Грушевський Михайло Сергійович: відмінності між версіями
Вилучено вміст Додано вміст
Dimant (обговорення | внесок) м дoдана Категорія:Персоналії за алфавітом з допомогою HotCat |
|||
Рядок 10:
{{Q|Рано набравши охоти до читання, позбавлений дитячого товариства, вiдiрваний вiд ґрунту, я виростав серед мрiй i фантазiй, замкненим в собi вiдлюдком<ref>Любомир Винар. [http://mnib.malorus.org/kniga/451/ Автобiографiя Михайла Грушевського з 1926 року], с. 8</ref>.}}
«...треба дорожити тою мовою, яку маємо... Пильнуймо своєї мови, поліпшуймо її...» .
«Доки народ живе, живе і його мова».
«Всі вчаться своєї рідної мови, а наша біда така, що треба вчитися її більше, ніж кому іншому».
«Границя між своєю мовою й чужою затирається: рідко коли почує дитина, що великоруська (російська. — С. Х.) мова, якої вчать її у школі, — мова чужа, інша від її рідної мови»
«Елементи великоросійської мови випирають елементи українські, незвичайно збіднюють українську мову, і, нарешті, діло доходить навіть до повної утрати почуття мови...»
«...що сказати про нас, коли глузуємо й відрікаємося чистісінького українського виразу тому тільки, що він для великоросійського вуха зазвучить дивно».
«Штучно, умисно збіднюємо природні багатства української мови, щоб не сказати чого незрозумілого для панків, яким властиво все українське стало чужим і незрозумілим»
«Подивіться, як слабо розповсюджуються українські газети й журнали, всякі українські видання, які незвичайно малі круги української людності захоплюють, який незвичайно малий процент вводять вони в національну українську течію»
''(див.: Ховрич С. Чому проблеми, порушені понад сто років тому, залишилися невирішеними? // День: Щоденна Всеукраїнська газета. – № 224 – 225 (3867 – 3868). – 2012. – С. 13.)''
== Приписуване ==
| |||