Алі та Ніно (книга): відмінності між версіями
Вилучено вміст Додано вміст
Rina.sl (обговорення | внесок) Створена сторінка: {{Тема}} '''«Алі та Ніно»''' — роман, під авторством «Курбана Саїда», що розповідає про кохання азербайджанця-мусульманина Алі хана Ширваншира та грузинки-християнки Ніно Кіпіані. Дія в романі розгортається на Кавказі та в Ірані на тлі подій Першої світо... |
Rina.sl (обговорення | внесок) |
||
Рядок 5:
* Людська [[душа]] змінюється упродовж ночі.
* - Ніно, значить, ти хочеш залишитися тут зі мною? У цьому гірському аулі, у цій хатинці і без слуг?
: - Так, - відповіла вона. – Я хочу залишитися тут, тому що тобі не можна нікуди звідси йти і їхати. Буду прибирати в домі та пекти хліб, як зразкова дружина.▼
: - І тобі це не надокучить?▼
▲- Так, - відповіла вона. – Я хочу залишитися тут, тому що тобі не можна нікуди звідси йти і їхати. Буду прибирати в домі та пекти хліб, як зразкова дружина.
: - Ні, - відповіла вона, - ми ж будемо спати в одному ліжку.▼
▲- І тобі це не надокучить?
▲- Ні, - відповіла вона, - ми ж будемо спати в одному ліжку.
* Вона не озиралася, та і я старався дивитися мимо. Такий був міцно засвоєний закон горців: ніколи, ні за яких обставин не виставляти при сторонніх своє кохання.
* Тут же вона ніяк не могла змиритися з іранським етикетом, бажаючи прогулюватися зі мною під руку по вулицях, незважаючи на сувору заборону поліції. чоловік із жінкою просто не могли показуватися разом і приймати гостей. Вона просила мене показати їй місто і дуже засмучувалася, коли я намагався відрадити її від цієї затії.
* - Я б із задоволенням показав тобі місто, Ніно. Але я не можу показати місту тебе.
* Я купив їй найдорожчу чадру.
:: - Дивись, яка гарна, Ніно. А як вона захищає обличчя від сонячних променів і пилюки! Чесно кажучи, я і сам би вдягнув її.
:Вона журливо усміхалася і прибирала чадру.
:: - Ховати [[обличчя]] під чадрою – принизливо для жінки, Алі Хане. Я б почала ставитися з презирством сама до себе, якби покрилася чадрою.
* Жінці присвячується лише певний час, решта часу належить чоловікові. Та для Ніно я був усім: газетами, театром, кав’ярнею, друзями і чоловіком. Тому я не міг залишити її одну вдома, тому я скуповував увесь базар.
* У Ірані життя починає вирувати вночі. Удень воно нестерпне через спеку, бруд і пилюку. Але з настанням сутінків люди пожвавлюються, думки стають вільними та легкими, слова набирають особливої плавності.
Рядок 23 ⟶ 20:
* Звільнення євнуха від обов’язків ні до чого не призвело б. Його замінив би інший, бо дім без євнуха немислимий.
* - Може все-таки запросити цю стару жінку з мечеті Абдул-Асіма? – запитв євнух, відкашлявшись.
:: - Навіщо, Ях’я Гулу?▼
:: - Щоб прогнати злих духів з тіла Ніно Ханум.▼
▲- Навіщо, Ях’я Гулу?
: Я зітхнув, знаючи, що мудрій жінці з мечеті Абдул-Асіма не під силу буде впоратися з європейськими духами.▼
:: - Гадаю, у цьому немає особливої потреби, Ях’я Гулу. Я сам знаю, як їх виганяти, і займуся цим за першої ж нагоди<ref>https://jcrocus.com/citatnik/9</ref>.▼
▲- Щоб прогнати злих духів з тіла Ніно Ханум.
▲Я зітхнув, знаючи, що мудрій жінці з мечеті Абдул-Асіма не під силу буде впоратися з європейськими духами.
▲- Гадаю, у цьому немає особливої потреби, Ях’я Гулу. Я сам знаю, як їх виганяти, і займуся цим за першої ж нагоди<ref>https://jcrocus.com/citatnik/9</ref>.
== Примітки ==
| |||