Вікіцитати

Наполеон I Бонапарт: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Snaprag (обговорення | внесок)
2 редагування
Немає опису редагування
Snaprag (обговорення | внесок)
2 редагування
Видалена порожня категорія; додані нові цитати, посилання та медіафайли; цитати всередині категорій розставлено в алфавітному порядку; редаговано біографію; також вказані джерела.
Рядок 1:
{{Особа}}
[[Файл:Ingres, Napoleon on his Imperial throne.jpg|thumb|right|“Трон — це лише крісло, оббите оксамитом. Символ влади - '''це я'''.„]]
[[Файл:Napoleon crop.jpg|thumb|150пкс|right|]]
'''Наполео́н І Бонапа́рт''' (фр. ''Napoléon Bonaparte''; 15 серпня 1769 — 5 травня 1821) - французський полководець та політичний діяч, переможець у 56 битвах. Перший консул, а пізніше - імператор французів. У завойованих країнах запроваджував закони по французському зразку, заклав основи сучасних західно-європейських держав. Після війни з Росією зазнав ряд поразок і був заслан спочатку на Ельбу, а потім на острів Святої Єлени, де і провів решту життя.
'''Наполео́н І Бонапа́рт''' (фр. ''Napoléon Bonaparte''; 15 серпня 1769 р. — 5 травня 1821 р.) — французький імператор у 1804—1814 і 1814—1815 роках.
[[Файл:Jacques Louis David - Bonaparte franchissant le Grand Saint-Bernard, 20 mai 1800 - Google Art Project.jpg|thumb|right|“Моя слава в тому, що вона '''житиме вічно'''.„]]
 
 
{{АБВ}}
 
== Цитати ==
 
== А ==
* {{Q|Цитата = [[Александр Македонський]], [[Цезар]], [[Карл I Великий|Карл Великий]] і я сам заснували величезні імперії. А на якій основі відбулисявідбулося створення цих наших [[Геніальність|геніальностей]]? На основі [[Насильство|насильства]]. Один лише [[Ісус Христос]] заснував Свою імперію [[Любов|любов'ю]]... І будьте впевнені, що всі вони були справжніми [[Людина|людьми]], але ніхто з них не був подібний до Нього; Ісус Христос більше, ніж людина... На відстані тисячі восьмисот років Ісус Христос пред'являє важку для виконання вимогу, що перевершує всі інші вимоги. Він просить людського [[Серце|серця]].|Коментар = |Оригінал ='''фр.''' Alexandre, César, Charlemagne et moi, nous avons fondé de grands empires, mais sur quoi s’appuyèrent ces créations de notre génie ? Sur la force. Seul Jésus fonda son empire basé sur l’amour et aujourd’hui encore, des millions meurent pour lui. Je crois comprendre quelque chose de la nature humaine : c’étaient tous des hommes, et j’en suis un ; nul autre n’est comme Lui. Jésus-Christ fut plus qu’un homme… […] Par-delà le gouffre de 1800 ans, Jésus-Christ émet une exigence qui, plus que tout autre, est difficile à satisfaire ; il demande ce qu’un philosophe peut souvent chercher en vain de la part de ses amis, ou un père de ses enfants, ou une épouse de son époux, ou un homme de son frère. Il demande le coeur humain. |Автор = }}
* [[Анархія]] завжди призводить до [[Абсолютизм|абсолютизму]].
 
== Б ==
* [[Багатство]] полягає не у володінні скарбами, але у тому вживанні, яке може їх зберегти.
* [[Бог]] на стороні того, у кого більше артилерії.
* Багатство полягає не у володінні скарбами, але у тому вживанні, яке може їх зберегти.
* Багнетами можна зробити все, що завгодно; тільки сидіти на них не можна.
* Будіть мене, тільки якщо прийдуть погані новини; а якщо добрі — у жодному разі.
* Безстрашних людей немає між тими, яким є що втрачати.
* [[Бог]] на стороні того, у кого більше артилерії.
* Боятися треба не тих, хто не погоджується з вами, а тих хто не погоджується і боїться про це сказати.
* Будіть мене, тільки якщо прийдуть погані новини; а якщо добрі — у жодному разі.
 
== В ==
* В [[Росія|Росії]] немає доріг — лише напрямки.
* В [[Управління|управлінні]] не повинно бути напіввідповідальності: вона неминуче веде до приховування розтрат і невиконання [[Закон|законів]].
* [[Варварство|Варварський]] звичай переслідувати людей, підозрюємих у розкритті важливих [[Таємниця|таємниць]], має бути винищеним.
* Велика [[політика]] — це лише здоровий глузд, застосований до великих справ.
* Великі і прекрасні [[Істина|істини]] французької [[Революція|революції]] вічно житимуть — таким блиском, такими пам'ятниками, [[чудеса|чудесами]] оточили ми їх! Ці істини залишаться безсмертними. Перші плями революції ми змили потоками слави.
* Великі [[Кар'єра|кар'єри]], великі досягнення народжуються при зустрічі [[Характер|характеру]], [[Геній|генія]] та [[Удача|удачі]].
* Ви не вищі за мене, ви - довші.
* Ви хочете дізнатися, чи надійні ваші [[друзі]]? Для цього треба опинитися в нещасті.
* Виграв битву не той, хто дав гарну пораду, а той, хто взяв на себе відповідальність за його виконання та наказав виконати.
* Випадок править [[Світ|світом]].
* Від величного до кумедного один крок.
* Від [[Правосуддя|правосуддя]] залежить суспільний лад, тому по праву місце суддів — у першій низці громадської ієрархії.
* Від солдата вимагається насамперед витривалість та терпіння; хоробрість - справа друга.
* [[Війна]] складається із непередбачених подій.
* Велика політика — це лише здоровий глузд, застосований до великих справ.
* Військових сил недостатньо для захисту країни, тим часом як країна, яку захищає [[Народ|народ]], непереможна.
* Війна складається із непередбачених подій.
* Встановлення нерозривності [[Шлюб|шлюбу]] є підбурюванням до злочину.
* Військових сил недостатньо для захисту країни, тим часом як країна, яку захищає народ, непереможна.
* Виграв битву не той, хто дав гарну пораду, а той, хто взяв на себе відповідальність за його виконання та наказав виконати.
* Ви хочете дізнатися, чи надійні ваші друзі ? Для цього треба опинитися в нещасті.
* В управлінні не повинно бути напіввідповідальності: вона неминуче веде до приховування розтрат і невиконання законів.
* Великі і прекрасні істини французької революції вічно житимуть — таким блиском, такими пам'ятниками, чудесами оточили ми їх! Ці істини залишаться безсмертними. Перші плями революції ми змили потоками слави.
 
== Г ==
* Геніальні люди — це метеорикомети, яким судиться горіти, щоб осяяти своє сторіччя.
* Голова без [[Пам'ять|пам'яті]] — все одно, що фортеця без гарнізону.
 
== Д ==
* Дай людині [[Влада|владу]], і ти дізнаєшся хто він.
* Досить важко керувати, якщо робити це сумлінно.
* Для ведення війни мені потрібні три речі: по-перше - [[Гроші|гроші]], по-друге - гроші і по-третє - гроші.
* Для того, щоб народ набув істинної свободи, треба, щоб керовані були мудрецями, а керуючі — богами.
* Для керування печаткою потрібні хлист і шпори.
* Для того, щоб народ набув істинної [[Свобода|свободи]], треба, щоб керовані були [[Мудрець|мудрецями]], а керуючі — богами.
* Досить важко керувати, якщо робити це сумлінно.
* Дурень має велику перевагу перед людиною освіченою: він завжди задоволен собою.
 
== Є ==
Є два важелі, якими можна рухати людей - [[Страх|страх]] та особистий інтерес.
 
== Ж ==
 
* [[Журналіст]] – це чистильник вулиць, який працює пером.
[[File:Napoleons retreat from moscow.jpg|thumb|right|“Від величного до кумедного '''один крок'''„]]
 
== З ==
* {{Q|Цитата = З п'ятдесяти битв у Бородинській було виявлено найбільш [[Доблесть|доблестей]] і отримано найменш наслідків...|Коментар = Зі спогадів Жан-Жак-Жермен Пеле-Клозо «Московська битва»<ref> Кулагин Р.А. Ж.-Ж. Пеле. Московская битва // Бородино в воспоминаниях современников. — СПб: Скарабей, 2001. — 368 с. — ISBN 5-94374-004-X</ref>. |Автор = }}
* З того часу, як я став на чолі держави, я радився тільки з самим собою, і це мене цілком влаштовувало; робити помилки я почав тільки тоді, коли почав прислухатися до того, що кажуть радники.
* {{Q|Цитата =З того часу, як я став на чолі держави, я радився тільки з самим собою, і це мене цілком влаштовувало; робити [[Помилка|помилки]] я почав тільки тоді, коли почав прислухатися до того, що кажуть радники. |Коментар = Максими та думки в'язеня Святої Єлени, VI |Автор = }}
* Здоровий глузд створює обдарованих людей; самолюбство ж - лише вітер, який надує вітрила і веде їх корабель прямо до пристані.
* Звичай змушує нас до багатьох дурниць; найбільша – це стати його [[Рабство|рабом]].
* З п'ятдесяти битв у Бородинській було виявлено найбільш доблестей і отримано найменш наслідків...
* Здоровий глузд створює обдарованих людей; [[Самолюбство|самолюбство]] ж - лише вітер, який надує вітрила і веде їх корабель прямо до пристані.
* Звичай змушує нас до багатьох дурниць; найбільша – це стати його рабом.
 
 
== І ==
* Існують крадії, яких не карають, але які крадуть у людей найцінніше - [[Час|час]].
* Історія - це брехня, в яку всі погодились вірити.
* Істинний [[Героїзм|героїзм]] полягає в тому, щоб бути вищим за злощастя [[Життя|життя]].
* [[Історія]] - це версія минулих подій, з якою всі вирішили погодиться.
 
== К ==
* Кожен глава партії повинен уміти користуватися [[Натхнення|натхненням]] прибічників, бо немає партії, яка б не мала своїх гарячих прибічників. І найвеличніший воєначальник на чолі своїх солдатів, позбавлених бойового духу, виявляється повною бездарністю.
* [[Кохання]]&nbsp;— це дурість, чинена вдвох.
* Кожен французький солдат носить у своєму ранці маршальський жезл.
* Красива [[жінка]] подобається очам, добра&nbsp;— серцю. Одна може бути чудовою річчю, інша&nbsp;— скарбом.<ref>[https://citaty.info/man/napoleon-i-bonapart?sort_by=rating Наполеон I Бонапарт: цитаты, афоризмы и высказывания]</ref>
* Коли ворог робить [[Помилка|помилку]], не слід йому заважати. Це не [[Ввічливість|ввічливо]].
* Кожен глава партії повинен уміти користуватися натхненням прибічників, бо немає партії, яка б не мала своїх гарячих прибічників. І найвеличніший воєначальник на чолі своїх солдатів, позбавлених бойового духу, виявляється повною бездарністю.
* [[Кохання]] — це [[Дурість|дурість]], чинена вдвох.
* Якщо якогось правителя вважають добрим, його правління не вдалося.
* Красива [[жінка]] подобається очам, добра — серцю. Одна може бути чудовою річчю, інша — скарбом.<ref>[https://citaty.info/man/napoleon-i-bonapart?sort_by=rating Наполеон I Бонапарт: цитаты, афоризмы и высказывания]</ref>
 
== Л ==
* Легше створювати закони, ніж слідувати їм.
* [[Любов]] до [[Батьківщина|батьківщини]]&nbsp;— перша чеснота цивілізованої людини.
* Лиха підносять мудреців, а дурнів ламають остаточно.
* [[Лідер]] – це продавець [[Надія|надією]].
* Любов для пустої людини - заняття, для воїна - розвага, для государя - підводний камінь.
* Любов до [[Батьківщина|батьківщини]] — перша [[Чеснота|чеснота]] цивілізованої людини.
* Лиха підносять мудреців, а дурнів ламають остаточно.
[[File:Baron François Gérard - Joséphine in coronation costume - Google Art Project.jpg|thumb|right|“Всі мої ранкові думки про '''тебе'''.„]]
* Легше створювати закони, ніж слідувати їм.
* Лідер – це продавець надією.
 
== М ==
* Майстерні [[Підлабузництво|підлабузники]] зазвичай не менш майстерні наклепники.
* Моя слава в тому, що вона житиме вічно.
* Майстерні підлабузники зазвичай не менш майстерні наклепники.
* Мистецтво управління полягає в тому, щоб не дозволяти людям постаріти на своїй посаді.
* Між тими, хто шукає [[Смерть|смерті]], мало тих, хто знаходить її в той самий час, коли вона була б їм на користь.
* Місце військових дій, це — шахівниця генерала, саме його вибір виявляє здібності або невігластво воєначальника.
* {{Q|Цитата =Всі мої ранкові думки про тебе. Твій портрет і спогад про вчорашнє марення позбавили мене спокою. Мила і незрівнянна Жозефіно, який надзвичайний вплив ти маєш на моє серце. Ти засмучена? Я бачу тебе сумною? Тобі погано? Душа моя розбита горем, і немає спокою твоєму коханому. |Коментар = Лист до [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D1%84%D1%96%D0%BD%D0%B0_%D0%91%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B5 Жозефіни] (лютий 1796 р.)<ref>https://archive.org/details/napoleonsletters00napoiala</ref>. |Автор = }}
* [[Мораль]] не має нічого спільного з такою людиною, як я.
* {{Q|Цитата =Моя єдина Жозефіна — далеко від тебе весь світ здається мені пустелею, в якій я один... Ти опанувала більш, ніж всією моєю душею. Ти єдиний мій помисел; коли мені охолонуть докучні істоти, звані людьми, коли я готовий проклясти життя, тоді опускаю я руку на серце: там спочиває твоє зображення; я дивлюся на нього, любов для мене абсолютне щастя... Якими чарами ти зуміла підкорити всі мої здібності і звести все моє душевне життя до тебе однієї? |Коментар =Лист до Жозефіни (3 травня 1796 р.) |Автор = }}
* Моя [[Слава|слава]] в тому, що вона житиме [[Вічність|вічно]].
* Моя справжня слава не в тому, що я виграв у сорока битвах: одне Ватерлоо закреслило їх усіх. Те, що буде жити вічно - це мій Цивільний кодекс.
 
== Н ==
* Неможливість – слово зі словника дурнів.
* Найкращий оратор у світі – успіх.
* Неук лише нудний, педант&nbsp;— нестерпний.
* Найбільша аморальність&nbsp;— це братися до справи, якої не вмієш робити.
* [[Народ]], який не бажає годувати свою армію, незабаром буде вимушений годувати чужу.
* Немає нічого зарозумілішого, ніж безсилля, яке відчуває, що його підтримують.
{{Q|Цитата = Немає нічого настільки ж деспотичного, як слабкість, яка відчуває за собою силу<ref>англйський варіант цих слів {{lang-en|There is nothing so imperious as feebleness which feels itself supported by force.}} можна знайти у книзі {{книга|автор=Jules Bertaut|заголовок=Napoleon : In His Own Words|посилання=https://archive.org/details/napoleoninhisown00naporich|місто=|видавництво=Chicago A.C. McClurg & co|рік=1916|сторінки=20|isbn=|ref=}}</ref>.|Інше={{Цитата дня/Обрана|5 травня 2016}}}}
* На полі лайки найбільш небезпечні ідеальний військовий геній та абсолютний ідіот, з перевагою на боці останього, оскільки його вчинки неможливо передбачити.
* Найбільша аморальність — це братися до справи, якої не вмієш робити.
* Найкращий [[Ораторське мистецтво|оратор]] у світі – [[Успіх|успіх]].
* [[Народ]], який не бажає годувати свою [[Армія|армію]], незабаром буде вимушений годувати чужу.
* Натхнення – це швидко зроблений розрахунок.
* Не шукайте злий намір там, де все можна пояснити дурістю.
{{Q|Цитата = Немає нічого настільки ж [[Деспотизм|деспотичного]], як слабкість, яка відчуває за собою силу<ref>{{lang-en|There is nothing so imperious as feebleness which feels itself supported by force.}} Джерело: {{книга|автор=Jules Bertaut|заголовок=Napoleon : In His Own Words|посилання=https://archive.org/details/napoleoninhisown00naporich|місто=|видавництво=Chicago A.C. McClurg & co|рік=1916|сторінки=20|isbn=|ref=}}</ref>.|Інше={{Цитата дня/Обрана|5 травня 2016}}}}
* Немає нічого [[Зарозумілість|зарозумілішого]], ніж безсилля, яке відчуває, що його підтримують.
* Неможливість – [[Слово|слово]] зі словника дурнів.
* Неук лише [[Нудьга|нудний]], педант — нестерпний.
* Ніколи не розглядайте, до якої партії належала людина, яка шукає у вас правосуддя.
* Ніщо так чисельно не множить батальйони, як успіх.
 
== О ==
* Один нечесний бухгалтер страшніший за ворожу армію.
* Останнє [[слово]] завжди залишається за суспільною думкою.
* Останнє слово завжди залишається за суспільною думкою.
* Ось сонце Аустерліца!
* Останні завжди праві.
 
* Ось сонце Аустерліца!<ref>Виклик Наполеона перед Бородінською битвою</ref> <ref>{{книга|автор =Comte de Philippe-Paul Segur |заголовок =Histoire de Napoleon et de la Grande-Armee pendant l'annee 1812 |видавництво =Tredition Classics |рік =2012 |сторінок =252 |isbn =978-3849143077 |ref =Histoire de Napoleon et de la Grande-Armee pendant l'annee 1812}}</ref>
[[File:DelarocheNapoleon.jpg|thumb|right|“Я ніколи не був господарем свого життя: мною завжди керували '''обставини'''„.]]
== П ==
* [[Патріотизм]]&nbsp; — це найперша ознака цивілізованої людини, якість, яка відрізняє людину від раба{{sfn|Мудрість тисячоліть|2019|с=49}}.
* [[Перемога|Перемогу]] здобувають не числом. Олександр переміг триста тисяч персів на чолі двадцяти тисяч македонян.
* [[Політика]]&nbsp;— це доля.<ref>Peter Köhler, ''Die besten Zitate der Politiker&nbsp;— Mehr als 1.000 prägnante Sprüche'', Humboldt, 2008, S. 5</ref>
* [[Повія]] — це необхідність. Інакше [[Чоловік|чоловіки]] б накидалися на порядних жінок на вулицях.
* Погано, якщо молоді люди осягають військове мистецтво за книгами: це — вірний засіб виховати поганих генералів.
* Погано, якщо молоді люди осягають військове мистецтво за [[Книга|книгами]]: це — вірний засіб виховати поганих генералів.
* Перемогу здобувають не числом. Олександр переміг триста тисяч персів на чолі двадцяти тисяч македонян.
* [[Політика]] — це [[Доля|доля]].<ref>Peter Kohler, ''Die besten Zitate der Politiker — Mehr als 1.000 pragnante Spruche'', Humboldt, 2008, S. 5</ref>
* [[Повія]] — це необхідність. Інакше чоловіки б накидалися на порядних жінок на вулицях.
* Поставте [[Шахрайство|шахрая]] у всіх на увазі, і він діятиме, як [[Чесність|чесна]] людина.
* Природою [[Шлюб|шлюб]] не передбачено.
* За наявності [[Відвага|відваги]] можна дозволити все, але не всього можна досягти.
* [[Природа|Природою]] шлюб не передбачено.
* Пробачаючи тих, хто мене ганьбить, я завжди можу поставити себе вище за них.
 
== Р ==
* Релігія — чудовий засіб, щоб утихомирювати чернь.
* Революція - це переконання, підкріплене багнетами.
* [[Релігія]] – важливий предмет у жіночих школах. Вона, хоч би як на неї дивитися, є надійна гарантія для матерів і чоловіків. Школа має навчити дівчину вірити, а не думати.
* Релігія — чудовий засіб, щоб утихомирювати чернь.
 
== С ==пі
* {{Q|Цитата =Саме [[мама|мамі]] я зобов’язаний всім своїм статком і всім, що зробив добре. |Коментар = Мова йде про [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B5%D1%82%D0%B8%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%A0%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%BE Летицію Рамоліно]. |Автор = }}
* Солдати, сорок віків дивляться на вас з висоти цих пірамід.
* Секрет [[Військова справа|військового мистецтва]] полягає в тому, щоб бути сильнішим за ворога в потрібний момент у потрібному місці.
* [[Сила]] ніколи не буває смішною.
* [[Смерть]] – ніщо, але життя в поразці та безслав'ї – це смерть щодня.
* {{Q|Цитата =Солдати! Друга польська війна почалася. Перша закінчилася у Фрідланді та у Тільзіті. У Тільзіті Росія заприсяглася бути у вічному союзі з Францією та у війні з Англією; нині вона порушує свої клятви! Вона не хоче дати жодного пояснення в дивних своїх вчинках, поки французькі орли не відійдуть за Рейн і тим не покинуть своїх союзників на її свавілля.
Росія захоплена роком. Доля її має відбутися. Чи не думає вона, що ми переродились? Чи ми вже не солдати Аустерліцу? Вона ухвалює нас між безчестям і війною. Вибір може бути сумнівний. Ідемо вперед, перейдемо Німан, внесемо війну до її меж.
Друга польська війна буде для французької зброї такою ж славною, як і перша; але світ, який ми укладемо, принесе з собою запоруку за себе і покладе край згубному впливу Росії, який вона протягом п'ятдесяти років надавала на справи Європи. |Коментар =Звернення Наполеона до своїх військ 22 червня 1812 року, у якому він пояснював причини війни з Росією<ref>Другий бюлетень Великої Армії</ref>. |Автор = }}
* {{Q|Цитата =Солдати, сорок віків дивляться на вас з висоти цих пірамід! |Коментар =Звернення Бонапарта до своєї армії під час Єгипетської кампанії. |Автор = }}
* Спинитися можна при підйомі, але не при падінні.
* Суспільство без [[Релігія|релігії]] подібне кораблю без компаса.
* Справжній герой грає під час битви шахівницю незалежно від її результату.
* Суспільна [[Думка|думка]] - це публічна дівка.
* Саме [[Летиція Рамоліно|мамі]] я зобов’язаний всім своїм статком і всім, що зробив добре.
* {{Q|Цитата =[[Суспільство]] без релігії подібне кораблю без компаса. |Коментар ='''фр.''' Une societe sans religion est comme un vaisseau sans boussole<ref>Correspondance de Napoleon Ier, Napoleon Bonaparte, ed. H. Plon, J. Dumaine, 1861, t. 6, p. 339.</ref>. |Автор = }}
* Смерть – ніщо, але життя в поразці та безслав'ї – це смерть щодня.
* Сила ніколи не буває смішною.
* Випадок править світом.
 
== Т ==
* Ті, хто шукає [[Щастя|щастя]] в розкоші і марнотратстві, подібні до блиску свічок, що віддають перевагу сяйві сонця.
* Той, хто між славою та багатством віддає перевагу останьому — марнотратник, який бере у лихваря і розоряється на відсотках.
[[File:Napoleon sainthelene.jpg|250px|thumb|right|“'''Мораль''' не має нічого спільного з такою людиною, як я.„]]
 
== У ==
* У політики немає серця, а є лише голова.
* У інтересах держави, щоб посадові особи постійно змінювалися: якщо цей принцип не дотримується, то неминуче виникають питомі володіння та сеньйоріальне правосуддя.
* У французів почуття національної честі завжди тліє під попелом. Достатньо лише іскри, щоб розпалити його.
* У кожній великій справі завжди доводиться якусь частину залишити на випадок.
* У коханні єдина перемога – це втеча
* Народ, як і жінка має лише одне право: бути керованим.
* У нещасті зазвичай не [[Повага|поважають]] того, в кому раніше шанували велич.
* У революціях ми стикаємося з людьми двох сортів: тими, хто їх творить і тими, хто використовує їх в своїх цілях.
* У французів почуття [[Націоналізм|національної честі]] завжди тліє під попелом. Достатньо лише іскри, щоб розпалити його.
* У сумці солдата лежить маршальський жезл.
* [[Уряд|Уряди]], у яких висловлюються протилежні думки, годяться, доки панує [[Мир|мир]].
* [[Уява]] править світом.<ref>[http://aphorism.org.ua/search.php?keyword=%CD%E0%EF%EE%EB%E5%EE%ED%20%C1%EE%ED%E0%EF%E0%F0%F2. Наполеон Бонапарт. Афоризми.]</ref>
* У коханні єдина перемога – це втеча.
* У нещасті зазвичай не поважають того, в кому раніше шанували велич.
* У кожній великій справі завжди доводиться якусь частину залишити на випадок.
* У інтересах держави, щоб посадові особи постійно змінювалися: якщо цей принцип не дотримується, то неминуче виникають питомі володіння та сеньйоріальне правосуддя.
* Усі релігії, починаючи з Юпітера, проповідують мораль. Я б повірив у релігію, якби вона існувала від початку світу; але знаючи [[Сократ|Сократа]], [[Платон|Платона]], [[Мойсей|Мойсея]], [[Магомет|Магомета]], я запевняюсь, що ії вигадали люди.
* {{Q|Цитата =Уся [[Європа]] склала б один народ, одну [[Родина|родину]]. Скрізь були б єдині закони, гроші, міра ваги. Усі моря і річки були би відкриті для торгілі, а війська усіх держав обмежилися б однією «Гвардією Государів». Свого сина я б зробив соцарствуючим імператором. Кінчилось би [[Диктатура|диктаторське правління]] і почалось конституційне. [[Париж]] став би столицею світу. |Коментар =мемуари Св. Єлени<ref>{{книга|автор =Napoleon Ier |заголовок =Maximes et Pensees du prisonnier de Sainte-Helene |видавництво =Hachette BNF |рік =2013 |сторінок =186 |isbn =978-2-01-292246-4}}</ref>. |Автор = }}
* Уряди, у яких висловлюються протилежні думки, годяться, доки панує світ.
* [[Уява]] править світом.<ref>[http://aphorism.org.ua/search.php?keyword=%CD%E0%EF%EE%EB%E5%EE%ED%20%C1%EE%ED%E0%EF%E0%F0%F2. Наполеон Бонапарт. Афоризми.]</ref>
 
== Х ==
* [[Християнство|Християнська релігія]] належить дуже цивілізованим народам. Вона виховала людину; вона проголошує перевагу [[Дух|духу]] над матерією, [[Душа|душі]] над [[Тіло (біологія)|тілом]]; вона народилася у давньогрецьких школах; це тріумф Сократа, Платона та Арістіда, над Фламінієм, Сципіоном та Павлом-Емілем.
* Хто стоїть високо і у всіх на увазі, не повинен дозволяти собі рвучких рухів.
 
== Ц ==
* {{Q|Цитата =Цими жалюгідними брязкальцями можна керувати людьми! |Коментар = Про ордени та медалі. |Автор = }}
* Цнотливість для жінки те ж, що хоробрість для чоловіка. Я зневажаю боягуза і безсоромну жінку.
 
== Ч ==
* Чужа дурість ще нікого не зробила [[Розум|розумним]].
 
== Щ ==
* Щоб занапастити батьківщину, досить навіть одного негідника, цьому в історії було чимало прикладів.
* Ще не відлита куля, здатна мене вразити!
* Щоб занапастити батьківщину, досить навіть одного негідника, цьому в історії було чимало прикладів.
 
== Я ==
* Я буваю то [[Лисиця|лисицею]], то [[Лев|левом]]. Весь секрет управління полягає в тому, щоб знати, коли слід бути тим чи іншим.
* Я не думаю, що Франція будь-коли знала кращий порядок, ніж той, який був при мені.
* Я вважаю любов шкідливою для суспільства. О, якби боги позбавили світ від любові!
* Я буваю то лисицею, то левом. Весь секрет управління полягає в тому, щоб знати, коли слід бути тим чи іншим.
* Я відчуваю огиду до [[Ілюзія|ілюзій]]: ось чому я сприймаю світ таким, яким він є.
* Якщо поставити баранів на чолі левів, то леви стануть баранами, а навпаки&nbsp;— то навіть баран матиме лев'яче серце.
* {{Q|Цитата =Я не думаю, що [[Франція]] будь-коли знала кращий [[Порядок|порядок]], ніж той, який був при моєму правлінні. |Коментар = «Максими та думки в'язеня Святої Єлени», CCCLIII<ref>{{книга|автор =Napoleon Ier |заголовок =Maximes et Pensees du prisonnier de Sainte-Helene |видавництво =Hachette BNF |рік =2013 |сторінок =186 |isbn =978-2-01-292246-4 |ref =Maximes et Pensees du prisonnier de Sainte-Helene}}</ref> |Автор = }}
* {{Q|Цитата =Я не говорю про Барклая: він і не вартий того, щоб про нього говорити. |Коментар = Про [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B9-%D0%B4%D0%B5-%D0%A2%D0%BE%D0%BB%D0%BB%D1%96_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE_%D0%91%D0%BE%D0%B3%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Барклая-де-Толлі]. |Автор = }}
* Я ніколи не був господарем свого життя: мною завжди керували обставини.
* Якщо ви хочете досягти своєї [[Мета|мети]], потрібно щодня хоча б трохи до неї просунутися.
* Якщо поставити [[Баран (тварина)|барана]] на чолі левів, то останні стануть баранами, а навпаки — то навіть баран матиме лев'яче серце.
* Якщо якогось правителя вважають [[Доброта|добрим]], його правління не вдалося.
 
== Цитати про Наполеона ==
* {{Q|Цитата =Бонапарт! [...] Ніколи в імені смертного не було такої гарної долі.<ref>''фр. Bonaparte! [...] Jamais nom de mortel n'eut des destins si beaux.''</ref> |Коментар =[https://fr.wikipedia.org/wiki/Joseph_M%C3%A9ry Джозеф Мері], [https://archive.org/details/lesnuitsitalien00mrgoog/page/n1/mode/2up Італійські ночі] (1853). |Автор = }}
* {{Q|Цитата =Захоплююча паралель між Вашингтоном, чия велич полягала в тому, щоб змішати свою долю з долею свого народу, і Бонапартом, який хотів очолити Європу вслід за власною долею. Кожен отримав винагороду відповідно до його праці: «Республіка Вашингтона живе; Імперія Бонапарта зруйнована. Вашингтон і Бонапарт вийшли з лона демократії: обидва народжені свободою, перший залишився їй вірний, другий зрадив її».<ref>''фр. Parallèle fascinant entre Washington, dont la grandeur a consisté à fondre sa destinée avec celle de son peuple, et Bonaparte, qui voulut entraîner l'Europe dans le sillage de sa propre destinée. Chacun sera récompensé selon ses oeuvres: «La république de Washington subsiste; l'empire de Bonaparte est détruit. Washington et Bonaparte sortirent du sein de la démocratie: nés tous deux de la liberté, le premier lui fut fidèle, le second la trahit.»''</ref> |Коментар =[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%83%D0%B0-%D0%A0%D0%B5%D0%BD%D0%B5_%D0%B4%D0%B5_%D0%A8%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%B1%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BD Франсуа-Рене де Шатобріан], «[https://fr.wikipedia.org/wiki/M%C3%A9moires_d%27outre-tombe Замогильні нотатки]» (1848 – 1850), книга VI, гл. 8 : Порівняння Вашингтона та Бонапарта. |Автор = }}
* {{Q|Цитата =У ранньому віці він, можливо, був щирим республіканцем, при тому ненавидівшим анархію та безлад. Ще до того, як його похід в Італію закінчився, генерал Бонапарт почав планувати стати правителем Франції. Він систематично працював над перетворенням колишнього прагнення народу до свободи в пристрасть до військової слави та грабунку.<ref>''англ. In early life he may have been a sincere republican; but he hated anarchy and disorder, and, before his campaign in Italy was over, he had begun to plan to make himself ruler of France. He worked systematically to transform the people's earlier ardor for liberty into a passion for military glory and plunder.''</ref> |Коментар =Вілліс Мейсон Вест, «Історія світового прогресу» (1922). |Автор = }}
* {{Q|Цитата =Щойно він розпочинав кампанію, відразу показував себе таким, яким він був - вищим розумом, який вникає в ситуації з першого погляду та домінує над ними. Він мав військовий геній та політичний дар. Італію він розумів в її різноманітті, що чинило йому нові проблеми разом із перемогами. Він бентежив ворога мистецтвом бою, настільки ж сміливим і новим, як і його мистецтво ведення переговорів. Це завоювання цілої країни зі жменькою людей є апогеєм інтелекту. Тому, ледве розуміючи, як це все робиться, його сучасники бачили в цьому щось «надприродне».<ref>''фр. Dès son entrée en campagne, il se montre tel qu'il est, un esprit supérieur qui saisit d'un coup d’œil les situations et qui les domine. Il a le génie militaire et le don de la politique. L'Italie, il la comprend dans sa diversité qui lui présentera un nouveau problème à chacune de ses victoires. L'ennemi, il le déconcerte par un art de combattre aussi audacieux et nouveau que son art de négocier est subtil. Cette conquête de tout un pays avec une poignée d'homme est un chef-d'œuvre de l'intelligence. C'est pourquoi, comprenant à peine comment tout cela se faisait, les contemporains y ont vu quelque chose de «surnaturel».''</ref> |Коментар =[https://fr.wikipedia.org/wiki/Jacques_Bainville Жак Бенвіль], [https://www.fadedpage.com/showbook.php?pid=20110313 Наполеон] (1931). |Автор = }}
* {{Q|Цитата =Наполеон набагато більше італієць, ніж француз; італієць за расою, інстинктом, уявою та пам'яттю. Він розглядає у своїх планах майбутнє Італії, і, підводячи остаточні рахунки його правління, ми знаходимо, що Італія залишилась у чистому прибутку, а Франція - у збутку. Починаючи з Теодориха і лангобардських королів, Папа, зберігаючи свій тимчасовий суверенітет і духовну всемогутність, підтримував розділення Італії; нехай ця перешкода буде усунена, та італійці знову стануть нацією. Наполеон заздалегідь готує шлях і дотримується його, позбавляючи Папу суверенітету і обмежуючи його духовну всемогутність, зводячи його до посади керуючого директором католицької совісті та головного міністра головного культу, уповноваженого в імперії. |Коментар =[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BF%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82_%D0%A2%D0%B5%D0%BD Іпполіт Тен], «[https://archive.org/stream/jstor-25102177/25102177_djvu.txt Napoleon's Views of Religion]». |Автор = }}
== Примітки ==
{{reflist}}
 
== Джерела ==
* {{книга|автор =Napoleon Ier |заголовок =Maximes et Pensees du prisonnier de Sainte-Helene |видавництво =Hachette BNF |рік =2013 |сторінок =186 |isbn =978-2-01-292246-4 |ref =Maximes et Pensees du prisonnier de Sainte-Helene}}
* {{книга|автор =Comte de Philippe-Paul Segur |заголовок =Histoire de Napoleon et de la Grande-Armee pendant l'annee 1812 |видавництво =Tredition Classics |рік =2012 |сторінок =252 |isbn =978-3849143077 |ref =Histoire de Napoleon et de la Grande-Armee pendant l'annee 1812}}
* {{книга|автор =Уклад. Л. В. Лапшина |заголовок =Мудрість тисячоліть. Притчі та афоризми |місце =Харків |видавництво =Віват |рік =2019 |сторінок =320 |isbn =978-617-7151-54-7 |ref =Мудрість тисячоліть}}
* [http://balachky.org/people/napoleon-bonapart-i Афоризми і вислови Наполеона Бонапарта I]
* [https://archive.org/details/napoleonsletters00napoiala Napoleon's letters to Josephine (1796-1812)]
* [https://archive.org/details/lesnuitsitalien00mrgoog/page/n1/mode/2up Joseph Méry «Les Nuits italiennes»]
* [https://archive.org/details/storyworldprogr00westgoog Willis Mason West «The story of world progress»]
* [https://archive.org/stream/jstor-25102177/25102177_djvu.txt Full text of "Napoleon's Views of Religion"]
* [https://www.fadedpage.com/showbook.php?pid=20110313 Jacques Bainville «Napoléon»]
* [https://www.ebooksgratuits.com/ebooksfrance/chateaubriand_memoires_outre-tombe.pdf Mémoires d'Outre−tombe]
 
[[Категорія:Автори-Н]]
Отримано з https://uk.wikiquote.org/wiki/Наполеон_I_Бонапарт