Петлюра Симон Васильович: відмінності між версіями
Вилучено вміст Додано вміст
Цитату "не так страшні московські воші, як страшні українські гниди" переніс із розділу "цитати" у розділ "приписують". Посилання на цитату Петлюри в наданому посиланні не є документомчи дослідженням, і не більш правомочне за посилання, наведене мною.. |
Dimant (обговорення | внесок) →Про Петлюру: доповнення |
||
Рядок 86:
{{Q
| Цитата = „Головний отаман
Що більше. Дотеперішній тип українського інтеліґента мусить зникнути не тілько із громадського, життя, а й з його літератури й історії. Значить — переродження мусить йти в парі з ревізією нашої історичної ґалєрії. Коли це станеться, то портрету Петлюри не буде ані в українськім Пантеоні, ані в самім історичнім музею заслужених для рідного краю Українців, хиба тілько в окремім зачиненім кабінеті з написом на дверях: „молоді вступ забороняється”.
Рядок 103:
{{Q
| Цитата = Ніхто, жоден чоловік не знав, що власне, хоче влаштувати цей Петурра на Україні, але повністю всі вже знали, що він, таємничий і безликий (хоч, правда, газети час від часу поміщали на своїх сторінках перший же, який потрапив до редакції, знімок католицького прелата, кожний раз різного, з підписом
| Автор = [[Михайло Булгаков]] («Біла Гвардія»<ref>http://lib.ru/BULGAKOW/whtguard.txt</ref>)
| Коментар =
| Оригінал = Никто, ни один человек не знал, что, собственно, хочет устроить этот Пэтурра на Украине, но решительно все уже знали, что он, таинственный и безликий (хотя, впрочем, газеты время от времени помещали на своих страницах первый попавшийся в редакции снимок католического прелата, каждый раз разного, с подписью - Симон Петлюра), желает ее, Украину, завоевать, а для того, чтобы ее завоевать, он идет брать Город.}}
{{Q
|Цитата = Петлюра, безумовно талановита і недурна людина, був нікчемним військовим міністром, бо нічого не тямив в військових справах і ніякого організаторського хисту не мав; не дурно сатиричні журнальчики висміювали його, називаючи «балериною» та малюючи його в жіночих панталонах на дитячому дерев'яному конику<ref>Чикаленко Є. Х. Щоденник (1907—1917). — Львів: Червона калина, 1931. — 496 с.</ref>.
|Коментар =
|Автор = [[Чикаленко Євген Харламович|Євген Чикаленко]]
}}
== Примітки ==
|