Табачник Дмитро Володимирович: відмінності між версіями

Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1:
{{Особа
{{Wikipedia}}
| ім'я = Дмитро Табачник
[[Файл:DmytroTabachnyk.jpg|праворуч|150пкс]]
| Зображення = DmytroTabachnyk.jpg
| Опис =
| wikipedia = Табачник Дмитро Володимирович
| source =
| commons = }}
'''Дмитро́ Володи́мирович Таба́чник''' (нар. 1963) — український політичний і державний діяч проросійської спрямованості. Доктор історичних наук (1995). З 11 березня 2010 року міністр освіти і науки, молоді та спорту України.
 
 
* Однак історично обґрунтований комплекс неповноцінності, властивий населенню західних областей України, відчувши себе «національною інтелігенцією», тільки зайнявши будинки і квартири своїх колишніх господарів-поляків, вигнаних чи знищених Гітлером і Сталіном, слід лікувати, а не нав'язувати всій Україні, навіть якщо його розділяє президент.
** <small>Однако исторически обоснованный комплекс неполноценности, свойственный населению западных областей Украины, почувствовавшему себя «национальной интеллигенцией», только заняв дома и квартиры своих бывших хозяев-поляков, изгнанных или уничтоженных Гитлером и Сталиным, следует лечить, а не навязывать всей Украине, даже если его разделяет президент.
::([http://www.otechestvo.org.ua/main/20081/2608.htm Аннигиляция «национальной идеи»])</small>
 
* «…галичани практично не мають нічого спільного з народом Великої України ні в ментальному, ні в конфесійному, ні в лінгвістичному, ні в політичному плані. У нас різні вороги і різні союзники. Більш того, наші союзники і навіть брати — їхні вороги, а їхні «герої» ([[Степан Бандера|Бандера]], [[Шухевич Роман Йосипович|Шухевич]]) для нас — вбивці, зрадники і пособникипомічники гітлерівських палачівкатів.
** «<small>…галичане практически не имеют ничего общего с народом Великой Украины ни в ментальном, ни в конфессиональном, ни в лингвистическом, ни в политическом плане. У нас разные враги и разные союзники. Более того, наши союзники и даже братья — их враги, а их «герои» (Бандера, Шухевич) для нас — убийцы, предатели и пособники гитлеровских палачей».
::([http://vlasti.net/news/61077 От Риббентропа до майдана. Парадоксальные последствия сталинской внешней политики])</small>
 
* «…якщо гіпотетично Москва […]офіційно денонсує радянсько-німецький договір про ненапад (до речі, він і так фактично втратив силу 22 червня 1941 року) і секретний протокол до нього, а також всі наступні двосторонні договори та міжнародні угоди, фіксуючі та закріплюючі територіальні зміни, що витікають з даного договору, то Росія не понесе практично ніяких територіальних втрат[…]українській державі […]доведеться відмовитися від всіх територій за Збручем (котрі повинні вернутися до Польщі), від Північної Буковини і південної Бессарабії (необхідно повернути Румунії), від Закарпаття (до 1939 року входило в склад Чехословаччини, в 1939-19451939–1945 роках належало Угорщині […]сучасна українська держава поза […] перспективамперспективами виживання зрівняна з Польщею 1939 року».
** «<small>…если гипотетически Москва […]официально денонсирует советско-германский договор о ненападении (кстати, и так фактически утративший силу 22 июня 1941 года) и секретный протокол к нему, а также все последующие двусторонние договоры и международные соглашения, фиксирующие и закрепляющие территориальные изменения, вытекающие из данного протокола, то Россия не понесет практически никаких территориальных потерь[…]украинскому государству […]придется отказаться от всех территорий за Збручем (которые должны вернуться к Польше), от Северной Буковины и Южной Бессарабии (необходимо вернуть Румынии), от Закарпатья (до 1939 года входило в состав Чехословакии, в 1939-19451939–1945 годах принадлежало Венгрии […]современное украинское государство по […] перспективам выживания сравнимо с Польшей 1939 года».
::([http://vlasti.net/news/61077 От Риббентропа до майдана. Парадоксальные последствия сталинской внешней политики])</small>
 
* У 1991 році українці на другому референдумі голосували за самостійність, мріючи про те, як почнуть продавати «москалям» сало «по світових цінах». Досі ображаються на те, що, як з'ясувалось, світові ціни на нафту та газ постійно зростають, а сало нікому не треба&nbsp;— у всіх свого нема куди діти. http://telegrafua.com/404/politics/8287/
:([http://www.day.kiev.ua/uk/article/panorama-dnya/chi-poshiryuietsya-vlada-yanukovicha-na-ministra-tabachnika Чи поширюється влада Януковича на міністра Табачника?])
 
* Треба захистити історичну правду про героїв, символів українсько-російської єдності, що зробили для України більше, ніж усі націоналістичні красномовці разом узяті. захистити історичну правду про [[Петро I|Петра I]], разом з котрим боролися з інтервентами козаки гетьмана Івана Скоропадського, про [[Катерина II|Катерину II]], яка приєднала та обжила Новоросію та Крим, про органи держбезпеки, які боролися з терористами ОУН-УПА. Захистити загалом Російську імперію та СРСР — найвеличніші спільні творіння російського та українського народів.
* Бажання дрібно напакостити сусідові, зрадити, прибрати щось, обманувши ближнього, готовність втратити око, аби сусід зовсім осліп&nbsp;— характерна особливість зростаючої української нації. Відсутність або забуття героїв штовхає на героїзацію покидків, брак історії, що бере своє коріння з глибини віків, породжує попит на національну «родословну», що уходить до трілобітів. http://telegrafua.com/404/politics/8287/
** <small>Нужно защитить историческую правду о героях, символах украинско-русского единства, сделавших для Украины больше, чем все вместе взятые националистические витии. Защитить историческую правду о Петре І, вместе с которым сражались с интервентами казаки гетмана Ивана Скоропадского, о Екатерине ІІ, присоединившей и обустроившей Новороссию и Крым, об органах госбезопасности, боровшихся с терористами ОУН-УПА. Защитить в целом Российскую имерию и СССР — величайшие совместные творения русского и украинского народов.
::([http://www.day.kiev.ua/uk/article/panorama-dnya/chi-poshiryuietsya-vlada-yanukovicha-na-ministra-tabachnika Чи поширюється влада Януковича на міністра Табачника?])</small>
 
* Лише нав Галичині, турботливо зачищеній в 1941-19441941–1944 роках есесівцями та їх підручними з ОУН-УПА від «неукраїнського елементу», багатовіковий толернатнийтолерантний симбіоз сільскогосільського та міського населення був зруйнований. На зміну польській культурній еліті Львова прийшли казкові «укри» з полонин, в наші часи навіть примудрившись записати себе в казакикозаки. Тільки в цьому регіоні, де лише в першій половині двадцятого століття вчорашні лакеї навчились мити руки та пити «господськийпанський напій»&nbsp;— каву, досі не знають, що російські сусіди познайомились з цим напоєм, і з іншими благами європейської цивілізації приблизно тоді ж, коли й самі європейці&nbsp;— в епоху МіхаїлаМихайла, АлєксєяОлексія та ПєтраПетра Романових, набагато раніше завід байдикувавшихкарпатських пастухів, які били байдики на задворкахзадвірках Речі Посполитої карпатських пастухів. Тільки тут, на Галичині, можуть думати, що Австро-Угорська імперія, скасувавши кріпосне право лише на чотирнадцять років раніше, ніж РосійськоїРосійська, а тортури під час слідства&nbsp;— на п'ятдесят років пізніше, була розвининішоюрозвиненішою державою, аніж Санкт-Петербурзька монархія. http://versii.com/news/179198/
** <small>Только в Галичине, заботливо зачищенной в 1941-1944 годах эсэсовцами и их подручными из ОУН-УПА от «неукраинского элемента», многовековой толерантный симбиоз сельского и городского населения был разрушен. На смену польской культурной элите Львова пришли сказочные «укры» с полонын, в наше время умудрившиеся даже записать себя в казаки. Только в этом регионе, где лишь в первой половине двадцатого века вчерашние лакеи научились мыть руки и пить «господский напиток» – кофе, до сих пор не знают, что русские соседи познакомились и с этим напитком, и с прочими благами европейской цивилизации примерно тогда же, когда и сами европейцы – в эпоху Михаила, Алексея и Петра Романовых, намного раньше отиравшихся на задворках Речи Посполитой карпатских пастухов. Только здесь, на Галичине, могут думать, что Австро-Венгерская империя, отменившая крепостное право всего на четырнадцать лет раньше Российской, а пытку при следствии – на пятьдесят лет позже, была более развитым государством, чем Санкт-Петербургская монархия.
 
::([http://versii.com/news/179198/ Идеология ущербности, или Почему распадаются государства])</small>
{{Без джерел}}
 
[[ru:Дмитрий Владимирович Табачник]]
[[pl:Dmytro Tabacznyk]]
 
[[Категорія:Українські політики]]
[[Категорія:Українські історики]]