Брюховецька Лариса Іванівна: відмінності між версіями
Вилучено вміст Додано вміст
м категоризація |
доповнення |
||
Рядок 11:
== Цитати ==
{{Q|Цитата = Апеляція до [[міф]]ів, в тому числі й біблійних, – це ознака повноцінного етнічного мистецтва, тісно пов’язаного з власним корінням. Біблійний міф про братів Авеля і Каїна – цей міф про первісний [[гріх]], яким є вбивство свого кровного брата, – живе у колективній свідомості. Він не те, що моделює поведінку, але є печаттю, накладеною на людський рід, і в різні історичні часи повторюється. Про це засвідчують літературні твори – зокрема, «[[Земля (повість)|Земля]]» [[Кобилянська Ольга Юліанівна|Ольги Кобилянської]]<ref>{{стаття| автор = | заголовок = Іван Миколайчук і актуалізація українських етнічних кодів, символів| посилання = http://archive-ktm.ukma.edu.ua/show_content.php?id=1232| видання = Кіно-Театр| місце = Київ| рік= 2011| номер= 6|сторінки= |isbn = }}</ref>.
|Коментар = Зі статті «[[Миколайчук Іван Васильович|Іван Миколайчук]] і актуалізація українських етнічних кодів, символів»}}
{{Q|Цитата = [[Український кінематограф|Українського кіно]], яке, починаючи з 1923 року, успішно стартувало динамічним виробництвом, успішним творенням інфраструктури, цікавими і якісними в художньому й технічному планах фільмами і творчі здобутки якого, зрештою, увінчались міжнародним тріумфом «[[Земля (фільм)|Землі]]» [[Довженко Олександр Петрович|Олександра Довженка]], 1930 року зазнає удару<ref name="kino">[https://md-eksperiment.org/post/20151120-kino-yak-yavishe-nacionalne Кіно як явище національне]</ref>.
|Коментар = Зі статті «Кіно як явище національне»}}
Рядок 17 ⟶ 19:
{{Q|Цитата = На жаль, сценарна проблема в Україні ніколи всерйоз не аналізувалась і не розв’язувалась. Адже, якщо провести аналогію з життям суспільним, то в Україні найвища верхівка влади також не мала власних «сценаристів», а «виконувала ролі» за сценаріями, які творилися в Москві. Щодо кіно, то побутувала думка про самодостатність [[талант]]у літературного<ref name="kino"/>.
|Коментар = Зі статті «Кіно як явище національне»}}
{{Q|Цитата = В 70-х — 80-х роках українські кінематографісти, в тому числі дебютанти, формувалися тоді, коли вважалося, що
|Коментар = Зі статті «Кіно як явище національне»}}
{{Q|Цитата = На початку 90-х не було сумніву, що держава фінансуватиме фільми україномовні. Проте наприкінці 90-х, коли випускалося по два-три фільми в рік на державні кошти, деякі з них виходили російською<ref name="kino"/>.
|