка, відчуй, що розумним і добрим серцям набагато миліший і шанованіший природний і чесний швець, ніж безприродний статський радник{{sfn|Мудрість|2019|с=388}}.
* Бути [[Пророк|пророком]] чи філософом — це прозріти над пустелю, над стихійне бродіння щось нове, котре не старіє, дивне і вічне, і вістити про те{{sfn|Мудрість|2019|с=388}}.
* Бути щасливим — це значить пізнати, знайти самого себе{{sfn|Мудрість|2019|с=387}}.
* Буття і слава імені нероздільні, як добре зерно із гілками, як джерело із потоками, як сонце з промінцем. Марнославство ж, як трава, що росте на покрівлях, передчасно мусить засохнути{{sfn|Мудрість|2019|с=389}}.
 
== В ==
* Веселість — це здоров’я гармонійної душі. Душа, вражена якимсь пороком, не може бути весела{{sfn|Мудрість|2019|с=391}}.
* Визначай смак не за шкаралупою, а за ядром.
* Видно, що життя оживає тоді, коли думка наша, люблячи істину, досліджує стежини її, а зустрівши око її, торжествує й веселиться цим незаходимим світлом{{sfn|Мудрість|2019|с=390}}.
* Воістину, моя самотність відкрила мені небо!
* Визначай смак не за шкаралупою, а за ядром{{sfn|Мудрість|2019|с=377}}.
* Все минає, але любов після всього остається.
* Вінець хвали — [[старість]]{{sfn|Мудрість|2019|с=380}}.
* Вірю, що більше єлею має в своїй гладкості улесник, ніж батько, коли карає, і що фальшива позолота блищить краще від самого золота... Але згадай приказку: «Вихвалявся гриб гарною шапкою, та що з того, коли під нею голови нема»{{sfn|Мудрість|2019|с=383}}.
* Вода без риби, повітря без пташок, час без людей бути не можуть{{sfn|Мудрість|2019|с=383}}.
* Воістину, моя самотність відкрила мені [[небо]]{{sfn|Мудрість|2019|с=377}}!
* Все минає, але любов після всього остається{{sfn|Мудрість|2019|с=379}}.
:Все минає, але не Бог і не любов.
* Все — трава і лушпиння, все — прах і [[тінь]], все минає; серцем же людина вічна{{sfn|Мудрість|2019|с=380}}.
* В собі самому шукай справжніх благ.
* Всяка їжа і пиття смачні й корисні, але треба знати час, місце, міру й особу{{sfn|Мудрість|2019|с=380}}.
* Всякому місту звичай і права,
:Всяка тримає свій ум голова.
* В усякому разі будьмо незлобиві{{sfn|Мудрість|2019|с=383}}!
 
== Г ==
* Глупість тисячі нерозумних живописців не може примусити нас зневажати живописне мистецтво, а научає, що ця наука многотрудна, і тільки дехто з величезної кількості любителів її осягає{{sfn|Мудрість|2019|с=388}}.
* Годі побудувати словом, коли те саме руйнувати ділом.
* Годі побудувати словом, коли те саме руйнувати ділом{{sfn|Мудрість|2019|с=389}}.
* Гонор і честь є те саме. Хто їх не має всередині себе, приймаючи облудне свідчення зовні, той прибирає подобу фальшивого діаманта.
 
== Д ==
* Демон проти демона не свідчить, [[вовк]] вовчого м'яса не їсть{{sfn|Мудрість|2019|с=381}}.
* Де ти знайдеш жар, коли весь вогонь чеснот загас{{sfn|Мудрість|2019|с=391}}?
* Для шляхетної людини ніщо не є таким важким, як пишний бенкет, особливо коли перші місця на ньому займають пустомудрі{{sfn|Мудрість|2019|с=378}}.
* Добра слава краще м’якого пирога{{sfn|Мудрість|2019|с=392}}.
* Добре почати – це наполовину завершити.
* Добрий розум робить легким будь-який спосіб життя{{sfn|Мудрість|2019|с=375}}.
* Довго сам учись, якщо хочеш навчати інших. У всіх науках і мистецтвах плодом є правильна практика{{sfn|Мудрість тисячоліть|2019|с=120}}
* До яких пороків призводять [[здоров'я]] з багатством? Цілі республіки через те пропали. Чому ж ти багатства бажаєш як щастя? Щастя нещасливим не робить. Чи не бачиш і тепер, скількох багатство, як павідь світового потопу, пожерло, а душі їхні від надмірних затій, як млинове каміння, самі себе з’їдаючи, без зерна крутяться{{sfn|Мудрість|2019|с=387}}.
* Дуже правильно сказано: той, хто не має ворогів, не має також і друзів{{sfn|Мудрість|2019|с=391}}.
* Думки, наче повітря; його годі побачити, але воно твердіше землі і сильніше води: ламає дерева, руйнує будівлі, жене хвилі й кораблі, їсть залізо і камінь, гасить і роздуває полум’я. Так і думки сердечні — начебто немає їх, але від цієї іскри пожежа, хвилювання і руїна, від цього зерна залежить ціле дерево нашого життя. Коли зерно добре, добрими насолоджуєшся плодами{{sfn|Мудрість|2019|с=387}}.
 
== Ж ==
* Жадоба слави та насолод багатьох тягне в стан їх природі не властивій.
* Життя наше – це подорож, а дружня бесіда – це візок, що полегшує мандрівникові дорогу{{sfn|Мудрість|2019|с=389}}.
* Жоден диявол не завдає більше шкоди, аніж удавані друзі.
 
== З ==
* Збери всередині себе свої [[Думка|думки]] і в собі самому шукай справжніх благ. Копай всередині себе криницю для тієї води, яка зросить і твою оселю, і сусідську{{sfn|Мудрість|2019|с=378}}.
* З видимого пізнавай невидиме.
* Збери перед собою живописців та архітекторів і пізнаєш, що живописна істина мало де існує, а найбільшу юрбу їхню посіло невігластво і немистецтво{{sfn|Мудрість|2019|с=387}}.
* Зрозумій одне тільки [[яблуня|яблучне]] зерно, і досить тобі. Коли в нім сховалося дерево з коренем, гілками, листям та плодами, то можна в ньому віднайти незчисленні мільйони садів, осмілюся сказати, і незчисленні світи.
* З видимого пізнавай невидиме{{sfn|Мудрість|2019|с=377}}.
* Звичайно, з нового поняття у голові мандрівника повинно виникати бажання іншого шляху для нього і відмінного від першого простування{{sfn|Мудрість|2019|с=383}}.
* Звичайно, кожного світу машина має своє небо з пливучими в нім планетами{{sfn|Мудрість|2019|с=390}}.
* Здоровий та чистий смак усім задоволений, а засмічене горло без міри і смаку жере{{sfn|Мудрість|2019|с=390}}.
* Землеробство вдесятеро ліпше всіх кручених наук, тому що воно для всіх найпотрібніше{{sfn|Мудрість|2019|с=387}}.
* Зі зміною суті одне стає іншим за своїм буттям{{sfn|Мудрість|2019|с=379}}.
* З лиця людину можна примітити, а не з підошви{{sfn|Мудрість|2019|с=388}}.
* Зовсім мертва душа людська, позбавлена природного свого діла, вона подібна каламутній та смердючій воді, в тісноті уміщеній{{sfn|Мудрість|2019|с=388}}.
* Зрозумій одне тільки [[яблуня|яблучне]] зерно, і досить тобі. Коли в нім сховалося дерево з коренем, гілками, листям та плодами, то можна в ньому віднайти незчисленні мільйони садів, осмілюся сказати, і незчисленні світи{{sfn|Мудрість|2019|с=386}}.
 
== І ==
* І мудрий часто спотикається{{sfn|Мудрість|2019|с=386}}.
* І ніхто не може вбити в собі зло, коли не втямить спершу, що таке зло, а що добро.
* І ніхто не може вбити в собі [[зло]], коли не втямить спершу, що таке зло, а що [[добро]]{{sfn|Мудрість|2019|с=382}}.
* Істина спалює і нищить усі стихії, показуючи, що вони лише тінь її{{sfn|Мудрість|2019|с=384}}.
* Істинна слава, шукання істинного набутку, свята пристрасть – це наречені високого духу, які осолоджують у своїх [[обійми|обіймах]] чисту душу.
 
== К ==
* Кожен є той, чиє серце в нім: вовче серце – справдешній [[вовк]], хоч обличчя людське; серце боброве – бобер, хоч вигляд вовчий; серце вепрове – вепр, хоч подоба бобра{{sfn|Мудрість|2019|с=382}}.
* Кожен народжений, який усім серцем шукав, безперечно, знайде і побачить те, що помітити можуть очі не всіх людей, а лише блаженних{{sfn|Мудрість|2019|с=377}}.
* Коли є червінець, навіщо бажати, щоб і гаманець був золотий?
* Кожного вабить до себе своя пристрасть{{sfn|Мудрість|2019|с=375}}.
* Коли зачинається курча, тоді псується яйце.
* Коли велика справа — панувати над [[Тіло (біологія)|тілами]], то ще більша — керувати [[Душа|душами]]{{sfn|Мудрість|2019|с=378}}.
* Коли вовк грає на свиріль, ведмідь танцює, а лошак носить поноску, годі не сміятися. Кожна нешкідлива невідповідність смішить. А коли вже вовк став пастухом, ведмідь ченцем, а лошак радником — це не жарт, а біда. О коли б ми пізнали, як це суспільству шкідливо{{sfn|Мудрість|2019|с=389}}.
* Коли є червінець, навіщо бажати, щоб і гаманець був золотий{{sfn|Мудрість|2019|с=392}}?
* Коли зачинається курча, тоді псується яйце{{sfn|Мудрість|2019|с=390}}.
* Коли зерно добре, добрими насолоджуєшся плодами.
* Коли любиш неправду, ненавидиш свою душу{{sfn|Мудрість|2019|с=390}}.
* Коли не можу нічим любій Вітчизні прислужитися, в кожному разі з усієї сили намагатимуся нікому ні в чому не шкодити.
* Коли не можу нічим любій Вітчизні прислужитися, в усякому разі з усієї сили намагатимуся нікому ні в чому не шкодити{{sfn|Мудрість|2019|с=380}}.
* Коли риба спіймана, вона вже не потребує принади.
* Коли повз тебе проходить п’яний, ти так думай: Бог дав тобі видовище, щоб ти на чужому прикладі усвідомив, яке велике зло пияцтво — біжи від нього{{sfn|Мудрість|2019|с=391}}!
* Коли риба спіймана, вона вже не потребує принади{{sfn|Мудрість|2019|с=381}}.
* Коли ти не озброїшся супроти нудьги, то стережись, аби ця тварюка не зіпхнула тебе не з мосту, як то кажуть, а з чесноти у моральне [[зло]]{{sfn|Мудрість|2019|с=376}}.
* Коли твердо йдеш шляхом, яким почав іти, то, на мою думку, ти щасливий{{sfn|Мудрість|2019|с=380}}.
* Коли хто мандрує по планетах, блукає весь вік по історіях, чи може взнати, що діється у серці{{sfn|Мудрість|2019|с=384}}?
* Кому душа болить, тому весь світ плаче{{sfn|Мудрість|2019|с=379}}.
* Копай всередині себе криницю для тієї води, яка зросить і твою оселю, і сусідську.
* Краще голий та правий, ніж багатий та беззаконний{{sfn|Мудрість|2019|с=381}}.
 
== Л ==
* Легенький повітряний шум — випущене з вуст слово, але воно часто чи смертю разить, чи у веселість уводить і оживляє душу. Мала птиця [[півень]] лева лякає, а миша — слона{{sfn|Мудрість|2019|с=390}}.
* Лід на те й родиться, аби танути.
* Лід на те й родиться, аби танути{{sfn|Мудрість|2019|с=381}}.
* Любов виникає з любові; коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю.
* [[Лілія|Лілея]] не знає фабрик — вона і без них красна{{sfn|Мудрість|2019|с=386}}.
* Люблю джерело і початок — вічні струмені, що течуть від випарів серця свого. Ріки стікають, потоки висихають, струмки зникають, тільки джерело вічно дихає випаруваннями, оживляє і прохолоджує. Одне джерело люблю{{sfn|Мудрість|2019|с=385}}.
* [[Любов]] виникає з любові; коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю{{sfn|Мудрість|2019|с=374}}.
 
== М ==
* [[Майбутнє|Майбутнім]] ми маримо, а сучасним гордуємо; прагнемо того, чого немає, і нехтуємо те, що є, так ніби [[минуле]] зможе вернутись назад або напевно мусить здійснитися сподіване{{sfn|Мудрість|2019|с=377}}.
* Математика, медицина, фізика, механіка, музика зі своїми сестрами — чим глибше їх пізнаємо, тим сильніше палять серце наше голод і спрага.
* Математика, медицина, фізика, механіка, музика зі своїми сестрами — чим глибше їх пізнаємо, тим сильніше палять серце наше голод і спрага{{sfn|Мудрість|2019|с=384}}.
* Мудрець мусить і з гною вибирати золото.
* [[Мудрець]] мусить і з гною вибирати золото{{sfn|Мудрість|2019|с=378}}.
* Мудрі люди, плаваючи на кораблі, вивчають для свого пожитку нещастя інших і позирають на них згори, як гомерівські боги{{sfn|Мудрість|2019|с=376}}.
 
== Н ==
* Надмір породжує пересит, пересит — нудьгу, нудьга ж — душевну тугу, а хто хворіє на сеце, того не назвеш здоровим{{sfn|Мудрість|2019|с=374}}.
* На звивистих шляхах, по горбах і через глибокі рови мчить недосвідчений вершник, якщо він погано править конем{{sfn|Мудрість|2019|с=391}}.
* Найкраща помилка та, якої допускаються у навчанні.
* Найкраща помилка та, якої допускаються у навчанні{{sfn|Мудрість|2019|с=392}}.
* На новий путівець шукай нові ноги.
* На новий путівець шукай нові ноги{{sfn|Мудрість|2019|с=382}}.
* Насіння лихих справ – лихі думки.
* Насіння лихих справ – лихі думки{{sfn|Мудрість|2019|с=390}}.
* Наступний, весело освітлений день — плід учорашнього, так само як добра старість — нагорода гарної юності.
* Наступний, весело освітлений [[день]] — плід учорашнього, так само як добра старість — нагорода гарної юності{{sfn|Мудрість|2019|с=381}}.
* Не буде тверезий той, хто перевантажує себе їжею, хоча б він і не пив вина.
* Не буде тверезий той, хто перевантажує себе їжею, хоча б він і не пив вина{{sfn|Мудрість|2019|с=391}}.
* Невже ти не чув, що сини віку мудріші від синів дня?
* Не будь нахабний і не вважай недостатнім те, що тобі незрозуміле{{sfn|Мудрість|2019|с=391}}.
* Не дивина дорогу віднайти, але ніхто не хоче шукати, кожен своїм шляхом бреде та іншого веде — в цьому і важкість.
* Невже ти не чув, що сини віку мудріші від синів дня{{sfn|Мудрість|2019|с=384}}?
* Не досить, щоб сяяло світло денного сонця, коли світло голови твоєї затьмарене.
* Не все те недійсне, що недосяжне дитячому розумові{{sfn|Мудрість|2019|с=384}}.
* Не за обличчя судіть, а за серце.
* Не все те отрута, що неприємне на смак{{sfn|Мудрість|2019|с=375}}.
* Не дивина дорогу віднайти, але ніхто не хоче шукати, кожен своїм шляхом бреде та іншого веде — в цьому і важкість{{sfn|Мудрість|2019|с=384}}.
* Не досить, щоб сяяло світло денного сонця, коли [[світло]] голови твоєї затьмарене{{sfn|Мудрість|2019|с=378}}.
* Не за обличчя судіть, а за серце{{sfn|Мудрість|2019|с=382}}.
* Не кінець те, після чого ще щось має бути. Після справжнього кінця нічого бути не може{{sfn|Мудрість|2019|с=385}}.
* Не кожен горіх із ядром, і не кожна стеблина із зерном{{sfn|Мудрість|2019|с=385}}.
* Не любить серце, не бачачи краси{{sfn|Мудрість|2019|с=381}}.
* Не мале те, що для прожиття достатне, а достатність і богатство є те саме.
* Немає для суспільства смертельнішої виразки аніж марновірство.
* Немає нещасливішого, коли душа болить. Вона болить тоді, коли болять думки{{sfn|Мудрість|2019|с=380}}.
* Не може не блудити нога твоя, коли блудить серце.
* НеНемає розумнічого віднебезпечнішого, книгніж підступний ворог, аале книгинемає нічого отруйнішого від розумуудаваного створилисьдруга{{sfn|Мудрість тисячоліть|2019|с=114378}}.
* Не може не блудити нога твоя, коли блудить серце{{sfn|Мудрість|2019|с=382}}.
* Не тіло, а душа є людиною.
* Не називай солодким те, що породжує гіркоту{{sfn|Мудрість|2019|с=383}}.
* Не той дурний, хто не знає... але той, хто знати не хоче.
* Неправда гнобить і протидіє, але тим дужче бажання боротися з нею{{sfn|Мудрість|2019|с=379}}.
* Не роби благим зла, а плоті — Богом{{sfn|Мудрість|2019|с=383}}.
* Не розум від книг, а книги від розуму створились{{sfn|Мудрість тисячоліть|2019|с=114}}{{sfn|Мудрість|2019|с=384}}.
* Не тіло, а душа є людиною{{sfn|Мудрість|2019|с=388}}.
* Не той дурний, хто не знає (ще такий, котрий усе знає, не народився) але той, хто знати не хоче. Зненавидь глупоту: тоді хоч і дурний, а будеш у числі блаженних{{sfn|Мудрість|2019|с=392}}.
* Не той убиває коня, хто годує його простим кормом, а той, хто дає багато вівса і не дотримує міри в їзді{{sfn|Мудрість|2019|с=391}}.
* Не той щасливий, хто бажає кращого, а хто задоволений тим, чим володіє{{sfn|Мудрість|2019|с=392}}.
* Не уподібнюйся кроту, що в землю закопався. Як тільки ненароком прориється на повітря — ох яке воно йому противне{{sfn|Мудрість|2019|с=385}}!
* Не шукай щастя за морем.
* Ні про що не турбуватисьтурбуватися, ні за чим не турбуватисьтурбуватися — значить, не жити, а бути мертвим, адже турбота — рух душі, а [[життя]]сеце рух{{sfn|Мудрість|2019|с=374}}.
* Нова людина має і [[Мова|мову]] нову{{sfn|Мудрість|2019|с=385}}.
 
== О ==
* Облиш забобони, обмий [[совість]], а потім одежу, залиш усі свої хиби і підіймайся{{sfn|Мудрість|2019|с=381}}!
* О, коли б змога писати так само багато, як і мислити!
* Одна істина солодка і стара, все інше — сіно та гриб{{sfn|Мудрість|2019|с=383}}.
* Одна слава — тінь, другу приймають Божі діти в Авраамовій пристані. Суєтна слава, потяг до набутків, отруйна пристрасть — це і є пекельні лихоманки і дочки-єхидни на опалення нечестивого серця. Але істинна слава, шукання істинного набутку, свята пристрасть — це наречені високого духу, які осолоджують у своїх обіймах чисту душу{{sfn|Мудрість|2019|с=386}}.
* Одне мені тільки близьке, вигукну я: о школо, о книги{{sfn|Мудрість|2019|с=377}}!
* О коли б змога писати так само багато, як і мислити{{sfn|Мудрість|2019|с=376}}!
* О коли б ми в ганебних справах були такі ж соромливі і боязкі, як це часто буваємо ми боязкі і хибно соромливі у порядних учинках{{sfn|Мудрість|2019|с=377}}!
* О солодкий шлях життя, коли совість чиста{{sfn|Мудрість|2019|с=391}}!
* Очевидно, такий світ: якщо сам чогось зробити не може, заздрить іншим{{sfn|Мудрість|2019|с=391}}.
 
== П ==
* Перш за все батька й матір шануй і служи їм. Вони ж бо видимі портрети тієї невидимої сили, якій ти стільки зобов'язаний{{sfn|Мудрість|2019|с=384}}.
* Плаває нещасливо той, хто не вміє досягти гавані.
* Пізнаєш істину — ввійде тоді в кров твою [[сонце]]{{sfn|Мудрість|2019|с=382}}.
* Плаває нещасливо той, хто не вміє досягти гавані{{sfn|Мудрість|2019|с=392}}.
* Повільна постійність накопичує кількість, більшу від сподіваної{{sfn|Мудрість|2019|с=377}}.
* Подібне до подібного веде [[Бог]]{{sfn|Мудрість|2019|с=380}}.
* Подяка блаженному Богові за те, що потрібне зробив нетрудним, а трудне — непотрібним.
* Посудина для води, а не вода для посудини. Через те й душа моя, думки та серце мої кращі замого моє тілотіла{{sfn|Мудрість|2019|с=385}}.
* Похибки друзів ми повинні вміти виправляти або зносити, коли вони не серйозні{{sfn|Мудрість|2019|с=378}}.
* Природа прекрасного така, що чим більше на шляху до нього трапляється перешкод, тим більше воно вабить, на зразок того найшляхетнішого і найтвердішого металу, який чим більше треться, тим прекрасніше виблискує.
* Природа прекрасного така, що чим більше на шляху до нього трапляється перешкод, тим більше воно вабить, на зразок того найшляхетнішого і найтвердішого металу, який чим більше треться, тим чудовіше виблискує{{sfn|Мудрість|2019|с=379}}.
* Про людину мають свідчити серця та людські нахили, а не зовнішність. Дерево пізнають за плодами<ref name="kalendar2"/>.
 
== Р ==
* Роби те, до чого народжений, будь справедливий і миролюбний громадянин, і досить із тебе{{sfn|Мудрість|2019|с=389}}.
* Розум гострий у багатьох, але не всі навчилися мислити{{sfn|Мудрість|2019|с=389}}.
* Розум завжди любить до чогось братися, і коли він не матиме доброго, тоді звертатиметься до поганого.
* Розум завжди любить до чогось братися, і коли він не матиме хорошого, то звертатиметься до поганого{{sfn|Мудрість|2019|с=377}}.
 
== С ==
Рядок 111 ⟶ 191:
| Інше = {{Цитата дня/Обрана|3 грудня 2017}}
}}
* Світ напочатку тішить, а потім мучить і карає{{sfn|Мудрість|2019|с=380}}.
* Світло бачиться тоді, коли світло в очах є.
* Світло бачиться тоді, коли світло в очах є{{sfn|Мудрість|2019|с=385}}.
* Серце тоді насичується, коли освічується.
* Світло відслонює нам те, про що ми в темряві лише здогадувалися{{sfn|Мудрість|2019|с=382}}.
* Серце, запалене пристрастю до золота, яке любить мудрувати про самі лише гаманці, мішки, валізи, — це верблюд, що любить пити каламутну воду і який за в’юками не може пролізти через тісні двері в країну вічності{{sfn|Мудрість|2019|с=386}}.
* Серце тоді насичується, коли освічується{{sfn|Мудрість|2019|с=388}}.
* Сіється гниле — виростає запашне, сіється жорстке — виростає ніжне, сіється гірке — виростає солодке, сіється нісенітниця та дурість — виростає премудре й прозірливе{{sfn|Мудрість|2019|с=384}}.
* Скільки зла криється всередині за гарною подобою: гадюка ховається в траві{{sfn|Мудрість|2019|с=376}}.
* Скільки ми накидали в наш шлунок священних слів{{sfn|Мудрість|2019|с=384}}!
* Сліпі очі, коли затулені зіниці{{sfn|Мудрість|2019|с=379}}.
* Солодке пізнає пізніше той, хто може проковтнути неприємне{{sfn|Мудрість|2019|с=381}}.
* Сповірившись на [[море]], ти перестаєш належати сам собі{{sfn|Мудрість|2019|с=378}}.
* Схильність до дружби ні куплею, ні проханням, ні насиллям не досягається... Дружать тільки з тими, до кого відчувають особливе духовне ваблення{{sfn|Мудрість|2019|с=389}}.
 
== Т ==
* Так само, як боязкі люди, захворівши під час плавання на морську хворобу, гадають, що вони почуватимуть себе краще, коли з великого судна пересядуть на невеликого човна, а звідти знову переберуться у тривесельник, але нічого не досягають цим, бо разом із собою переносять жовч і [[страх]], — так і життєві зміни не усувають з душі того, що завдає прикрості і непокоїть]{{sfn|Мудрість|2019|с=376}}.
* Ти не можеш віднайти жодного друга, не нашукавши разом з ним і двох-трьох ворогів.
* Так як в оргáні одне повітря через різні трубки різні голоси витворює, отак у людському тілі один розум по-різному діє, розкладаючись на різні складники{{sfn|Мудрість|2019|с=388}}.
* Ти робиш найкращу і для тебе рятівну справу, коли твердо ступаєш по шляху доброго глузду.
* Ти не можеш віднайти жодного друга, не нашукавши разом з тим і двох-трьох ворогів{{sfn|Мудрість|2019|с=376}}.
* Тілом ми ніщо, але думкою щось, та ще й велике.
* Ти робиш найкращу і для тебе рятівну справу, коли твердо йдеш шляхом доброго глузду{{sfn|Мудрість|2019|с=380}}.
* Тоді лише пізнається цінність часу, коли він утрачений.
* Тілом ми ніщо, але думкою щось, та ще й велике{{sfn|Мудрість|2019|с=381}}.
* Тінь яблуні не заважає{{sfn|Мудрість|2019|с=384}}.
* Тоді лише пізнається цінність [[Час|часу]], коли він утрачений{{sfn|Мудрість|2019|с=379}}.
* Той розуміє [[юність]], хто розуміє старість{{sfn|Мудрість|2019|с=385}}.
* То навіть добре, що Діоген був приречений на заслання: там він узявся до [[Філософія|філософії]]{{sfn|Мудрість|2019|с=376}}.
 
== У ==
* У низьких та похмурих зовнішностях, як у ветхій одежі, часом ховається премудрість, якої не знало людське серце, і то така, що її жодна коштовність не достойна{{sfn|Мудрість|2019|с=385}}.
* Уподібнюйся пальмі: що міцніше її стискає скеля, то швидше і прекрасніше здіймається вона догори<ref name="kalendar2">365 думок на добрий день / уклад.: А. Щепанська, Д. Лука SSP, Л. Кіндратович. — Львів: Видавництво Святого Павла, 2018; Видавництво "Свічадо", ISBN 978-966-938-245-0</ref>.
* Уподібнюйся пальмі: що міцніше її стискає скеля, то швидше і прекрасніше здіймається вона догори<ref name="kalendar2">365 думок на добрий день / уклад.: А. Щепанська, Д. Лука SSP, Л. Кіндратович. — Львів: Видавництво Святого Павла, 2018; Видавництво "Свічадо", ISBN 978-966-938-245-0</ref>{{sfn|Мудрість|2019|с=377}}.
* У тих, хто душею низький, найкраще з написаного і сказаного стає найгіршим{{sfn|Мудрість|2019|с=377}}.
 
== Ф ==
* Фарби на картині кожен бачить, але щоб побачити малюнок і [[живопис]], потрібне друге око. Хто ж його не має, той сліпий у живописі. Гру музичного інструмента кожне вухо чує, але щоб відчути смак схованої у грі гармонії, треба мати вухо таємного розуміння; хто позбавлений того, цей німий у [[Музика|музиці]]{{sfn|Мудрість|2019|с=387}}.
 
== Х ==
* Хіба коли-небудь була дружба поміж скупими{{sfn|Мудрість|2019|с=391}}?
* Хіба може говорити про біле той, котрому невідоме, що таке чорне{{sfn|Мудрість|2019|с=382}}?
* Хіба не любов усе єднає, будує, творить, подібно до того, жк ворожість руйнує{{sfn|Мудрість|2019|с=379}}.
* Хто добре запалився, той добре почав, а добре почати – це наполовину завершити.
* Хіба розумно чинить той, хто, починаючи довгий шлях, в ході не дотримує міри{{sfn|Мудрість|2019|с=375}}?
* Хто думає про науку, той любить її, а хто її любить, той ніколи не перестає вчитися, хоча б зовні він і здавався бездіяльним.
* Хіба [[світ]] і [[народ]] — не ліпше видовище, ще й дармове, подібно до відомого Піфагорового торжища? Ти бачиш, як один стогне під тягарем боргів, другий карається честолюбством, третій — скнарістю, четвертий — хворобливим бажанням споглядати безглузді речі{{sfn|Мудрість|2019|с=375}}.
* Хто добре запалився, той добре почав, а добре почати – це наполовину завершити{{sfn|Мудрість|2019|с=376}}.
* Хто дочекається кінця у вічноплинному джерелі{{sfn|Мудрість|2019|с=380}}!
* Хто думає про [[Наука|науку]], той любить її, а хто її любить, той ніколи не припиняє вчитися, хоча б зовні він і здавався бездіяльний{{sfn|Мудрість|2019|с=374}}.
* Хто соромиться визнати недоліки свої, той з часом безсоромно виправдовуватиме своє невігластво, яке є найбільшою вадою.
* Хто швидко приліплюєтьсяприліпляється до нової думки, той швидко від неї і відпадає. Що швидко запалюється, те раптово й гасне{{sfn|Мудрість|2019|с=385}}.
 
== Ц ==
* Гонор і честь є те саме. Хто їх не має всередині себе, приймаючи облудне свідчення зовні, той прибирає подобу фальшивого діаманта.
== Ч ==
* Часто той, хто сам зробити не здатний, і іншим в тому вірити не може.
* Частки розбитого дзеркала всі однаково лице відбивають{{sfn|Мудрість|2019|с=390}}.
* Чи є щось необхідніше людині, як дихати. І на те повсюди є повітря... О глибина премудрої благоти, що сотворила потрібне неважким, а важке непотрібним{{sfn|Мудрість|2019|с=386}}.
* Чи знаєш ти, яких ліків вживають ужалені скорпіоном? Тим же скорпіоном натирають рану.
* Чи знаєш ти, яких ліків заживають ужалені [[Скорпіони|скорпіоном]]? Тим-таки скорпіоном натирають рану{{sfn|Мудрість|2019|с=379}}.
* Чи може щось ширше розлитися, як думки!
* Чим більше гальмуєш природу, тим більше її збуджуєш{{sfn|Мудрість|2019|с=379}}.
* Чи не дивина, що один у багатстві бідний, а інший у бідності багатий?
* Чи може людина, сліпа у себе вдома, стати зрячою на базарі{{sfn|Мудрість|2019|с=382}}?
* Чисте небо не боїться блискавки та грому.
* Чи може щось ширше розлитися, як думки{{sfn|Мудрість|2019|с=385}}?
* Чи не дивина, що один у багатстві бідний, а інший у бідності багатий{{sfn|Мудрість|2019|с=383}}?
* Чисте небо не боїться блискавки та грому{{sfn|Мудрість|2019|с=389}}.
 
== Ш ==
* Шляхетна душа ненавидить явно, не прикриваючи приязним лицем своєї нехоті, — чинять так лише рабські серця, що народилися на лицемірство та брехню{{sfn|Мудрість|2019|с=392}}.
 
== Щ ==
* Щасливий, хто мавмає змогу знайти щасливещасне життя. Але ще щасливіший той, хто вміє ним користуватиськористуватися{{sfn|Мудрість|2019|с=377}}..
* Що в кого болить чи радує — те в кожного в голові та на язиці{{sfn|Мудрість|2019|с=391}}.
* Що вподобав, на те й перетворився.
* Що вподобав, на те й перетворився{{sfn|Мудрість|2019|с=381}}.
* Що може бути солодше за те, коли любить і прагне до тебе добра душа?
* Що з того, коли листок зовні зелений, та корінь позбавлений життєвого соку{{sfn|Мудрість|2019|с=382}}.
* Що може бути солодше за те, коли любить і прагне до тебе добра душа{{sfn|Мудрість|2019|с=374}}?
* Що може бути шкідливіше за людину, котра володіє знанням найскладніших наук, але не має доброго серця?
* Що там веселощі й солодощі, коли нема світла? Що там [[мир]], коли нема життя і веселощів{{sfn|Мудрість|2019|с=387}}!
* Що хочеш, шукай, але не згуби миру{{sfn|Мудрість|2019|с=388}}.
* Що швидко запалюється, те раптово гасне.
 
== Я ==
* Я знайшов гавань, прощайте, надії і щастя, досить ви грали мною, тепер грайте іншимие{{sfn|Мудрість|2019|с=378}}.
* Яка користь бачити, не маючи смаку?
* Яка користь бачити, не маючи смаку{{sfn|Мудрість|2019|с=385}}!
* Як ліки не завжди приємні, так і істина буває сувора.
* Як купці вживають застережних заходів, аби у вигляді добрих товарів не придбати поганих і зіпсутих, так і нам варто якнайретельніше пильнувати, щоб, обираючи [[Друг|друзів]], цю найліпшу окрасу життя, більше того, — неоціненний скарб, з недбальства не натрапити на щось підроблене{{sfn|Мудрість|2019|с=375}}.
* Як нерозумно випрохувати те, чого можеш сам досягти.
* Як глупота є матір усіх пороків, так [[мудрість]] є справжня мати як наших чеснот, так і скромності{{sfn|Мудрість|2019|с=391}}.
* Як хто посіє в юності, так пожне в старості.
* Як ліки не завжди приємні, так і [[істина]] буває сувора{{sfn|Мудрість|2019|с=379}}.
* Як музичний інструмент, коли ми чуємо його здалеку, видається нашому вухові приємніший, так і бесіда з відсутнім другом буває звичайно набагато любішою, аніж із присутнім{{sfn|Мудрість|2019|с=376}}.
* Як нерозумно випрошувати те, чого можеш сам досягти{{sfn|Мудрість|2019|с=380}}.
* Як полум’я і ріка, так думка повністю не відпочиває. Вогонь гасне, ріка спиняється, а безтілесна і безстихійна думка рух свій припинити (чи в тілі вона, чи поза тілом) не може ані на мить і продовжує своє стрімке літання через необмежені вічності{{sfn|Мудрість|2019|с=387}}.
* Як послухаєш і втримаєш поза собою, що писане на папері, коли зневажаєш те, що гримить усередині твого дому{{sfn|Мудрість|2019|с=383}}?
* Як хто посіє в юності, так пожне в старості{{sfn|Мудрість|2019|с=392}}.
* Як черевик і ступня не обернені врізнобіч, так і нахил душі створює відповідне до себе життя{{sfn|Мудрість|2019|с=375}}.
* Якщо ти темрява — скрізь для тебе пекло.
 
Рядок 250 ⟶ 369:
* [http://ukrlife.org/main/afor/scovor.html Українська афористика Х-ХХ ст. Під загальною редакцією Івана Драча та Володимира Черняка. — Київ: Видавничий центр «Просвіта», 2001] ([http://www.webcitation.org/6VqkYOse0 архів оригіналу])
* Григорій Сковорода. Байки харківські; Афоризми. Редакція О. Р. Мазуркевича Х: Прапор, 1972. 132 ст.
* {{книга|автор = |заголовок =Мудрість передвічна. Афоризми давніх українських мислителів ХІ - поч. ХІХ ст. Упоряд. [[Шевчук Валерій Олександрович|Валерій Шевчук]] | місто =Київ |видавництво =Кліо | рік=2019 |сторінок =440 | isbn =978-617-7023-96-7 | ref = Мудрість}}
 
{{Поділитися}}