Сухоруков Леонід Семенович: відмінності між версіями
Вилучено вміст Додано вміст
Friend (обговорення | внесок) м перейменував «Сухоруков Леонід» на «Сухоруков Леонід Семенович» |
Friend (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 2:
'''Леонід Семенович Сухоруков''' (нар. 1945) — радянський та український афорист.
* Афоризм – це виклик багатослів'ю
* Вічнозелений – ще не вічно живий.
* Все знати неможливо, але скільки ж таких, що про це не знають!
* Навіть іскри надії можуть осліпити.
* Той, кому сниться власна велич, може проспати все життя.
* Якщо час наступає на п'яти, то це ще не означає, що ти його випередив.
* Гучне ім'я потребує уміння тихо його носити.
* Дехто гарячкує лише для того, щоб зігрітися.
* І за голими цифрами можна чудово сховатися.
* На відміну від жінок дні не повертаються.
* Чим обмеженіша людина, тим безмежніша її зарозумілість.
* Як мало треба, щоб хотіти багато!
* Будувати повітряні замки легше, ніж у них жити.
* Ніхто так не бажає залишитися на висоті, як той, хто стоїть на краю прірви.
* Для декого найкращий засіб захисту – не чинити опору.
* Чим більше правил, тим більше охочих стати винятком.
* Золота середина не завжди буває високої проби.
* Якщо гірше вже не може бути, то це – на краще.
* В калюжу сідають ті, кому і море по коліна.
* Декого і криве дзеркало прикрашає.
* Мовчання, як і золото, – різної проби.
* Бережи совість. Все інше збереже вона.
* Чорною буває і вдячність.
* У злопам'ятного завжди склероз на добро.
* Демагог – це той, хто вміє називати ті ж самі речі багатьма іменами.
* Тим у кар'єрі подавай сходи, а тим – ще й поручні.
* Дипломат – це людина, яка досконало володіє мовою пауз.
* Найбільша сила – це знання чужих слабкостей.
* Тінь – найкраще місце під сонцем.
* Власна розкіш присипляє. Чужа не дає спати.
* Коли не стежиш за собою сам, це починають робити інші.
* На філософському камені гострять хто розум, хто – зуби.
* Помилка – це істина в останній інстанції.
* Головне у генеральній лінії – не збитися на пунктирну.
* І паузи бувають багатослівними.
* Парадокс обдарованості: чим більше дано, тим важче це доводити.
* Чому з тими, хто хоче жити краще, нам завжди не по дорозі?
* Іноді життя бере своє, а іноді відбирає.
* Слабкість будь-якої системи пропорційна міцності її бюрократії.
* Мова пауз дослівно не перекладається.
* Невміння писати не завжди збігається з умінням не робити цього.
* Чудес не буває, але ж яка за ними черга!
* Нехай все розвивається по спіралі, аби тільки не по розпеченій.
* У декого гарний смак з'являється лише з гірким досвідом.
* Коли підносять до небес, дивись, щоб не впустили!
* Палаючі очі не завжди випромінюють світло.
* Зв'язати себе по руках і ногах найлегше власним язиком.
* Скільки у неіснуючих фактів речових доказів!
* Дурень небезпечний не так дурістю, як послідовниками.
* Кохати треба до божевілля, але з розумом.
* Інколи, щоб вийти в люди, досить вийти заміж.
* Хто не поважає чужої праці, найчастіше нею користується.
* Декого окрилюють лише підрізані крила суперника.
* Нерідко, щоб розтопити серце коханої, потрібно наламати чимало дров.
* Чим менше любимо дружину, тим дужче любимо жінок.
* Деякі шлюби лише подвоюють самотність.
* Пантоміму породили чоловіки в період матріархату.
* Чим більше знаєш, тим більше дозволяєш собі чогось не знати.
* Перш ніж дивитися у корінь, слід до нього докопатися.
* І порожнеча здатна справляти глибоке враження!
* Якщо вас із ким-небудь плутають, не поспішайте ображатися, може, це комплімент.
* Як просто не мати нічого спільного з тим, від кого уже все взяв.
* Чим більше схиляєшся перед високим, тим важче зустрітися з ним поглядом.
* У боротьбі зі злом частіше перемагають байдужі спостерігачі.
* Найважче погоджуватися з тими, хто в усьому з усіма згодний.
* Переповнений шлунок і талант може приспати.
* Спочатку життя здається багатотомним романом. Наприкінці – афоризмом.
* Регламент – форма офіційного обмеження критики знизу.
* Псевдоніми існують і для того, щоб зберегти власне ім'я.
* Інквізиція у всі часи працювала з вогником.
* Тим, хто на сьомому небі, не до хапання зірок.
* Не вибачають тому, хто ні в чому не винний.
* Якщо і зупиняти мить, то на зоряний час!
* Часто сила – це слабкість, доведена до відчаю.
* Найлегше домовитись тоді, коли тримаєш язик за зубами.
* Далеко піде той, хто далеко не заходить.
* Поки одне зло бореться з другим, третє вважає себе за добро.
* Любити правду легше, ніж висловлювати.
* У собаки цінують не тільки здатність гавкати, а й уміння не робити цього.
* У кожного своя думка, але не в кожного вона власна.
* Істину шанують усі, але не всім вона потрібна.
* Які ж то треба мати права, щоб не мати обов'язків!
* У декого ввічливість – добре відредаговані грубощі.
* Дурні існують для того, щоб підтримувати у належній формі розумних.
* Не розправляй крила у вузькому місці.
* Вселенський парадокс: усі люди народжуються людьми, але не всі ними помирають.
* Лише жіноча логіка здатна перетворити логічний квадрат у замкнене коло.
* Лише думка народжує те, що не вмирає.
* Чим важча помилка, тим легше здобути урок.
* Життя обчислюється миттєвостями, які хотілося б зупинити.
* Друзі бувають близькі, далекі і недалекі.
* Небезпечно бити себе в груди, якщо за пазухою камінь.
* Не все, що спадає на розум, має до нього стосунок.
* Ніщо так не посилює нашої сміливості, як переляк суперника.
* Йти своєю колією часто заважають чужі шпали.
* Підкупити найлегше непідкупністю.
* Хочеш бути у формі – не знімай її!
* Не прискорюйте подій: можете не наздогнати.
* Іноді коло друзів стає таким вузьким, що в ньому й сам не поміщаєшся.
* Іноді, щоб встигнути, необхідно вчасно спізнитися.
* Декому світло потрібне тільки для того, щоб кидати на інших тінь.
* Сто років попереду – вічність, позаду – миттєвість.
* Як важливо до почутого ще й придивитись.
* Треба завжди говорити те, що думаєш, але не завжди все.
* Як важко насититися щастям і як легко – горем!
* Не називайте чужі речі своїми іменами.
* Як добре, коли все відмінно!
* Найважче довести те, що всім давно відоме.
* Прогнозист – це історик майбутнього.
* Найлегше зрозуміти все, не знаючи нічого.
* Щоб пізнати людину, треба побачити у ній звіра.
* Не все, що біля наших ніг, у наших руках.
* Мовчання – це іноді крик, обернений у себе.
* Логіка підлабузника: чим нижче вклонишся, тим вище сягнеш.
* І порожнє місце буває зайнятим.
* Мрія підлабузника: стоячи на колінах, ходити ще й навшпиньках.
* Не всі, хто не може мовчати, бажають говорити.
* Той, кому постійно дивляться у рот, рідко його закриває.
* Скільки марнуєш часу на розмови про те, який він цінний!
* Дехто, виходячи у люди, перестає бути людиною.
* Метелика-одноденку не турбує, що про нього скажуть завтра.
* Заздрісник не живе, а переживає.
* Пізно бити себе в груди, як женуть у шию.
* Плагіатора важко спіймати на його слові.
* «Червона книга» – це книга скарг природи.
* Коли діти перестають запитувати, маса запитань виникає у їхніх батьків.
* Буває, що здатність робити помилки переростає у майстерність.
* Краще вчасно братися за розум, ніж хапатися потім за голову.
* Щоб виховати янгола, потрібне диявольське терпіння!
* Нелегко бути Богом серед атеїстів.
* Скільки підтексту на чистому аркуші паперу!
* Погано, якщо думка залишає слід тільки на папері.
* Незрідка драма – це невдала комедія.
* Нехай прекрасне, прийшовши на сцену з життя, частіше повертається в нього!
* Зустрічаючись із деяким мистецтвом, відчуваєш себе його жертвою.
* Дотримуйтесь дієти і в духовних стравах!
* Гуморист – це боязкий сатирик.
* Сміх корисний для здоров'я всім, крім тих, з кого сміються.
* В кожному жарті закладено його наслідки.
* Дехто посміхається тільки для того, щоб показати зуби.
* Добрий сміх вчить, а злий повчає.
* Від любові до ненависті часом всього сто грамів.
* Хоч ліплять з однієї глини, та обпалюють у різних печах.
* Народ, що забуває минуле, втрачає своє майбутнє.
* Найкращий вчитель - не той, хто вбачає в дітях тільки дітей, а хто завчасно розпізнав в них дорослих.
* Цифри не старіють, а тому нічого спільного не мають із нашим віком.
* Є двері, у які можуть достукатись лише власним серцем.
* Немає у житті більшої надії, ніж останньої краплі.
* Кожне щастя має своє мито.
* Щастя, поділене на двох, помножується.
* Життя - це відрізок між мрією та реальністю.
* Стислість - сестра не тільки таланту, а й милосердя.
== Джерела ==
* [http://ukrlife.org/main/afor/sukhoruk.html Українська афористика Х-ХХ ст. Під загальною редакцією Івана Драча та Володимира Черняка. — Київ: Видавничий центр «Просвіта», 2001]
* [http://www.aphorism.ru/author/a7948.shtml aphorism.ru] (рос.)
| |||