Жорж Санд: відмінності між версіями
Вилучено вміст Додано вміст
доповнення |
#SheSaid goes on! Кампанія триває), доповнення, вікіфікація |
||
Рядок 41:
{{Q
|Цитата = Так, шановне товариство [[Майбутнє|майбутнього]], люди 1830 року були настільки злими, добрими, тупими, розумними, інтелігентними й обмеженими, щедрими й падкими до грошей, як їх зобразив [[Оноре де Бальзак|Бальзак]]. З ним не всі погоджувались. І це не повинно дивувати. Але як би там не було, ми «ковтали» його твори, бо бачили себе у них живими. Ми їх читали або зі злобою, або запоєм{{sfn|Санд|2016|с=128}}.
|Коментар =
|Оригінал = }}
{{Q
|Цитата = Терпеливість і спокій — це сила. Таких сильних постатей, як Бальзак, мало{{sfn|Санд|2016|с=126}}.
|Коментар =
|Оригінал = }}
{{Q
|Цитата = Тільки те прекрасне, що величне. Тільки те тривке, що правдиве{{sfn|Санд|2016|с=24}}.
|Коментар =
|Оригінал = }}
{{Q
Рядок 72:
{{Q|Цитата = Чи варто нагадувати, що егоїзм і брутальність завжди були непорушно святою і привілейованою цариною, на яку красне письменство ніколи не має права посягати{{sfn|Санд|2016|с=30}}?}}
{{Q|Цитата = А хіба художня література не може вирватися з рамок мирного блаженства та надоїдливої легковірності? Хіба вона не має права замислитися над окремим болісними пригодами людей, які пізнаючи істину, прямують шляхом від правди до розчарування, від розчарування до сумніву, від сумніву до іронії, від іронії до співчуття, від співчуття до мирного непохитного упокорення і справді релігійного заперечення всього того, що не є Богом або Думкою{{sfn|Санд|2016|с=32}}.}}
{{Q|Цитата = Хоча я не кваплюся тлумачити сучасну [[мораль]], проте достеменно усвідомлюю, що неможливо навіть у художній літературі безкарно для себе торкатись тих питань, які належать усьому людству. З власного досвіду знаю, що недивними є шалена ображено чванлива честолюбність. хитрий неприхований ґандж, мовчазно підлий вчинок, який не визнає провини{{sfn|Санд|2016|с=33}}.}}
{{Q|Цитата = Я належу до тих людей, які вважають, що життя треба сприймати насамперед почуттями, а потім розумом. Може мій погляд помилковий, але він щирий{{sfn|Санд|2016|с=35}}.}}
Рядок 97:
{{Q|Цитата = Коли [[поезія]] квола, то це означає, що на неї тиснуть впливи прози, а на груди лягають незрозумілі для її природи амбіції. Коли вона розквітає, то це означає, що вона почула подих незалежності й побачила читача — єдиного суддю, тремтіння життєдайної [[Свобода|свободи]]{{sfn|Санд|2016|с=97}}.}}
{{Q|Цитата = Інтелектуальне обдарування є певним спонтанним культурним спадком in sui generis, якого ніхто не може регламентувати. А традиції розбиваються, як скло там, де починається геній{{sfn|Санд|2016|с=97}}.}}
{{Q|Цитата = Хто хоче просвіщати або захоплювати [[народ]], для того привілеї належати до вибраної асамблеї є тільки далеко другорядним стимулом. Лаври Парнасу відійшли у [[минуле]]. І ми перестали спілкуватися з богами Олімпу. Ми маємо справу з сучасниками, а визнані декретом таланти врешті-решт йдуть з народу й історії{{sfn|Санд|2016|с=98}}.}}
== Про Жорж Санд ==
{{Q
|Цитата = Її творчість репрезентована понад сотнею томів, у цілому не вкладається повністю в річище романтичного руху, хоча свої витоки і свою
|Автор = Олександр Білецький
}}
{{Q
|Цитата = Початок XIX століття. Носіння чоловічого одягу означає [[Влада|владу]] й дарує «громадянське тіло» (якого позбавлені діти й жінки). Power-dressing Жорж Санд засвідчує силу [[секс]]у й переступу, візуально унаочнює гуркіт повалених табу{{sfn|Ніч на Венері|2020|с=87}}.
|Коментар = З есею «Жорж Санд»
|Оригінал =
|Автор = [[Улюра Ганна Анатоліївна|Ганна Улюра]]}}
{{Q
|Цитата = Разом з ідеєю про справедливість у світогляд Жорж Санд увійшла ідея емансипованої жінки. Питання визволення жінок загострила ще Французька революція 1789 року. У 20-30 роках XIX ст. у Франції діяв так званий наполеонівський кодекс, що строго регламентував права одружених жінок. Питання соціального визволення жінок набуло тоді актуальності. Сама Жорж Санд стала першою, хто кинув осуд кодексу. У багатьох її творах, про що вона сама пише у передмовах до «Індіани», «Валентини», «Жака» звучить тема визволення жінки. Ці твори отримали назву феміністичних{{sfn|Санд|2016|с=13}}.
|Автор = Маркіян Якубяк
}}
{{Q|Цитата = Сімдесят грубих романів і п’ятдесят томів есе та малої прози, щоб осягнути цю нею ж і сотворену таємницю; навіть так – щоби протистояти просторам свідомості, які зробила видимими [[таємниця]], нею ж і сотворена. А тепер ми називаємо це максимально просто: Жорж Санд пише про любов – часом щасливу, що скидається на нещасливу, часом нещасливу, яка не намагається вдавати з себе нічого іншого{{sfn|Ніч на Венері|2020|с=87}}.
|Коментар = З есею «Жорж Санд»
|Оригінал =
|Автор = Ганна Улюра}}
== Примітки ==
Рядок 113 ⟶ 122:
== Джерела ==
* {{книга|автор = [[Улюра Ганна Анатоліївна|Ганна Улюра]] |заголовок = Ніч на Венері: 113 письменниць, які сяють у темряві |місто =Київ | ArtHuss |рік=2020 |сторінок = 464 |isbn = 978-617-7799-43-5 |ref = Ніч на Венері}}
* {{Мудрість віків|44}}▼
* {{книга|автор =Уклад. Л. В. Лапшина |заголовок =Мудрість тисячоліть. Притчі та афоризми |місце =Харків |видавництво =Віват |рік =2019 |сторінок =320 |isbn =978-617-7151-54-7 |ref =Мудрість тисячоліть}}
* {{книга|автор = |заголовок =Жорж Санд. Про літературу та мистецтво. Упоряд. Маркіян Якубяк |місто =Львів |видавництво =Апріорі |рік=2016 |сторінок =264 |isbn =978-617-629-314-9 |ref =Санд}}
▲* {{Мудрість віків|44}}
{{DEFAULTSORT:Санд Жорж}}
| |||