Франц Кафка: відмінності між версіями

Вилучено вміст Додано вміст
м r2.6.5) (робот додав: az:Frans Kafka
Mahatman (обговорення | внесок)
мНемає опису редагування
Рядок 1:
{{Wikipedia}}
[[Файл:Kafka.jpg|праворуч|150пкс]]
'''Франц Кафка''' (''нім''. Franz Kafka; *3 липня 1883, Прага, Австро-Угорська імперія — †3 червня 1924, Відень, Австрія) — один із найвизначніших німецьких письменників XX ст. єврейського походження.
 
== Цитати ==
'''Франц Кафка''' — один із найвизначніших німецьких письменників XX ст. єврейського походження.
=== Щоденники ===
* Коли відчай дається взнаки так виразно, коли він такий невіддільний від свого об'єкта і його щось тримає так, як ото солдат, що прикриває відступ і його зрештою розриває на шматки, тоді це відчай не справжній. Справжній відчай досягає своєї мети відразу й завжди випереджає її, (після цієї коми виявляється, що слушне тільки перше речення).
: <small>''(1910 р. // Щоденники. — С. 10)''</small>
 
* Людина, яка не пише щоденника, неправильно сприймає чужий щоденник.
* ''У мене нема інтересу до літератури, література - це я сам, це моя плоть і кров, і бути іншим я не можу.
: <small>''(29 вересня 1911 р. // Щоденники. — С. 40)''</small>
* ''...я живу в своїй родині більш чужим, аніж найчужішим
 
* ''Ти - це задача. Жодного учня навкруги
* Я живу в сім'ї, серед чудових і сповнених любові людей, живу чужіший, ніж чужак.
* ''Існує мета, але немає жодного шляху. Те, що ми називаємо шляхом - зволікання
: <small>''(21 серпня 1913 р. // Щоденники. — С. 170)''</small>
* ''...у місті у родині, у професії, у суспільстві, у любовних взаєминах... у вхаєминах з народом, реальних або бажаних, - у всьому цьому я відчуваю себе незахищеним, причому в такій мірі, як це не буває ні в кого
 
* Все, що не належить до літератури, наганяє на мене нудьгу й викликає зненависть, бо дратує мене або стримує, хоч це, можливо, тільки здається.
: <small>''(21 серпня 1913 р. // Щоденники. — С. 170)''</small>
 
* Батько й мати, що сподіваються від дітей вдячності (є навіть такі, що її вимагають), нагадують лихварів, які охоче ризикують грішми, аби лиш одержати свої відсотки.
: <small>''(12 листопада 1914 р. // Щоденники. — С. 234)''</small>
 
* Який ти? Жалюгідний я. Дві дощечки прикручено до моїх скронь.
: <small>''(4 липня 1916 р. // Щоденники. — С. 265)''</small>
 
* Неважко уявити собі, що кожного оточує наготоване йому чудове життя в усій його повноті, але воно сховане за завісою, десь у глибині, невидиме, далеке-далеке. Та воно причаїлося там без відрази, не вороже, не глухе. Якщо його покликати заповітним словом, справжнім ім'ям, воно прийде. Ось таємниця чарів, які не творять, а кличуть.
: <small>''(18 жовтня 1921 р. // Щоденники. — С. 289)''</small>
 
* Вічна молодість неможлива; навіть якби не було іншої перешкоди, самоспостереження зробило б її неможливою.
: <small>''(10 квітня 1922 р. // Щоденники. — С. 308)''</small>
 
=== Інші цитати ===
* ''У мене нема інтересу до літератури, література - це я сам, це моя плоть і кров, і бути іншим я не можу.
* ''Ти - це задача. Жодного учня навкруги
* ''Існує мета, але немає жодного шляху. Те, що ми називаємо шляхом - зволікання
* ''...у місті у родині, у професії, у суспільстві, у любовних взаєминах... у вхаєминах з народом, реальних або бажаних, - у всьому цьому я відчуваю себе незахищеним, причому в такій мірі, як це не буває ні в кого
 
{{== Джерела}} ==
: ''Кафка, Франц''. Щоденники 1010—1923 рр. / Пер. з німецької Олекса Логвиненко. Упоряд. Макс Брод. — К.: Видавничий дім «Всесвіт», 2000. — 416 с.
 
{{Джерела}}
{{DEFAULTSORT:Кафка}}