Куліш Микола Гурович: відмінності між версіями
Вилучено вміст Додано вміст
Friend (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
мНемає опису редагування |
||
Рядок 5:
* Без грошей і при сонці темно.
* Бо головне ж тепер — реформа людини...
: <small>''(«Народний Малахій»)''</small>
* Бо тінь журби української впала і мені на плечі...
: <small>''(«Народний Малахій»)''</small>
* Бо хіба ж може бути інтернаціонал без України, без бандури?
: <small>''(«Патетична соната»)''</small>
* Всі дороги в світі — це лише орбіти: якою б не ішов, все одно повернешся туди, звідки вийшов, — в яму.
* Гармат би нам та кулеметів замість мрій.
* Дивлюсь - не Харковь, а Харків! Нащо, питаюсь, навіщо ви нам іспортілі город?
: <small>''(«Народний Малахій»)''</small>
* Злиденніших нема рабів у світі, як ми, братове українці!
: <small>''(«Патетична соната»)''</small>
* Кожен з нас живе в віках, бо ми, перш за все, — ідеї.
Рядок 15 ⟶ 30:
* На московському кумачі України самостійної не вишити!
: <small>''(«Патетична соната»)''</small>
* Найкращий спільник той, у кого зброя по-вкраїнському говорить.
: <small>''(«Патетична соната»)''</small>
* Найкращий спільник той, хто мову нашу розуміє і по-вкраїнському говорить.
: <small>''(«Патетична соната»)''</small>
* Невже, скажіте, вам чужа найрідніша і свята ідея національного визволення?
: <small>''(«Патетична соната»)''</small>
* Подумай, що скажуть на тім світі діди й прадіди наші, почувши, що ти міняєш прізвище.
* Про негайну реформу людини і в першу чергу українського роду, бо в стані дядьків та перекладачів на тім світі зайців будем пасти.
: <small>''(«Народний Малахій»)''</small>
* Пугу! Чи не видно, бува, наших з Великого Лугу?
: <small>''(«Мина Мазайло»)''</small>
* Сотні, тисячі, десятки тисяч українців заприсяглись образом Шевченка не складати рук, аж доки не відбудована буде вільна наша Україна.
: <small>''(«Патетична соната»)''</small>
* Там такий, що в його кури по-вкраїнському говорять. <small>«Мина Мазайло»</small>
* Того лише ідеї переможуть, хто з ними вийде на ешафот.
* Україна сьогодні не сцена, а плацдарм... Плацдарм великого змагу ідей...
: <small>''(«Патетична соната»)''</small>
* Українче, спізнай самого себе!
: <small>''(«Патетична соната»)''</small>
* Холодному й голодному не до школи.
* Хоч ярмо й червоним стане, а ярмом не перестане!
* Хочемо, щоб нація наша чужих чобіт не чистила. Пора! Вільними стати пора!
: <small>''(«Патетична соната»)''</small>
| |||