Українська мова: відмінності між версіями

Вилучено вміст Додано вміст
MaryankoD (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1:
{{Вікіпедія}}
[[Файл:Словарь укр языка Гринченко by Russianname.jpg|праворуч|200пкс|Словник [[Грінченко Борис Дмитрович|Бориса Грінченка]] (1907)]]
*''Українське слово. Ти частка тих, що вже давно померли, їх кров живуща, їх жага нетлінна, безсмертне і величне, як Говерла, багате і дзвінке, як Україна.'' ([[Дмитро Луценко]])<ref name="джерела">Джерела подано на сторінках про авторів цитат</ref>
*''І найперше було Слово <br>І розмовляли квіти <br>І цвів мак Україною <br>І йшли віки <br>І були українці <br>І створилося Слово Українське...'' ([[Степан Сапеляк]])<ref name="джерела"/>
Рядок 5 ⟶ 6:
* ''Українські пісні стоять далеко вище від інших знаних. В них щирість і природність, особлива сила і ніжність почувань, короткий яркий вислів і кипуче чуття. А українська мова напричуд поетична й музикальна так, що під оглядом можна порівняти її хіба із старою грецькою або новою італійською'' (Осип Бодянський)
 
== Джерела ==
 
== Історія формування української літературної мови ==
* Як би галицька інтеліґенція з самого початку трималась мови свого народу, то сучасна галицька літературна мова булаб далеко ближчою до наддніпрянської, бо простий народ над Дністром говорить тою самою мовою, що й народ над Дніпром, мови якого надержуються наддніпрянські письменники. Вся сучасна галицька літературна мова, а ще більше розмовна інтеліґентна, далеко відійшла від своєї народньої мови, а тому й від наддніпрянської літературної і робить вражіння якоїсь мішанини українсько-московсько-польської мови, з великою домішкою інтернаціональних слів, і нагадує мову небіжчика дореформованого „Галичанина", при чім складня реченнів і наголоси — часто зовсім польські.<br/>- [[w:Чикаленко Євген Харламович|Євген Чикаленко]], [http://mnib.malorus.org/kniga/541/ Украiнська лiтературна мова й правопис], Берлин 1922, стр. 23-24.
* На відміну від росіян, шо розвиток їхньої модерної літературної мови відбувся через влиття народніх мовних елементів в церковнослов'янські рамки, успадковані від попередньої доби, — батьки українського т.зв. "літературного відродження" свідомо сперли книжну мову виключно на розмовну бесіду сільського люду Подніпров'я. Вислідом цього було, м.ін те, що ми загубили вироблену в попередніх віках українську наукову термінологію (юридичну, політичну, богословсько-фiлософську), так що мало не до революції 1917 р. панувало навіть в "українофільських" колах переконання, що українська мова надається хіба шо для ліричної поезії, або для п'єс з народнього побуту, або для брошурок популяризаційного змісту, але не для поважної наукової чи публіцистичної продукції.<br/>- [[w:Лисяк-Рудницький Іван Павлович|Лисяк-Рудницький]], [http://mnib.malorus.org/kniga/468/ Iсторичнi есе], Киев 1994, Том I, стр. 20-21.
* Галицькі органи в Киіві з йіх мовою й правописом наробили украiнському пісьменству багато шкоди, може й непоправноi. Вони збавили й попсували мову наших молодих журнальних пісьмеників, в декотрих механично й несвідомо для йіх самих, як механичних переймачів; збили с пуття кількох свідомих прихильників цієі шкодливоi сістеми й теоріі механичного зьеднання й змішувння двох мов,—галицькоi книжньоі, і мови наших классичніх пісьменпків через механичну перемішку слів ї викидання украiнських народніх слів та вставляння натомісць навить непотрібних галицьких, або галицько-польських, чудних і не зрозуміливих ні для публіки, ні само по собі для украiнського народа. Ця чудернацька мова одбила од украінськоі літератури багато украiнців, котрі читали украінські книжки, або мали принайми і прихильність до рідноі літератури. <br/>- [[w:Нечуй-Левицький Іван Семенович|Iван Нечуй-Левицький]], [http://ukrstor.com/ukrstor/necuj-krivezerkalo.html Криве дзеркало украiнскоi мови], Киев. 1912
<references/>
 
[[Категорія:Тематичні статті]]