Гарпер Лі: відмінності між версіями

Вилучено вміст Додано вміст
#SheSaid goes on! Кампанія триває)
 
шаблон
Мітка: Посилання на сторінки неоднозначності
Рядок 8:
| commons =
}}
{{othernames|Лі}}
'''Нелл Гарпер Лі''' ({{lang-en|Nelle Harper Lee}}; 28 квітня 1926, Монровілл (Алабама), [[Сполучені Штати Америки|США]] — 19 лютого 2016, там само) — [[Сполучені Штати Америки|американська]] письменниця та публіцистка, відома завдяки своєму роману «[[Убити пересмішника]]» (1960), який було відзначено [[Пулітцерівська премія|Пулітцерівською премією]] 1962 року. Крім того, її було нагороджено [[w:Президентська медаль Свободи|Президентською медаллю Свободи]] (2007) та Національною медаллю мистецтв (2010).
 
== Цитати з творів ==
{{Q|Цитата = Відтоді спливло багато років, щоб можна було поглянути на них, як на [[минуле]], й ми іноді обговорювали події, що призвели до того нещасного випадку. Я твердила, що все почалося з Юелів, а Джемі наполягав, що початок треба шукати раніше. А саме того літа, коли до нас приїхав Ділл і в нього виникла задумка виманити з дому Примару Редлі. А я сказала: якщо брат хоче дошукуватися першопричин, то варто почати з Ендрю Джексона. Якби генерал Джексон не погнав індіанців племені струмка угору по струмку, тоді Саймон Фінч не приплив би на своєму човні річкою Алабама, і де б ми всі в такому разі були<ref>Пер. Тетяни Некряч</ref>{{sfn|Ніч на Венері|2020|с=301}}?
|Коментар = «Убити пересмішника»
|Оригінал =
|Автор = }}
 
== Про Гарпер Лі ==
{{Q|Цитата = 1960-го оприлюднений перший роман Лі, наступного року вона отримує за нього [[Пулітцерівська премія|Пулітцерівку]], протягом п’яти років книжка потрапляє до всіх списків «визначної американської літератури», наступні п’ятдесят років її досліджують в університетах і вивчають у школах по всьому світу. Тридцять мільйонів проданих примірників. Десятки книжкових відзнак і почесних наукових ступенів. Будучи авторкою одного роману, Лі отримує Президентську медаль свободи і Національну медаль мистецтв за внесок у розвиток літератури{{sfn|Ніч на Венері|2020|с=299}}.
|Коментар = З есею «Гарпер Лі»
|Оригінал =
|Автор = [[Улюра Ганна Анатоліївна|Ганна Улюра]] }}
{{Q|Цитата = За ліричністю, тонким гумором і витонченою структурою «Убити пересмішника» стоїть кропітка багаторічна робота. Ім’я Гарпер Лі завжди супроводжує ім’я ще одного американського класика Трумена Капоте. Вони ніколи не працювали як письменницький тандем, хоча Капоте визнавав внесок Лі як помічниці й консультантки у свій легендарний роман-репортаж «З холодним серцем», а ще вони використовували одне одного як прототипів своїх героїв. Та й просто були близькими друзями{{sfn|Ніч на Венері|2020|с=300}}.
|Коментар = З есею «Гарпер Лі»
|Оригінал =
|Автор = Ганна Улюра}}
{{Q|Цитата = У біографіях Лі згадують один момент роботи: письменниця у відчаї викинула черговий варіант рукопису з вікна і зателефонувала в сльозах редакторці. «Іди негайно на вулицю і збирай сторінки», – такою була відповідь{{sfn|Ніч на Венері|2020|с=300}}…
|Коментар = З есею «Гарпер Лі»
|Оригінал =
|Автор = Ганна Улюра}}
{{Q|Цитата = Лі написала роман про упередженість. Пісеньки пересмішника імітують співи інших птахів і різні звуки живої природи, в репертуарі однієї пташки буває до двохсот запозичених співів. І [[сила]] цього твору якраз в тому. Що авторка не приховувала: вона упереджена. Запозичені пісеньки пересмішника мають мету. Ними [[Птахи|пташка]] закликає своїх і чужих, які не відчують обману. Коли треба захистити гніздо від хижака{{sfn|Ніч на Венері|2020|с=300}}.
|Коментар = З есею «Гарпер Лі»
|Оригінал =
|Автор = Ганна Улюра}}
{{Q|Цитата = На початку 2000-х вона дала інтерв’ю, де нарешті відповіла на запитання, чому не писала нічого, крім «Пересмішника»: «По-перше, я не хотіла би проходити через тиск і публічність, через які пройшла з тим романом, ні за які гроші. По-друге, я сказала все, що хотіла сказати, і не буду повторювати це знову»{{sfn|Ніч на Венері|2020|с=301}}.
|Коментар = З есею «Гарпер Лі»
|Оригінал =
|Автор = Ганна Улюра}}
{{Q|Цитата = Через чотири роки оприлюднили «Іди вартового постав». У назві «Вартового» – цитата з Книги пророка Ісаї, Бог говорить поставити сторожу, яка має звістити, що побачить… Як же добре, що Гарпер Лі не мала наміру увійти в історію [[Література|літератури]] за найнестерпнішою квотою – пророчиці{{sfn|Ніч на Венері|2020|с=301}}.
|Коментар = З есею «Гарпер Лі»
|Оригінал =
|Автор = Ганна Улюра}}