Сігрід Унсет: відмінності між версіями

Вилучено вміст Додано вміст
#SheSaid goes on! Кампанія триває), доповнення
м правопис
Рядок 1:
{{особа
| ім'я = СігрідСіґрід Унсет
| Зображення = Sigrid Undset 1928.jpg
| Опис =
Рядок 7:
}}
 
'''СігрідСіґрід Унсет''' ([[w:норвезька мова|норв.]] ''Sigrid Undset''; 20 травня 1882, Калундборг, [[Данія]] — 10 червня 1949, Ліллегаммер, [[Норвегія]]) — норвезька письменниця, лауреат [[Нобелівська премія|Нобелівської премії]] 1928 року за «провідний для неї могутній опис життя Півночі в Середні віки».
 
== Цитати ==
Рядок 21:
{{Q|Я завжди отримувала задоволення від книжкових знань, але тепер зрозуміла, що всі вони лише засіб, аж ніяк не мета, це, якщо можна так висловитися, зброя в життєвій боротьбі, вона допомагає жити, а ось любов — це саме життя.|Коментар=з книги «Фру Марта Оулі»}}
 
== Про СігрідСіґрід Унсет ==
{{Q|У своїй великій праці, «Північна Іліада», Сігрід Унсет у новому і далекоглядному світлі воскресила ідеали, якими колись керувалися наші предки, які будували ту спільноту, з якої виходила наша германська культура. До епохи, в якій, можливо, буде простіше визнати, що право на найбільше щастя є обов’язком зречення — до цього віку Сігрід Унсет показала ідеали наших прабатьків: обов’язок і вірність.|Оригінал=In her extensive work, an Iliad of the North, Sigrid Undset has resurrected in a new and visionary light the ideals which once guided our forefathers who built that community from which our Germanic culture derived. To an age in which it may be easier to acknowledge that the right to the greatest happiness is the duty of renunciation - to this age Sigrid Undset has shown the ideals of our forefathers: duty and faithfulness.<ref>Промова на урочистому святкуванні [http://www.nobelprize.org/nobel_prizes/literature/laureates/1928/undset-speech.html Нобелівської премії] 10 грудня 1928 року. Нобелівські лекції, література 1901-1967, редактор Хорст Френц, видавнича компанія Elsevier, Амстердам, 1969.</ref>
|Автор=Геста Форселл}}