Ельфріде Єлінек: відмінності між версіями

Вилучено вміст Додано вміст
м дoдана Категорія:Жінки з допомогою HotCat
#SheSaid goes on! Кампанія триває), доповнення
Рядок 18:
| Цитата = Я думаю, що це в мене від батька, який любив ігри з [[мова|мовою]], особливо з віденським діалектом. Так що я виросла з тією впевненістю, що мові не варто занадто довіряти. Завжди треба перевіряти, чи немає якогось підтексту. Окрім того, я рано почала займатися [[музика|музикою]] і тому почала ставитися до мови «по-композиторськи». Ця робота зі [[слово]]м як із найменшою одиницею мови, напевно, і відрізняє мене від інших авторів<ref name="litakcent">[http://litakcent.com/2012/12/03/ryma-do-slova-drek-abo-nepryjemna-nobeliatka-jelinek/ Любов Якимчук: Рима до слова «дрек», або Неприємна нобеліатка Єлінек]</ref>.
| Коментар = Про тягу до письма.
| Оригінал =
| Автор = }}
{{Q
| Цитата = [[Мрія|Мрією]] [[мати|матері]] було виховати доньку-піаністку світової слави, а щоб [[дитина]] не загубилася в світі інтриг, мати на кожному кроці прибиває до стін вказівники<ref name="litakcent"></ref>…
| Коментар = «Піаністка», переклад Наталки Сняданко.
| Оригінал =
| Автор = }}
Рядок 55 ⟶ 50:
| Оригінал =
| Автор = }}
 
== З творів ==
{{Q|Цитата = А щоб дитина не загубилася в світі інтриг, мати на кожному кроці прибиває до стін вказівники<ref>Пер. Наталки Сняданко</ref>{{sfn|Ніч на Венері|2020|с=373}}.
|Коментар =
|Оригінал =
|Автор = }}
{{Q
| Цитата = [[Мистецтво]] і порядок – родичі, які відмовляються мати стосунки.<ref>{{lang-en|«Art and order, the relative that refuse to relate.»}} ({{книга|автор=Elfriede Jelinek|заголовок=The Piano Teacher|видавництво=Profile Books|рік=2010|isbn=9781847653062|сторінки=124|посилання=https://books.google.com.ua/books?id=d_Ady-4CHRIC&pg=PA4&lpg=PA4&hl=uk&sa=X&q=Art%20and%20order#v=snippet&q=Art%20and%20order}})</ref>
| Оригінал = Art and order, the relative that refuse to relate.
| Коментар = «Піаністка»
}}
{{Q
| Цитата = [[Мрія|Мрією]] [[мати|матері]] було виховати доньку-піаністку світової слави, а щоб [[дитина]] не загубилася в світі інтриг, мати на кожному кроці прибиває до стін вказівники<ref name="litakcent"></ref>…
| Коментар = «Піаністка», переклад Наталки Сняданко.
| Оригінал =
| Автор = }}
{{Q|Цитата = Диво, що картинка, як я, може говорити! Потрібно самій бути кроками, які люди чують за дверима і які змушують їх заклякати від жаху. Це влада<ref>Пер. Олександри Григоренко</ref>{{sfn|Ніч на Венері|2020|с=371}}.
|Коментар =
|Оригінал =
|Автор = }}
{{Q|Цитата = Я безперестанку повинна оживати, а потім гинути від жіночої руки. Смерть не становить приємного винятку. [[Смерть]] приходить завжди і здебільшого – у чоловічій подобі. Тоді не розбереш, якої вона статі<ref>Пер. Олександри Григоренко</ref>{{sfn|Ніч на Венері|2020|с=372}}.
|Коментар = «Смерть і діва: драми принцес»
|Оригінал =
|Автор = }}
{{Q|Цитата = Я небагато знаю про себе, не надто собі цікава, але здається, пристрасть до моди може замінити мене саму{{sfn|Ніч на Венері|2020|с=373}}.
|Коментар = З есе
|Оригінал =
|Автор = }}
 
== Цитати ==
{{Q|Цитата = Австрійка Ельфріде Єлінек зі своєю свідомою самоізоляцією, відчайдушним хуліганством і вишуканою елітарністю там, де вона зловтішається саме з вишуканої елітарності, авторка, яку щиро не люблять, а ще щиріше бояться, 2006-го отримає літературну [[Нобелівська премія|Нобелівку]]{{sfn|Ніч на Венері|2020|с=371}}.
|Коментар = З есею «Ельфріде Єлінек»
|Оригінал =
|Автор = [[Улюра Ганна Анатоліївна|Ганна Улюра]]}}
{{Q|Цитата = Перевертні. Її трагічні герої таки майстерно трансформуються в істот, де вже вкрай важко впізнати людей і несила не впізнавати їхню залишкову людяність. А момент самої метаморфози ні від кого тут не залежить: вони сповнені [[Біль|болю]] перетворення, ми сповнені жаху перед небезпекою{{sfn|Ніч на Венері|2020|с=371}}.
|Коментар = З есею «Ельфріде Єлінек»
|Оригінал =
|Автор = Ганна Улюра}}
{{Q|Цитата = Єлінек, у нас відома насамперед як романістка, в Австрії – скандально незручна драматургиня. Ось що вона робить: збирає під однією обкладинкою шість драматургічних замальовок про принцес, де «драма» – не жанрове визначення, а конфлікт двох свідомостей, які поділяють цінності{{sfn|Ніч на Венері|2020|с=371}}.
|Коментар = З есею «Ельфріде Єлінек»
|Оригінал =
|Автор = Ганна Улюра}}
{{Q|Цитата = Найважливішою в циклі «Смерть і діва» буде історія про літераторок [[Сильвія Плат|Сильвію Плат]] та [[Інґеборґ Бахман]]. Ці двоє буквально розігрують народження трагедії з духу [[Музика|музики]]. Волхвування і жертвоприношення, і [[кров]] тварин заливає оголені жіночі [[Тіло (біологія)|тіла]] (ми ж маємо оцінити там ''Сотвор''ене й спробувати відрізнити його від ''Потвор''ного). Роль принцес у виробництві естетичного така: помирає жертовна тваринка, і в кожному тексті – помирає його авторка{{sfn|Ніч на Венері|2020|с=372}}.
|Коментар = З есею «Ельфріде Єлінек»
|Оригінал =
|Автор = Ганна Улюра}}
{{Q|Цитата = Одяг у її текстах ховає тіло, він мішкуватий, наче зручні дитячі сорочки, він інфантильний, бо первісний щодо тіла. Тіло вартує стільки, скільки коштує одяг. Люди Єлінек – купа одягу, який завжди підібраний не за розміром. […] Якщо в світі Єлінек комусь личить його тіло, пасує його одяг – він мертвий{{sfn|Ніч на Венері|2020|с=373}}.
|Коментар = З есею «Ельфріде Єлінек»
|Оригінал =
|Автор = Ганна Улюра}}
{{Q|Цитата = Єлінек – відлюдниця. Коли через напади тривоги вона відмовилася приїхати в Стокгольм на вручення Нобелівської премії, австрійська преса майоріла заголовками «Наш віденський привид». Письменниця справді страждає на тривожні розлади ще з ранньої юності. Але поруч із тією, що живе тихо й закрито, є й інша Єлінек. По-перше, вона активна членкиня комуністичної партії й критикиня політики «правих» в Австрії. По-друге, кожна її поява на публіці гранично театралізована. Вона десятки років тримала на Батьківщині статус «ікони стилю» (і не тільки в літературі). Усі її виходи в люди пов’язані з виходом нового твору (навіть після Нобелівки), і щоразу вона міняє свій імідж і режисує нову виставу{{sfn|Ніч на Венері|2020|с=373}}.
|Коментар = З есею «Ельфріде Єлінек»
|Оригінал =
|Автор = Ганна Улюра}}
{{Q|Цитата = Єлінек вважає своїм головним твором «Діти мерців». Шістсот сторінок, де герої помирають, оживають, знову помирають, видовищно розкладаються й болісно переживають спогади. Їх усіх поєднує [[смерть]]: загинули внаслідок нещасного випадку в гірському містечку. Природна катастрофа – неприродна смерть – неприродне воскресіння – природна катастрофа{{sfn|Ніч на Венері|2020|с=373}}.
|Коментар = З есею «Ельфріде Єлінек»
|Оригінал =
|Автор = Ганна Улюра}}
 
== Примітки ==
{{reflist|2}}
 
== Джерела ==
* {{книга|автор = [[Улюра Ганна Анатоліївна|Ганна Улюра]] |заголовок = Ніч на Венері: 113 письменниць, які сяють у темряві |місто =Київ | видавництво =ArtHuss |рік=2020 |сторінок = 464 |isbn = 978-617-7799-43-5 |ref = Ніч на Венері}}
 
{{DEFAULTSORT:Єлінек}}