Рудницька Мілена: відмінності між версіями
Вилучено вміст Додано вміст
+3 цитати #SheSaid |
+3 цитати, вікіфікація #SheSaid |
||
Рядок 14:
{{Q
| Цитата = Через довгі тисячоліття храм цивілізації і культури будував виключно чоловік. Згідно своєму мозку і серцю, для своєї вигоди, відповідно до своєї потреби і згідно з своїм смаком сотворив він [[релігія|релігію]], [[мораль]], законодавство, [[наука|науку]] й [[мистецтво]]. Львина частина звичаїв, переконань і пересудів новочасної суспільности — се лиш витвір чоловічого еґоїзму, без уваги на вимогу другого пола. Цілий культурний доробок минулих тисячок літ можна без пересади назвати не людським, а чоловічим. Друга половина людства, замкнена при «домашнім огнищі» і відсунена від публічного життя, не була учасником сієї культурної праці.<ref name="Day">[https://web.archive.org/web/20161220040117/https://day.kyiv.ua/uk/article/ukrayina-incognita/pobornicya-zhinochogo-rivnopravya Поборниця жіночого рівноправ'я]</ref>
| Автор = див. також [[фемінізм]]}}
{{Q
| Цитата = Тільки в наші часи жіноцтво приступає до творчої суспільної праці, котру досі сповняло хіба лиш одинцем і спорадично. Наслідки сього факту в їх цілій повноті годі сьогодні оцінити. Нема, однак, сумнівів, що коли до цивілізаційної і культурної праці стане також жінка, то вона, як істота наділена іншим, ніж у чоловіка, мозком і серцем, з іншими вимогами і [[бажання]]ми, внесе до культури зовсім нові, свіжі [[цінності]], поглибить її та поширить. Відмінна психічна і інтелектуальна конструкція жінки мусить необхідно потягнути за собою повну перебудову державного суспільного ладу і перетворення всієї культури світу.<ref name="Day"/>}}
{{Q
| Цитата = Хто зможе коли-небудь обчислити суму розтраченої національної енергії, яка йде в нас на внутрішню боротьбу? Нема другого громадянства на земній кулі, яке марнувало би такі велетенські зусилля на внутрішні міжусобиці, як ми. Тоді як саме ми маємо на це найменше право.<ref name="Day"/>}}▼
{{Q
| Цитата = Коли поглянемо довкола себе, бачимо сотні непорозумінь, сварок, конфліктів, як у дрібних, так і в питаннях нашого національного життя. Жахом наповнює нас факт, що навіть до найважливіших питань деякі групи підходять з погляду власного престижу й інтересу. Помітний повний занепад моралі у внутрішніх громадських відносинах. Укорінилася думка, що принципи прилюдної громадської моралі цілковито різняться від приватної особистої моралі. Найбільш неетичні вчинки, яких ніколи не зробила би чесна людина в приватнім житті, стали допустимі, добули собі право громадянства в житті громадськім. А до того — повне недовір'я одних до одних, бажання перехитрити політичного противника, нетерпимість і злоба, брак взаємного зрозуміння. Каїнова ненависть синів одної Матері, ненависть, яка обезсилює, паралізує їхні сили, не дозволяє звернути ці сили на корисне.<ref name="Day"/>}}
{{Q
| Цитата = Не будемо казати, що в усьому (в наших негараздах) винні вони, вороги, [[росіяни|москалі]], [[більшовизм|більшовики]]. Ні — це наша власна вина, що ми залишилися паралітиком на роздоріжжі історії. Наша вина, що не вміємо взяти своєї долі у власні руки. А передусім вина верхівки, [[інтелігенція|інтелігенції]], провідників, що не вміли примусити народ до жертв, коли кувалася доля Української Держави.<ref name="Day"/>}}
{{Q
Рядок 24 ⟶ 33:
{{Q
| Цитата = Ніхто не знищить ідеї, якій ми служили… Гідно зносити удари, не схилити чола навіть у нещастю — ось обов’язок дочок великої культурної Нації і ми цей обов’язок виконаємо.|Коментар = “До моїх товаришок праці”, 1938 <ref>[https://povaha.org.ua/milena-rudnytska-nihto-ne-znyschyt-ideji-yakij-my-sluzhyly/ Мілена Рудницька: «Ніхто не знищить ідеї, якій ми служили»]</ref>}}
▲ | Цитата = Хто зможе коли-небудь обчислити суму розтраченої національної енергії, яка йде в нас на внутрішню боротьбу? Нема другого громадянства на земній кулі, яке марнувало би такі велетенські зусилля на внутрішні міжусобиці, як ми. Тоді як саме ми маємо на це найменше право.<ref name="Day"/>}}
== Примітки ==
| |||