Філатов Володимир Петрович: відмінності між версіями

Вилучено вміст Додано вміст
Seva Seva (обговорення | внесок)
Створена сторінка: {{особа | ім'я = Філатов Володимир Петрович | Зображення = | Опис = | wikipedia = Філатов Володим...
(Немає відмінностей)

Версія за 17:51, 4 липня 2013

Володимир Петрович Філатов (рос. Владимир Петрович Филатов; 1875–1956) — російський та радянський художник, поет, мемуарист, вчений, офтальмолог. Дійсний член АН УРСР та АМН СРСР. Герой Соціалістичної Праці, кавалер чотирьох орденів Леніна, ордену Трудового Червоного Прапора та ордена Вітчизняної війни 1 ступеня, лауреат Сталінської премії. За весь період його життя ним написано більше 461 наукових робіт і монографій.

Філатов Володимир Петрович
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Поезія

Прощавай, Земле! настав час
Мені змінити звичний шлях!
І тіла тяжкий тягар
З душі змучено струсити.
Не пом'яну тебе я лихом,
Мені давала ти багато раз
Дні проводити в притулку тихім
Під голос грому, у бурі час.
Знав я мить натхнення,
За істину переможний бій,
Часом — молитву умиління
І творчості порив святий

Інші цитати

  • «Усякий розвиток загальних основних принципів медицини повинен позначатися на прогресі кожної з її приватних дисциплін і навпаки — успіхи кожної спеціальності повинні позначатися на русі вперед всієї медицини. Я буду задоволений, якщо тканинна терапія з її гіпотезою зробить вплив на розвиток тих чи інших сторін медицини, яка, як і живий організм, за своєю суттю неподільна.»
  • Я нерідко замислююся над питанням про те, чому життя моє таке довге. Ймовірно мені потрібно ще попрацювати на землі або над наукою, або над самим собою. Думаю, що швидше — останнє. Але це для мене важче, ніж наука. Мій душевний стан можна охарактеризувати словами сотника: вірю, Господи, поможи моєму невірству! І я погано вмію перевиховувати самого себе, своє тіло земне, а воно і в мої роки все ще піддається спокусам та грішним бажанням. Звідси і моє вічне невдоволення собою. Нерідко прошу Господа про зцілення і часто перебуваю в зневірі, повертаючись на старі навички. Наукова творчість у мене залишається, але хіба воно врятує мене, якщо я не буду очищений душевно!
(Лист до Архієпископа Луки (Войно-Ясеницького))
  • Не клініка для лабораторій, а лабораторії для клініки!
  • Кожна людина повинна бачити сонце!

Джерела