Нікколо Макіавеллі: відмінності між версіями

Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 1:
{{wikipedia|Нікколо Макіавеллі}}
[[Файл:Santi di Tito - Niccolo Machiavelli's portrait headcrop.jpg|200px|right|thumb|]]
'''Нікко́ло Макіаве́ллі''' (*3 травня 1469, Флоренція  — †21 червня 1527, там же)  — державний секретар Флоренції, політичний мислитель.
 
 
== Цитати ==
* ''Кожен бачить, яким ти видаєшся, мало хто відчуває, яким ти є.
 
* ''Люди завжди погані, поки їх не змусить до добра необхідність.
 
* ''Мета - — ось що потрібно мати на увазі за всіх обставин.
 
* ''Людині, котра прагне за всіх обставин бути доброчесною, залишається тільки гинути серед безлічі тих, хто недоброчесний.
 
* ''Людина не може примусити себе звернути зі шляху, на якому вона досі незмінно домагалася успіхів.
 
* ''Хорошими справами можна накликати на себе ненависть так само, як і лихими.
 
* ''Можна, гадається мені, вважати істинним, що доля розпоряджається половиною наших учинків, але керувати іншою половиною чи близько того вона дозволяє нам самим.
 
* ''Нехай доля розтопче мене, я подивлюся, чи не стане їй соромно.
Рядок 32:
* ''Той, хто оволодіває державою, повинен передбачити всі образи, щоб покласти край їм разом, а не відновлювати день у день; тоді люди потроху заспокояться, і государ зможе, роблячи їм добро, поступово завоювати їхню прихильність. Хто вчинить інакше, з остраху чи з лихого наміру, той ніколи вже не вкладе меч у піхви і ніколи не зможе обпертися на своїх підданих, які не знають спокою від нових і безперестанних образ. Тож образи потрібно завдавати разом: чим менше їх розсмакують, тим менше від них шкоди; благодіяння ж корисно робити помалу, щоб їх розсмакували якнайкраще.
 
* ''Військо, яким государ захищає свою країну, буває або власним, або союзницьким, або найманим, або змішаним. Від найманих і союзницьких немає користі і вони небезпечні; ніколи не буде ні міцною, ні довговічною та влада, яка спирається на наймане військо, тому що найманці честолюбні, розбещені, схильні до розбратів, задерикуваті з друзями і боягузливі з ворогом, віроломні й нечестиві; поразка їхня відстрочена лише настільки, наскільки відстрочений рішучий напад; у мирний же час вони розорять тебе не гірше, ніж у воєнний  — противник.
 
* ''Уми бувають трьох родів: один усе осягає сам; другий може зрозуміти те, що осягнув перший; третій сам нічого не збагне й осягнуте іншими зрозуміти не може''.
 
* ''Проте флорентійці, невдоволені такими умовами, закидали цілу Італію листами, повними скарг, де йшлось про те, що оскільки ні Господь [[Бог]], ні люди не бажали, щоб луккійці потрапили під кормигу флорентійців, вони, флорентійці, замирилися з ними; '''рідко буває, щоб хтось побивався за свого втратою майна, як флорентійці за незмогою прибрати до рук чуже.'''
 
== Джерела ==
* ''Мак'явеллі, Нікколо'' Флорентійські хроніки; Державець / Пер. з іт. А. Перепадя  — Харків: Фоліо, 2007.  — 511 с.  — ISBN 978-966-03-3849-4.
 
{{DEFAULTSORT:Макіавеллі Нікколо}}