Стус Василь Семенович: відмінності між версіями
Вилучено вміст Додано вміст
Friend (обговорення | внесок) Створена сторінка: {{Вікіпедія}} 200пкс|праворуч '''Василь Семенович Стус''' Якщо боли... |
Friend (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
{{Вікіпедія}}
[[Файл:Vasyl Stus Donetsk University.JPG|200пкс|праворуч]]
'''Васи́ль Семе́нович Сту́с''' (1938 — 1985) — український поет, перекладач, прозаїк, літературознавець, правозахисник. Один із найактивніших представників українського культурного руху 1960-х. Герой України. За свої переконання в необхідності української культурної автономії був заборонений радянською владою і 12 років позбавлений волі. Загинув у концтаборах.
* В масштабі поетового світобачення всяка неорганічність та імітація – тільки несмак.▼
* Долі не
* Митець потрібен своєму народові та й усьому світові тільки тоді, коли його творчість зливається з криком його нації.
* Розум – цей інструмент самоподвоєння людини, її самоусвідомлення і самооблуди, орієнтує нас у світі тільки приблизно. ▼
Якщо болить серце – тобі, друже, поталанило ▼
▲Кожен кат любить червоне вино, нагріте до 36 градусів.
▲Лиш мати вміє жити,
▲Аби світитися, немов зоря.
▲Самовисочіння людини – то єдиний спосіб збереження землі.
▲Митець потрібен своєму народові та й усьому світові тільки тоді, коли його творчість зливається з криком його нації.
▲Право сильного ніби знімає з ужитку людську неввічливість.
▲Ми досі ще рятуємо дистрофію тіл, а за прогресуючу дистрофію душ – нам байдуже.
▲Злюмпенізованому людові поет віддає належне.
▲Переставши бути собою, поет втрачає і себе самого.
▲Розум – цей інструмент самоподвоєння людини, її самоусвідомлення і самооблуди, орієнтує нас у світі тільки приблизно.
▲Народ ще тільки осмислює конституційні простори своєї свободи, а уряд уже стріляє.
▲Кожна Муза має свій вік.
▲Долі не обирають... Її приймають – яка вона вже не є. А коли не приймають, тоді вона силоміць обирає нас.
▲У невідоме дорога найближча.
▲Гострити ніж людей научили зойки.
▲І сам собі постань законом,
▲І не вагайся, не блажи...
▲Вітальні листи завжди приймаються одностайно.
▲Земля схожа на голову,
▲Тільки в ній більше цвинтарів.
* Будинки – філософи!
:Наймудріші філософи.
Рядок 47 ⟶ 49:
* Пізнане розумом лишається непізнаним для людини, воно не стає її здобутком.
▲* В масштабі поетового світобачення всяка неорганічність та імітація – тільки несмак.
* Один лиш час і має совість.
Рядок 61:
* Терпи, терпи, терпи – терпець тебе шліфує,
:Сталить твій дух – тож і терпи, терпи.
* Як добре те, що смерти не боюсь я
| |||
