Куліш Микола Гурович: відмінності між версіями
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування |
мНемає опису редагування |
||
Рядок 3:
'''Мико́ла Гу́рович Кулі́ш''' (1892—1937) — український драматург і режисер.
== Цитати ==
* Але я знаю, що того лише ідеї переможуть, хто з ними вийде на ешафот і смерті в вічі скаже.
: <small>''(«Патетична соната»)''</small>
* Без грошей і при сонці темно.
Рядок 16 ⟶ 20:
* Всі дороги в світі — це лише орбіти: якою б не ішов, все одно повернешся туди, звідки вийшов, — в яму.
: <small>''(«Патетична соната»)''</small>
* Гармат би нам та кулеметів замість мрій.
: <small>''(«Патетична соната»)''</small>
* Дивлюсь - не Харковь, а Харків! Нащо, питаюсь, навіщо ви нам іспортілі город?
Рядок 26 ⟶ 32:
* Кожен з нас живе в віках, бо ми, перш за все, — ідеї.
: <small>''(«Патетична соната»)''</small>
* Кожне слово переконує тоді, коли за ним дзвенить зброя!
: <small>''(«Патетична соната»)''</small>
* Кому? Більшовикам? Бандитам? Бидлові, що реве від крові і трощить наші найкращі ідеї?
: <small>''(«Патетична соната»)''</small>
* На московському кумачі України самостійної не вишити!
Рядок 39 ⟶ 50:
* Невже, скажіте, вам чужа найрідніша і свята ідея національного визволення?
: <small>''(«Патетична соната»)''</small>
* О, як не хвилюватися, як, коли оце саме "ге" увесь вік мене пекло і кар'єру поламало.
: <small>''(«Народний Малахій»)''</small>
* Ой - казали люди, що як прийде свобода, то вона, як мама, - не журися, мовляв, дівко, вискочиш із ями.
: <small>''(«Патетична соната»)''</small>
* Пишу й писатиму, бо вірю в Петрарку і в вічну любов.
: <small>''(«Патетична соната»)''</small>
Рядок 48 ⟶ 68:
* Пугу! Чи не видно, бува, наших з Великого Лугу?
: <small>''(«Мина Мазайло»)''</small>
* Своєї держави я хочу під прапором ось під цим!
: <small>''(«Патетична соната»)''</small>
* Слухай, як дзвонить і гра Україна! Устають з могил сивоусі запорожці, сідають на коней. Цоки-цок!.. Чуєш, мчать? Сивоусі лицарі...
: <small>''(«Патетична соната»)''</small>
* Сотні, тисячі, десятки тисяч українців заприсяглись образом Шевченка не складати рук, аж доки не відбудована буде вільна наша Україна.
: <small>''(«Патетична соната»)''</small>
* Так, я чайка! Скажу: я тая чайка, що літала над Жовтими Водами, об дороги чумацькії билась, що літа і б'ється у кожному козацькому серцеві...
* Там такий, що в його кури по-вкраїнському говорять. <small>«Мина Мазайло»</small>▼
: <small>''(«Патетична соната»)''</small>
: <small>''(«Народний Малахій»)''</small>
* Тільки тоді, як Петраркою стане той, хто сьогодні б'є жінку, наступить всесвітня соціальна весна.
: <small>''(«Патетична соната»)''</small>
* Того лише ідеї переможуть, хто з ними вийде на ешафот.
Рядок 65 ⟶ 98:
* Хоч ярмо й червоним стане, а ярмом не перестане!
: <small>''(«Патетична соната»)''</small>
* Хочемо, щоб нація наша чужих чобіт не чистила. Пора! Вільними стати пора!
Рядок 71 ⟶ 105:
== Про Куліша ==
*
*
▲* ''Куліш-драматург був талант світового масштабу. Не буду шукати небезпечних аналогій в класиці - між Шекспіром і Шілером, або Мольєром ми Бомарше, але в сучасній йому радянській драматургій він не мав собі ровних, а зтого, що ми знали про тогочасну драматургію за рубежем, рівняти Куліша можна було хіба що з Піранделло.''<ref>[http://www.kpel.kiev.ua/private/Susp_gum/Kovalchuk/u_2.htm Трагізм долі митця (Миколи Куліша)]</ref> ([[w:Смолич Юрій Корнійович|Юрій Смолич]])
== Примітки ==
<references/>
== Джерела ==
|