Людвіг Вітгенштайн: відмінності між версіями
Вилучено вміст Додано вміст
м r2.7.2) (робот додав: ca:Ludwig Wittgenstein |
Friend (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 6:
| source =
| commons = Category:Ludwig Wittgenstein}}
'''Лю́двіг Йо́зеф Йо́ганн Вітгеншта́йн''' ({{lang-de|Ludwig Josef Johann Wittgenstein}};
== Цитати ==
* Більшість суджень та питань філософії мають коріння у нашому нерозумінні логіки мови… Уся філософія — це критика мови… Судження конструює світ за допомогою логічного каркаса, і тому в судженні, якщо воно є істинним, можна вгледіти усі логічні ознаки реальності.{{sfn|Висловлювання та сентенції знаменитих філософів|2009|с=252}}
== «Trаctatus logico-filosoficus» ==
* Світ є все, що є подією. (теза 1.
* Світ є сукупністю фактів, а не речей. (теза 1.1.
* Те, що є подією, фактом, є існуванням станів речей. (теза 2.
* Мабуть, ми можемо відтворити в просторі стан речей, що не відповідає законам фізики, але не можемо відтворити стану речей, що не відповідає законам геометрії. (теза 3.0321.
* [[Думка]] є змістовним реченням. (теза 4.
* Мета філософії
* Правдивість тавтології безперечна, правдивість речення можлива, а правдивість суперечності неможлива. (Безперечна, можлива, неможлива
* Речення є функцією правдивості елементарних речень. (Елементарне речення є функцією правдивості себе самого). (теза 5.
* Якщо я не можу подати апріорі елементарних речень, то якби я захотів їх подати, це б мало призвести до очевидної нісенітниці. (теза 5.5571.
* ''Межі моєї мови'' означають межі мого світу. (теза 5.6.
* Логіка заповнює світ; межі світу є і її межами. Отже, в логіці ми не можемо сказати: те й те є у світі, а того немає. Це скидалося б на припущення, що ми виключаємо певні можливості, а цього не може бути, бо інакше логіка мала б вийти за межі світу; а саме, вона повинна була б мати можливість бачити ці межі і з другого боку. Чого ми не можемо думати, того не можемо думати; отже, ми не можемо й казати того, чого не можемо думати. (теза 5.61.
* Це спостереження дає ключа до вирішення питання, наскільки соліпсизм є правдою. Бо те, що соліпсизм ''має на думці'', цілком правильне, тільки його не можна ''сказати'', його видно. Що світ є ''моїм'' світом, видно з того, що межі ''цієї'' мови (мови, яку лише я розумію) є межами ''мого'' світу. (теза 5.62.
* Світ і життя
* Я є своїм світом (мікрокосмосом). (теза 5.63.
* Суб'єкт не належить до світу, а є межею світу. (теза 5.632.
* Сенс світу має перебувати поза ним. У світі все таке, як воно є, і все діється, як діється; у ньому немає жодної вартості
* Якщо добра чи зла воля міняє світ, то вона може змінювати лише його межі, а не факти; не те, що можна віддати мовою. Одне слово, світ тоді має стати через це взагалі іншим. Має до певної міри як ціле звузитись або розширитись. Світ щасливих інший, ніж світ нещасних. (теза 6.43.
* Містика полягає не в тому, ''який'' світ, а в тому, що він є. (теза 6.44.
* [[Скептицизм]]
* Звичайно, є й невимовне. Воно ''виявляється'', це й є містичне. (теза 6.522.
* Мої тези надають ясності через те, що кожен, хто мене розуміє, наприкінці визнає їх безглуздими, коли завдяки ним
* Про те, про що не можна сказати, треба мовчати. (теза 7.
== Примітки ==
{{reflist}}
==
* ''Вiтґенштайн, Людвіг''. Trаctatus logico-filosoficus = Фiлософськi дослiдження / Пер. з нім. Євген Попович.
* {{Тлумачний словник (філософія)}}
{{DEFAULTSORT:Вітґенштайн}}
[[Категорія:Автори-В]]
[[Категорія:
[[bg:Лудвиг Витгенщайн]]
|