Шістдесятники: відмінності між версіями

Вилучено вміст Додано вміст
Додано важливу постать, поетесу-шістдесятницю, – Стасів-Калинець Ірину
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
доповнення
Рядок 2:
{{Вікіпедія}}
'''Шістдесятники''' — це молоде покоління митців шістдесятих років двадцятого століття, сформоване в період тимчасової «відлиги» радянського режиму (1956 року відбувся ХХ з'їзд КПРС — Комуністичної партії Радянського Союзу, — що засудив культ особи Сталіна й узяв курс на десталінізацію).
Поети: [[Симоненко Василь Андрійович|Василь Симоненко]], [[Вінграновський Микола Степанович|Микола Вінграновський]], [[Костенко Ліна Василівна|Ліна Костенко]], [[Стус Василь Семенович|Василь Стус]], [[Олійник Борис Ілліч|Борис Олійник]], [[Павличко Дмитро Васильович|Дмитро Павличко]], [[Драч Іван Федорович|Іван Драч]], [[Калинець Ігор Миронович|Ігор Калинець]], [[Стасів-Калинець Ірина]]; прозаїки [[Тютюнник Григір Михайлович|Григір Тютюнник]], [[Гуцало Євген Пилипович|Євген Гуцало]], [[Шевчук Валерій Олександрович|Валерій Шевчук]].
Малярі та графіки: [[Заливаха Опанас Іванович|Опанас Заливаха]], [[Горська Алла Олександрівна|Алла Горська]], Галина Севрук.
Кіномитці й театральні діячі: [[Параджанов Сергій Йосипович|Сергій Параджанов]], [[Іллєнко Юрій Герасимович|Юрій Іллєнко]], Лесь Танюк, Леонід Осика.
Рядок 15:
|Оригінал =
|Автор = [[Пахльовська Оксана Єжи-Янівна|Оксана Пахльовська]]}}
{{Q|Цитата = До своєї поеми «Курбас», написаної за ґратами, Іван Світличний узяв за мотто рядок з Ліни Костенко «Курбас ліг у ту промерзлу землю». Шістдесятники знали ціну Курбасові й «[[Розстріляне Відродження|Розстріляному Відродженню]]» – «генералам червоної Воркути, Соловків і Магадану»… Іван Світличний присвоїв [[Лесь Курбас|Лесеві Курбасові]] титул «гетьмана української Мельпомени»<ref>[https://www.radiosvoboda.org/a/24494867.html Курбас: комунізм несумісний з природою людини]</ref>…
|Коментар = Зі статті «Курбас: комунізм несумісний з природою людини»
|Оригінал =
|Автор = Лесь Танюк}}
{{Q
|Цитата = Загалом поети-шістдесятники були дуже неспокійні. [[Драч Іван Федорович|Драча]] називали «бурунний Драч», це було таке рокотання. У [[Вінграновський Микола Степанович|Вінграновського]] був темперамент вулканний, він читав дуже експресивно. До того ж поет учився в Москві у кіноінституті – знав, як це професійно робити. Але й сама його поезія вимагала такого виконання<ref name="В. Герасим'юк Спогади">[http://litakcent.com/2016/12/01/vasyl-herasymjuk-mykola-vinhranovskyj-doviv-scho-poet-zavzhdy-v-odnomu-prymirnyku/ Василь Герасим’юк: «Микола Вінграновський довів, що поет – завжди в одному примірнику» ]</ref>.