Маргарет Етвуд: відмінності між версіями
Вилучено вміст Додано вміст
Rina.sl (обговорення | внесок) |
#SheSaid goes on! Кампанія триває), доповнення |
||
Рядок 18:
== Інше ==
{{Q|[[Видавці]] думають про те, щоб заробити гроші, і якщо ви пишете добре, їм байдуже, хто ви — [[чоловік]], [[жінка]] чи слон<ref name="aphorism">[http://aphorism.org.ua/search.php?keyword=%CC%E0%F0%E3%E0%F0%E5%F2%20%C0%F2%E2%F3%E4 Маргарет Етвуд]</ref>.}}
{{Q|Цитата = Коли мені було шість місяців, мене поклали в рюкзак і понесли до лісу; відтоді він став для мене рідною домівкою{{sfn|Ніч на Венері|2020|с=369}}.
|Коментар = З автобіографії
|Оригінал =
|Автор = }}
{{Q|Ніхто не вмирає від нестатку [[секс]]у. Вмирають від нестатку [[любов]]і<ref name="aphorism"/>.}}
{{Q|[[Розлучення]] як ампутація: ти залишаєшся в живих, але тебе стало менше<ref name="aphorism"/>.}}
== Про Маргарет Етвуд ==
{{Q|Цитата = Сімнадцять поетичних збірок, шістнадцять романів, одинадцять есеїстичних і публіцистичних книжок, вісім збірок оповідань, вісім дитячих книжок, комікс, лібрето; десятки нагород і почесних наукових ступенів. З 1970-х – найбільш обговорювана в пресі канадська авторка. У 2010-х її просто винесло на медіа хвилі в літературне захмар’я: з двох книжок на диво успішно і акуратно зробили серіали, які охопили аудиторію, що доти не встигла стати прихильницею її прози{{sfn|Ніч на Венері|2020|с=367}}.
|Коментар = З есею «Маргарет Етвуд»
|Оригінал =
|Автор = [[Улюра Ганна Анатоліївна|Ганна Улюра]]}}
{{Q|Цитата = Етвуд справді вміє тонко працювати з різними рівнями символізації, тонко й іронічно. Вона, зрештою, єдина переписала «Одіссею» навіть не з позиції Пенелопи (що не раз було), а голосами двадцяти страчених служниць, яких покарав господар, повернувшись додому й побачивши навалу женихів, від котрих вони мали б остерігати Пенелопу. Довгоочікуване повернення Чоловіка загрожує життю жінки. Так, її, звісно, звуть феміністкою. Так, вона, звісно, іронізує у відповідь{{sfn|Ніч на Венері|2020|с=368}}.
|Коментар = З есею «Маргарет Етвуд»
|Оригінал =
|Автор = Ганна Улюра}}
{{Q|Цитата = Тема віктимності для Етвуд важлива; канадська [[література]] воліє насолоджуватися статусом жертви, Етвуд не раз про це говорила. Розвиватися в літературі й реалізовуватися в житті – навчити відрізняти роль жертви від об’єктивного досвіду, який веде до ролі жертви. Це теж чільна теза Етвуд. Простіше кажучи, навитися виживати{{sfn|Ніч на Венері|2020|с=368}}.
|Коментар = З есею «Маргарет Етвуд»
|Оригінал =
|Автор = Ганна Улюра}}
{{Q|Цитата = Кожен її текст – твір про виживання. Насамперед із погляду екологічної проблематики. У Канаді переважно суворий клімат, де таки доводиться виживати. Канада Етвуд – це рідко великі міста, переважно крихітні містечка, а то й первісні ліси{{sfn|Ніч на Венері|2020|с=369}}.
|Коментар = З есею «Маргарет Етвуд»
|Оригінал =
|Автор = Ганна Улюра}}
{{Q|Цитата = Вона фоторепортерка, яка щойно поборола рак грудей і їде у відрядження на острів Святого Антуана на Кариби. Там першим же робом потрапляє у вир революції, що наростає, і закохується в місцевого активіста. Хвороба – любовні страждання – вуличні бої. На позір їх не так легко сплутати, але не тоді, коли місце дії – твоє тіло, а коханець під час вуличних заворушень поцілює у зболілий шрам від ампутації{{sfn|Ніч на Венері|2020|с=369}}.
|Коментар = Про роман «Тілесні ушкодження»//З есею «Маргарет Етвуд»
|Оригінал =
|Автор = Ганна Улюра}}
== Примітки ==
{{reflist|2}}
== Джерела ==
* {{книга|автор = [[Улюра Ганна Анатоліївна|Ганна Улюра]] |заголовок = Ніч на Венері: 113 письменниць, які сяють у темряві |місто =Київ | видавництво =ArtHuss |рік=2020 |сторінок = 464 |isbn = 978-617-7799-43-5 |ref = Ніч на Венері}}
== Посилання ==
* [http://aphorism.org.ua/search.php?keyword=%CC%E0%F0%E3%E0%F0%E5%F2%20%C0%F2%E2%F3%E4 Маргарет Етвуд] на сайті [http://aphorism.org.ua/ aphorism.org.ua]
| |||