Азербайджанські прислів'я: відмінності між версіями

стаття-список у проєкті Вікімедіа
Вилучено вміст Додано вміст
Створена сторінка: {{Вікіпедія|Азербайджанці}} '''Прислів'я азербайджанців.''' * ''Вівцю стр...
(Немає відмінностей)

Версія за 21:15, 16 лютого 2013

Прислів'я азербайджанців.

  • Вівцю стрижуть, а в кози жижки трясуться.
  • Вдома півень, на вулиці — курка.
  • З милим розлучитися — сім літ плакати, батьківщину покинути — вік сльози лити.
  • З порожніми руками прийдеш, кажуть: «Хазяїн спить», з дарами завітаєш — «Ласкаво просимо».
  • З яблуневого віття алича не впаде.
  • Камінь, який кинув народ, важко підняти.
  • Кого народ підніс, того ніхто не скине.
  • Кого б не били, а в бідняка око вибите.
  • Коли йдеш із народом, і чорний день — свято.
  • Курці і на весіллі, і на поминках горе.
  • Ні качалка, ні барабану палка.
  • Невістка погана, та у мене, а дочка гарна, та в чужій хаті.
  • Орел мух не ловить.
  • Робота ледарю — завжди печаль.
  • Скільки свині Коран не читай, сама з проса не вийде.
  • Скупий і яйце міряє через кільце.
  • Слон осла не замінить.
  • Спитали у верблюда: «З гори легше чи на гору?» А він: «Я і рівнину проклинаю».
  • У бідного нема щастя, у багатого — совісті.
  • У дурної невістки і привіт — лайка.
  • Хто гаситиме свічку, яку запалив народ, бороду обсмалить.
  • Хто часу не цінує, на своїй шкурі це відчує.
  • Хто боїться горобців, проса не сіє.
  • Цибуля розцвіла і себе трояндою назива.
  • Чужа жінка усім дівкою здається.
  • Штани, куплені на милостиню, завжди короткі.
  • Як бая прогнали, вільніше дихати стали.
Вікіпедія
Вікіпедія

Джерела