Ґійом Аполлінер: відмінності між версіями

'''[[w:Ґійом Аполлінер|Ґійом Аполлінер]]''' (''фр''. ''Guillaume Apollinaire''; справжнє ім'я  — ''Вільгельм Альбер Влоджімєж Аполлінарій Вонж-Костровицький''; 1880 — 19181880–1918)  — французький поет; художник, критик.

* Бо літо вже іде із спеками та грозами<br />З весною воднораз моя померла юнь<br />О Сонце то ж доба полум'яного Розуму

* В очах у тебе теж цвіте крокіс чи рута<br />З них у моє життя сотається отрута

* Вона вгадала всі події<br />І вік на вік і льос на льос<br />Ми й не повірили як ось<br />Нам виринула якось надія

* Вона пішла і рада<br />Пішла в село хоч дощ іде<br />Сама пішла без мене й рада<br />Її на танцях інший жде<br />Жінки ім'я вам зрада

: <small>''(«Вона пішла і рада...рада…» // С. 185)''</small>

* Згадав я [[щастя]] тих царів<br />В ту мить коли любов-омана<br />І та що я не розлюбив<br />Штовхалась тінями в тумані<br />Троюдячи мій давній біль

* Зірвав я в лузі вересину<br />Померла осінь на біду<br />Вже не зійтись нам до загину<br />Як верес пах у ту хвилину<br />Та пам'ятай тебе я жду

* Знаки пунктуації не мають сенсу, бо справжня пунктуація  — ритм і паузи вірша

* Колись<br />Колись я ждав себе самого<br />Казав Гійоме час тобі прийти<br />Щоб я спізнав нарешті що я за один<br />Адже я знаю інших

* [[Любов]] сплива як та вода бігуча<br />&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Любов сплива<br />&nbsp;&nbsp;&nbsp;Життя вода тягуча<br />Надія ж невгамовно жагуча

* Минають дні години і хвилини<br />&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Мине любов<br />&nbsp;&nbsp;&nbsp;І знову не прилине

* Над Сеною так любо йдеться<br />З старою книжкою в руках<br />Журба з рікою рівно ллється<br />Тече тече й не витіка<br />Коли вже тиждень той минеться

* О уста людина шукає нової мови<br />Де всім граматикам не буде що робити

* Ось я перед людьми людина із здоровим глуздом<br />Знаю життя а дещо і про смерть що може знать живий<br />Зажив страждань і радощів кохання<br />Спромігся часом на думки які приймали інші<br />Вивчив кілька мов<br />Чимало попоїздив<br />Війни нбхнув в артилерії та піхоті<br />Втратив найближчих друзів у тій жахливій боротьбі<br />Здобувся рани в голову трепанувався під наркозом<br />Щось знаю про старе й нове що може про них знати індивід

: <small>''(Руда вродливиця // С. 164—165164–165)''</small>

* Під мостом Мірабо струмує Сена<br />&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;Так і любов<br />&nbsp;&nbsp;&nbsp;Біжить у тебе в мене<br />Журба і втіха крутнява шалена<br /><br />Хай б'є годинник ніч настає<br />&nbsp;&nbsp;&nbsp;Минають дні а я ще є

* Старовина обридла нам безмежно<br />Ти чуєш бекають мости пастушко Ейфелева вежо<br />У печінках сидить антична Греція і Рим

* ''Аполлінер, Гійом''. Поезії / Пер. з французької Миколи Лукаша.  — К.: Дніпро, 1984.  — 225 с.