Купрін Олександр Іванович: відмінності між версіями

* ''Зараз зайнятий тим, що полірую оповідання "Гранатовий браслет" — … печальна історія маленького телеграфного чиновника П. П. Желтікова, який був так безнадійно, зворушливо й самовіддано закоханий… обличчя нього… — поважне, глибоке, осяяне тією таємничою мудрістю, яку осягають лише мертві. Нічого цнотливішого я ще не писав▼

* ''Є, звісно, письменники такі, що їх хоч на Мадагаскар посилай на вічне поселення - вони й там писатимуть роман за романом . А мені все потрібне рідне, будь-яке - добре, погане — тільки рідне.▼

*<small>'' Часто в порт заходили трехмачтовые итальянские шхуны со своими правильными этажами парусов — чистых, белых и упругих, как груди молодых женщин; показываясь из-за маяка, эти стройные корабли представлялись чудесными белыми видениями, плывущими не по воде, а по воздуху, выше горизонта.</small>▼