Прохасько Тарас Богданович

Тарас Прохасько (нар. 1968) — український письменник.

• Те, що минає не є минулим, поки память шкіри і згинів відчуває минулі дотики..
• Життя ніколи не буває замало…
• Недостатньо часу буває лиш для того, щоб навчитися так відчувати.
• Вже багато років будь-якої миті зупиненого часу в моїх кишенях не можна знайти жодного предмета, який би відразу вказував на якісь звички. Там нема нічого, крім сиґарет, які курить значна частина українців, кількох банкнот і монет, що перебувають в обігу на всій території України, однолезового складаного ножика, яким можна робити майже все, не порушуючи водночас жодного закону, та ключа від помешкання без вказаної адреси. Жодних фотографій, кредитних карток, записок і записників, олівців, мундштуків, годинників з посвятами й обручок з іменами та датами, медальйонів з портретами, календариків з позначеними днями, портсиґарів, жодних кастетів, отрут, анальгетиків і візитівок, жодної добірки посвідчень… Навіть носити паспорт мені видається принизливою зручністю, зручним приниженням.
  • Тарас Прохасько, «З цього можна було б зробити кілька оповідань»

З роману "НепрОсті"

• «…нічого і так не мусиш запам'ятовувати, лапати насильно. Те, що має залишитися, приходить назустріч і проростає. Така собі ботанічна географія — вичерпність радості проростання»
  • Тарас Прохасько. НепрОсті. — Івано-Франківськ: видавництво Лілея-НВ, 2002. с. 14.
• Життя настільки коротке, — казав Франциск, — що час не має ніякого значення. Так чи інакше воно відбувається повністю
  • Тарас Прохасько. НепрОсті. — Івано-Франківськ: видавництво Лілея-НВ, 2002. с. 38.
• «у кожному періоді [життя] — новий сленґ; як нове буття; мови минають повільніше, ніж періоди. Вони накопичуються, займають все більше території, витісняючи мову канонічну — нам вони більше означають. Скоро ми з А. доживемо до того, що зможемо розмовляти лише своїми фразами»
  • Тарас Прохасько. НепрОсті. — Івано-Франківськ: видавництво Лілея-НВ, 2002. с. 104.
• Цікаві речі траплялися іноді, коли сходилися знайомі і їхні знайомі, говорили про знайомих і оповідали історії про знайомих знайомих, почуті від знайомих.
  • Тарас Прохасько. НепрОсті. — Івано-Франківськ: видавництво Лілея-НВ, 2002. с. 126.
• «Серед усіх доказів існування Бога цей може вважатися найкращим».
  • Тарас Прохасько. НепрОсті. — Івано-Франківськ: видавництво Лілея-НВ, 2002. с. 138.
• Кожен чоловік потребує вчителя. Чоловікам взагалі необхідно вчитися. Особливі чоловіки вирізняються не тільки здатністю вчитися і навчитися, але й тим, що завжди знають і пам'ятають — чого саме від кого вони навчилися, навіть випадково. І якщо у жінок пам'ять про вчителів є проявом доброзичливості, то для чоловіків — найнеобхіднішою складовою самого вивченого. Найвидатніші чоловіки не просто вчаться ціле життя (вчитися — усвідомлювати те, що відбувається), а й дуже скоро стають чиїмись вчителями, наполягаючи на усвідомленні прожитого. Власне, так твориться неперервність школи, яка поруч з генеалогічним деревом забезпечує максимальну ймовірність того, що впродовж твого життя світ не мав би змінитися настільки, щоб лише через це цілковито втратити охоту жити.
  • Тарас Прохасько, «НепрОсті»

З книги «Лексикон таємних знань»

• ЕВОЛЮЦІЙНО цей вечір може бути восьмим, а може бути тридцять першим етапом осені. Бо осінь - ряд елементарних епізодів, що еклектично послідовні. Енцикліки про зміну епізодів осінь поширює всіма можливими шляхами (як от промінням, вітром, павутинням, летом листя, закляклістю, тощо).
  • «Лексикон таємних знань», Львів: Кальварія, 2003. с. 131.
• БРУКІВКИ різні в цілім місті. Я мрію скласти мапу міста з позначенням усіх ґатунків бруку.
  • «Лексикон таємних знань», Львів: Кальварія, 2003. с. 130.
• СИҐАРЕТИ - складова анестезії. І колективне підсвідоме. Перелік їхніх марок - реєстри комплексів, стереотипів, архетипів, мітів. Насправді вечір закінчиться тоді, коли закінчаться сиґарети. Кожна наступна з набоїв пачка - новий відрізок на спіралі розвитку подій. Тривала драма.
  • «Лексикон таємних знань», Львів: Кальварія, 2003. с. 134.
• ФІЛОСОФІЯ. Завжди при тобі, як частина тіла. Коли більше немає нічого, вона є Всім.
  • «Лексикон таємних знань», Львів: Кальварія, 2003. с. 135.