Донцов Дмитро Іванович: відмінності між версіями

Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 1:
{{Wikipedia}}
[[Файл:Dmytro Doncow.jpg|праворуч|160пкс]]
'''Дмитро Донцов''' (1883 — 19731883–1973)  — український літературний критик, публіцист, політичний діяч, засновник теорії інтегрального націоналізму, ідеолог українського націоналізму[[націоналізм]]у.
 
 
* ''Лиш плекання зовсім нового духу врятує нас!'' [http://dontsov-nic.org.ua/index.php?m=content&d=view&cid=127]
* Як гарно було тоді, коли нас ще не любили.
* В нас тисячі воль замість одної яскравої думки, що лучила б усіх в одну цілість.
* Безсила є та ідея, яка обмежується лиш «альтруїзмом» до себе, а позбавлена «скаженої злоби» проти чужого світу.
* Світ належить до тих, які вміють хотіти.
* Нація, яка хоче панувати, повинна мати й панську психіку народу-володаря.
* Нетерпимість до чужих Богів — лиш відворотний бік непохитної віри в своїх.
* Наш національний ідеал може здійснитися тільки в безкомпромісовій боротьбі з Росією… Свідомі цього ідеалу, навіть повалені на землю, навіть під чоботом щасливого переможця — встанемо. Зрікаючись його — ніколи.
* Ідеал московської свободи — зрівняння всіх.
* Жалість — ось де, властиво, правдива релігія москаля, релігія, від якої до «чрезвичайки» ближче, ніж спершу здається.
* Нація, в якій воля до власного політичного ідеалу, до політичного чину ще не розвинена або розвинена рудиментарно, властиво, не є нація, а тільки нарід…
* [[Націоналізм]] — це бунт проти особистого й гуртового егоїзмів. Бунт проти ідеології, яка ставить інтереси класу над нацією, національної меншості країни над автохтонами.
* «З нічого», зі своєї віри побудувати нову дійсність…
* Воля до життя є волею до влади.
* Віра — це нестримне бажання перетворити мрію в реальне життя.
* Великі здаються нам такими тому, що ми стоїмо перед ними на колінах.
* Найбільш гнітять того, хто найменше вимагає.
* Без панування нема свободи.
* Саме поняття «підданий» віддає якнайліпше суть взаємних відносин між (російською) державою та одиницею.
* Мало носити в серці ідеал. Коли його не боронитиме запеклість фанатиків — цей ідеал перекреслить інша, чужа фанатична сила.
* Панувати не над кимсь, а на своїй землі.
* Демократія — панування многих — знає лише закон числа…
* Замість слухання в собі Vox Dei — прислухування до змінного Vox populi.
* Сума слабих не дасть сили.
* Думки, пророцтва поетів-візіонерів, їх відчуття відливаються їм неначе в тропи — по самітнім проходах, в бессоні ночі, в пропасниці.
* Народ, який хоче порвати кайдани і «вражою злою кров'ю волю окропити», проливає і потоки власної крові.
* Пророків, які з дому неволі вказують народу великі шляхи визволення, чекає каміння і хрест.
* Віра і любов… які це замацкані пальцями недовірків та егоїстів поняття!
* Хто вірить, того не збити, не захитати в його вірі жодними людськими «доказами», той піде по воді, і не переконати його, що сила тягару тіла потягне його на дно.
* Найбільшою містерією є слово.
* Вихор і вогонь — образи Святого Духа.
 
== Джерела ==
* [http://dontsov-nic.org.ua/index.php?m=content&d=view&cid=127 Науково-ідеологічний центр імені Дмитра Донцова]
 
* [http://ukrlife.org/main/afor/doncov.html Українська афористика Х-ХХ ст. Під загальною редакцією Івана Драча та Володимира Черняка. — К., Видавничий центр «Просвіта», 2001]
 
[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]
[[Категорія:Автори-Д]]
[[Категорія:Українські політики]]
[[Категорія:Націоналісти]]