Готфрід Вільгельм Лейбніц: відмінності між версіями
Вилучено вміст Додано вміст
Friend (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
[[Файл:Gottfried Wilhelm von Leibniz.jpg|thumb|Ґотфрід Вільгельм Лейбніц]]
{{Вікіпосилання
| Тема = Лейбніц
| Вікіпедія = Ґотфрід Вільгельм Лейбніц
| Вікісховище = Category: Gottfried Wilhelm Leibniz}}
'''Ґотфрід Вільгельм Лейбніц''' (''Gottfried Wilhelm Leibniz''; 1646—1716) — німецький філософ, логік, математик, фізик, юрист, історик, дипломат, винахідник і мовознавець. Засновник і перший президент Берлінської Академії наук, іноземний член Французької Академії наук.
== Цитати ==
* ''Бібліотеки — це скарбниці всіх багатств людського духу.▼
* ''Любити — це знаходити у щасті іншого своє власне щастя.▼
* ''Наше [[щастя]] зовсім не полягає і не може полягати у повному задоволенні, коли не залишиться вже чого бажати, що сприяє отупінню нашого розуму. Вічне прагнення нових задоволень і нового вдосконалення — це і є щастя.''▼
▲
* ''Нема у розумі нічого, чого б не було у відчуттях, крім самого інтелекту.''<ref>Философский словарь. Под ред. М. М. Розенталя и П. Ф. Юдина. — Москва: Политиздат, 1963. — С. 230</ref>▼
▲
{{Q|Ми чекаємо від історії трьох вигод: передусім — насолоди пізнавати незвичайні речі, далі — корисних для життя настанов і, врешті, — оповіді про те, як теперішнє походить від минулого, коли все досконало виводиться зі своїх причин<ref>''Наталя Яковенко'' Вступ до історії</ref>.||З передмови до «Accessiones Historicae», перегукується з [[Цицерон]]ом.|Tria sunt quae expetimus in Historia: primum, voluptatem noscendi res singulares; deinde, utilia in primis vitae praecepta; ac denique origines praesentium a praete-ritis repetitas, cum omnia optime ex causis noscantur<ref>Accessiones Historicae (1700), t. IV, 2, p. 53</ref>.}}
== Примітки ==
{{reflist}}
== Джерела ==
| |||