Лишега Олег Богданович: відмінності між версіями
Вилучено вміст Додано вміст
Juga (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Juga (обговорення | внесок) Андрухович, Таємниця |
||
Рядок 118:
| Коментар = Коментар після під час вручення премії ПЕН-клубу за поетичний переклад, яке відбулося 15 травня 2000 року в Театрі Волтера Ріда в Лінкольн-центрі.
| Оригінал = Of all the translations of poetry I took pleasure in reading as I judged this contest, 'The Selected Poems of Oleh Lysheha' was the strangest, most elegant, and most familiar. Strange: Lysheha leads us into a nocturnal world where dark trees, icy ponds and buried beings betoken an alternative universe where you may lose or find anything. Elegant: the translations, confident, fluent, dignified, are in eloquent and graceful English, providing a clear map to a murky world. Familiar: the loneliness, fear, and sublimity that is the native land of Lysheha's poetry is a region lovers of poetry will have visited before, for these original lyrics are also avatars of a strong poetic tradition.
}}
* {{Q
| Цитата = Малкович, Маленький, Могильний, Москалець — ти зауважив, що всі на М? Додай сюди Мідянку. Тодішня поезія писалася з великої літери М. Шкода, що Лишега не Мишега. З Лишегою мене познайомив — ну хто б ти думав — Рябчук! — тоді ж, але не в Ірпені, куди Лишега-Мишега ні за що б не поїхав, а в якомусь київському поплавку. Лишега чекав на нас, оточивши себе двома красивими дамами, з рукавів його пальта сипалися риб’ячі кості і мінерали, він погладжував свою осанисту ірландську бороду і кілька разів запитав мене, чого я такий напружений. А як не бути напруженим, коли в тобі ще принаймні половина — це товариш молодший сержант, якого ти по краплі витискаєш із себе, і в той же час ти усвідомлюєш те, що перед тобою — сам автор рядка Елла Фітцджеральд мажеться глиною голубою. Мабуть, у цьому й полягала необхідність — напружуватися від усього, що діється навколо тебе. У кожному разі, коли ти питаєш про зародження Бу-Ба-Бу, то Ірпінь відіграв у цьому цілком особливу роль — ми перетнулися з Ірванцем, якого в цьому тексті я чомусь волію називати Ірваном.
| Автор = [[Андрухович Юрій Ігорович|Юрій Андрухович]], Таємниця
}}
| |||