Коваль Андрій: відмінності між версіями
Вилучено вміст Додано вміст
Friend (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Friend (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 121:
* Пам'ять — королева фальсифікацій.
* Авантюристи завжди в авангарді історії.
* Світло істини зароджується в темряві духу.
* Чим більше знаємо, тим ширший обрій нашого невігластва.
* Той, хто уважно себе слухає, багато чому може навчитись.
* Гарний смак – другий розум.
* Лише той досягне вершини, хто зайве залишить внизу.
* Хочеш бути щасливим – ощасливлюй інших.
* Чим більша віра в Бога-Отця, тим більше черево його жерця.
* Філософ страждає на манію переслідування істини.
* Магія слова живиться мовчанням.
* Мова Богів афористична.
* Вище за принципи – тільки покликання.
* Дорожче Батьківщини, де ми народилися, – лише Батьківщина, яку ми завоювали.
* Людина не так прагне правди, як своєї правоти.
* Пекельне полум’я єресі часто спалахує від Божої іскри.
* Удача на боці тих, хто в неї вірить.
* Головне – вчасно зупинитись, особливо, якщо досягнув фінішу.
* Життя гарно вчить, коли вивчаєш його зі зброєю в руках.
* Думка повинна готувати дію, а не виправдовувати бездію.
* У кожній людині щось є, а чогось немає, і останнього – значно більше.
* Віримо в прогрес, але сподіваємось, що все обій-деться.
* Мистецтво вимагає жертв, а жертви – сатисфакції.
* Усмішка долі дістається першому, хто її помітив.
* Розум переконує: тримайся від гріха подалі, а серце шепоче: ближче, ближче…
* Якщо важко на душі, вийми камінь із-за пазухи.
* Ніщо так не прив’язує до життя, як звичка жити.
* Чорна заздрість любить вдягатися у білі шати справедливості.
* У кожної потвори свої симпатики.
* Квіти зла пахнуть запаморочливо.
* Пізнай істину – і станеш істинним.
* Створи диво – і Бог, можливо, повірить в тебе.
* Світ – лише маленька крапка під великим знаком запитання.
* Філософу думати не важко, філософу важко не думати.
* Головне в мистецтві – хист, а не форма і не зміст.
* Що може бути прекраснішим від жіночих очей, сповнених захоплення тобою?
* Жінки бажають віддати себе чоловікам повністю, а чоловіки згодні лише на окремі
частини – звідси більшість любовних драм.
* І в нашому внутрішньому світі є свій потойбічний – світ пекельного мороку й інфернального мерехтіння.
* Найкраще передбачає погоду той, хто її робить.
* Неможливе потребує трохи більше зусиль.
* Іноді героїзм полягає в тому, щоб називати речі своїми іменами.
* Послідовники радше вибачать вождю відсутність принципів, ніж успіхів.
* І Богів мучить печія від надміру жертвоприношень.
* Знаходячи час для малодушних вагань, ти втрачаєш його для рішучих дій.
* Було б щастя всім порівну, ніхто не був би щасливий.
* [[Афоризм]] можна спростувати лише іншим афоризмом.
* Часто у боротьбі нового зі старим перемагає добре забуте старе.
* Істина – посередині, але де знаходиться ця середина лише Бог знає.
* Найсумніше свято те, на якому ти зайвий.
* Тільки організатори лотереї завжди виграють у лотерею.
* Істина часто з’являється, коли зникає надія.
* Рядки, викреслені цензором, з часом потрапляють у хрестоматії.
* Скільки кораблів, повних золота, потонуло у морі насолоди, ім’я якому – жінка!
* Ні на що не здатний – здатний на все.
* Любов рухає світом, а ненависть – історією.
* Неможливе не означає недосяжне.
* Кати, що співчувають жертвам, поповнюють список жертв.
*
Ніщо так не дошкуляє, як холодне презирство у відповідь на твою палку ненависть.
Рядок 477 ⟶ 422:
*
Серце митця – печера демонів, у якій готується заколот проти Небес.
* Не роби метою щастя, а роби метою вершину, – і ти будеш щасливий, штурмуючи її.
* Коли все втрачено, залишається ще почуття гумору.
* Вигідно бути падлюкою, тільки конкуренція завелика.
* Від справжньої краси немає порятунку.
* Шукай себе не лише в собі.
* Правда про владу руйнує правопорядок.
* Справжній митець грає з традицією на грані фолу, але ніколи не переходить цю грань.
* Місце вічних цінностей – у музеях, а не в житті.
* Поважай усіх, з ким працюєш, якщо хочеш працювати з тими, кого поважаєш.
* Чим більше у пророка послідовників, тим більша ймовірність, що він – лжепророк.
* Іноді вживати евфемізми – язик не повертається.
* Не так заважають жити свої недоліки, як чужі.
* Камарилья дуже ображається, коли їй відмовляють у праві називатись елітою.
* Сонце успіху швидко висушує підмочену репутацію.
* Колективно вчинена підлота канонізується.
* Сила обставин – завжди проти слабких.
* Навіть зірвавши з людини маску, не завжди побачиш її справжнє обличчя, за маскою можуть критися інші маски.
* Друга, з яким є про що помовчати, цінуєш більше, ніж друга, з яким є про що поговорити.
* Зачаклований марить, зачарований мріє, розчарований мислить.
* Не треба клятв там, де достатньо шляхетного слова.
* Мало знати правильні відповіді, треба знати, кому варто відповідати, а кому – ні.
* Ми поблажливі до слабкостей тих, хто визнає нашу силу.
* Повна правда межує з безмежним цинізмом.
* Вождь – фахівець з масових психозів.
* Ілюзії Богів небезпечніші, ніж ілюзії людей.
* Теорія, як і жінка: не може бути красивою, якщо не струнка.
* Хто не шукає своєї правди, буде ошуканий чужою.
* Всі люди рівні, але це не означає, що всім буде порівну.
* Чим більші твої чесноти, тим менше ти іншим цікавий.
* Усі геніальні думки іронічно посміхаються.
* Ореол доблесті над чоловіком вабить жінок більше, ніж німб святості.
* Сума Універсуму дорівнює нулю.
* Спочатку подумай, а потім помовч.
* Людина може так багато, що мусить стримуватись.
* Мертві не вибачають, коли їх убивають забуттям.
* Конституція – кодифікована утопія.
* Заїка-базіка – що може бути нестерпнішим?
* Якщо нікчеми, почувши твоє ім’я, здіймають галас, значить, воно звучить гордо.
* Якщо можеш вимагати, то навіщо натякати?
* Талант – внутрішній тиран.
* Щоб створити епохальне, потрібно кинути виклик епосі.
* Істина – в Невимовному.
* Найкраще канонізації вождів сприяють каноніри.
* Небезпечні мовчазні вороги, але ще більше – усміхнені.
* Найкоротший шлях в рай – навпростець. Через пекло.
* Говори коротко: життя коротке.
* Скільки добрих вчинків люди не зробили лише тому, що боялися розкаятись.
* Щоб зрозуміти Божу Волю, недостатньо знати Слово Боже.
* Культура безсмертна, допоки її живить контркультура.
|