Сухомлинський Василь Олександрович: відмінності між версіями
Вилучено вміст Додано вміст
Friend (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Dimant (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 3:
'''Васи́ль Олекса́ндрович Сухомли́нський''' (1918–1970) — відомий український педагог.
== Цитати ==
* Виховуй у собі Людину — ось що найголовніше, інженером можна стати за п'ять років, учитись на людину треба все життя.
* Виховуючи свою дитину, ти виховуєш себе
* Без будь-кого з нас Батьківщина може обійтися, але будь-хто з нас без Батьківщини — ніщо.
* Нікчемність — рідна сестра підлості.
* Розніжені й розбещені індивідууми формуються тоді, коли в їхньому житті домінує єдина радість — радість споживання.
* Справжня [[любов]] народжується тільки в серці, що пережило турботи про долю іншої людини.
* Той, хто не знає меж своїм бажанням, ніколи не стане гарним громадянином.
* Дитина — дзеркало родини; як у краплі води відбивається сонце, так у дітях відбивається моральна чистота матері і батька.
* Людина народжується на [[світ]] не для того, щоб зникнути безвісною пилинкою. Людина народжується, щоб лишити по собі слід вічний.
* Любов — це насамперед відповідальність, а потім уже насолода, [[радість]].
* Совість — це емоційний страж переконань.
* Роки дитинства — це насамперед виховання серця.
Рядок 19:
* Там, де є суворість і вимогливість жінки, дівчини, юнак стає справжнім чоловіком.
* Той, хто по-справжньому любить Батьківщину, — з усякого погляду справжня людина.
* Людина така, яке її уявлення про [[щастя]].
* Егоїзм — першопричина раку душі.
* Для того щоб виховати справжніх чоловіків, потрібно виховувати справжніх жінок.
Рядок 25:
* Якщо люди говорять погане про твоїх дітей — вони говорять погане про тебе.
* Багато лих мають своїми коренями саме те, що людину з дитинства не вчать керувати своїми бажаннями.
* [[Музика]] — це мова почуттів.
* Любов шляхетна тільки тоді, коли вона сором'язлива.
* Закоханий у себе не може бути здатний на справжню любов.
Рядок 31:
* Людина звелася над світом усього живого насамперед тому, що горе інших стало її особистим горем.
* Сім'я — це джерело, водами якого живиться повновода річка нашої держави.
* [[Слово]] — найтонший дотик до серця; воно може стати і ніжною запашною квіткою, і живою водою, що повертає віру в добро, і гострим ножем, і розпеченим залізом, і брудом… Мудре і добре слово дає радість, нерозумне і зле, необдумане і нетактовне — приносить біду. Словом можна вбити й оживити, поранити і вилікувати, посіяти тривогу й безнадію і одухотворити, розсіяти сумнів і засмутити, викликати посмішку і сльози, породити віру в людину і посіяти зневіру, надихнути на працю і скувати сили душі…<ref>''Куньч З.'' Українська риторика: історія становлення і розвитку: навч. посіб.
== Примітки ==
| |||