Харчук Борис Микитович: відмінності між версіями

{{Q|Цитата = Сила й мудрість сучасників і нащадків — у [[знання|знанні]], в усвідомленні до мозку і кісток вікового твердого досвіду предків, як свого станового хребта, а безсилість і нерозумність — у забутті цієї науки<ref name="Бойко"/>.}}

{{Q|Цитата = Слово впізнало еллінську й римську філософію й поетику, систему [[Миколай Коперник|Коперника]]; воно стало демократичним і непоборним, як [[республіка]] [[Запорозька Січ|Запорізька Січ]], і прекрасне, як козацьке [[бароко|барокко]]. Цілком природно, що вияв його сили — національної самосвідомості збігається з вибухом визвольних змагань за національну й соціальну справедливість і свободу<ref name="Бойко"/>.}}

Вона досконало-вишукана й коштовно-прекрасна — невтомно шита з покоління в покоління і турботливо передавана з роду в рід для найвищого, повного довершення, що йому не буде кінця.

Вона вся з гомону полів, лісів і морів отчої землі, мережана сходом і заходом сонця, гаптована сяйвом місяця, зірок і переткана калиною, барвінком і вишневим цвітом — кожна її ниточка вимочена в Дунаї, криницях і струмках людської звитяги<ref name="Бойко"/>.}}

{{Q|Цитата = Спускатися в глибину віків — пити з повного відра здоров'я на горе косі й чумі: криниця історії не замулююється<ref name="Бойко"/>.}}

{{Q|Цитата = Такий безсторонній очевидець, як знаний [[історик]] і мандрівник [[сірієць]] [[Павло Алеппський]], що зустрічався з [[Богдан Хмельницький|Богданом Хмельницьким]], стверджує: освіченість серед «козацького народу» — буденне явище. Він занотував: «Не лише всі козаки, але більшість їх дружин і дочок уміють читати»<ref name="Бойко"/>.}}

 

== Примітки ==

{{reflist}}

 

{{DEFAULTSORT:Борис; Харчук}}