Драй-Хмара Михайло Опанасович: відмінності між версіями

Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Mahatman (обговорення | внесок)
м Щоденникові записи
Рядок 1:
{{Особа
| ім'я = Миха́йло Опана́совичПана́сович Драй-Хма́ра
| Зображення = Dray.jpg
| Опис =
Рядок 6:
| source =
| commons = }}
'''[[w:Драй-Хмара Михайло Опанасович|Миха́йло Опана́совичПана́сович Драй-Хма́ра]]''' (*28 вересня (10 жовтня) 1889, Малі Канівці Золотоніського повіту, тепер Чорнобаївського району Черкаської області — †19 січня 1939, Колима) — український поет, літературознавець, перекладач.
 
== Цитати ==
=== Поезії ===
* Блискучий сніг, колючий [[вітер]],<br />гудуть натягнуті дроти.<br />Шляхів нема, немов хто витер,<br />і важко проти вітру йти.
: <small>''(В село // Вибране. — С. 81)''</small>
 
* І знов обвугленими сірниками<br />на сірих мурах сірі дні значу,<br />і без кінця топчу тюремний камінь,<br />і туги напиваюсь досхочу.
: <small>''(«І знов обвугленими сірниками…» // Вибране. — С. 147)''</small>
 
* Ламай традицій віковічну скелю,<br />обтрушуй прах невольного життя.<br />Хто випив келих чарівного хмелю,<br />тому назад немає вороття.
: <small>''(«Виходь на путь сувору і тверезу…» // Вибране. — С. 131)''</small>
 
* О гроно п'ятірне нездоланих співців,<br />крізь бурю й сніг гримить твій переможний спів,<br />що розбиває лід одчаю і зневіри.
: <small>''(Лебеді // Вибране. — С. 102)''</small>
 
* Оживе і встане все, що спало досі,<br />бо вода зцілюща сохлий корінь зросить.
: <small>''(Поворот // Вибране. — С. 166)''</small>
 
* Я світ увесь сприймаю оком,<br />бо лінію і цвіт люблю,<br />бо рала промінні глибоко<br />урізались в мою ріллю.
: <small>''(«Я світ увесь сприймаю оком…» // Вибране. — С. 51)''</small>
 
=== Щоденникові записи ===
* У революції інтелігенція українська не пережила в повній мірі національного моменту (не закріпила своїх позицій) і через те почуває себе «ні в цих ні в тих» перед явищами соціяльного порядку.
: <small>''(Щоденникові записи. Нотатки [Запис від 13. VІІІ 1924] // Літературно-наукова спадщина. — С. 339)''</small>
 
* Одійшовши від «мрії», він <[[Тичина Павло Григорович|Тичина]]> застряв у «прозі». Чомусь це зв'язують з його переїздом до Харкова. Невже він продався? Ні. Надмірна лякливість загнала його в лабети [[Еллан-Блакитний Василь|Еллана]] й Коряка, які взяли його для «марки», й використовують на всі боки. Тепер, здається, для всіх ясно, що фанфари революції заглушили його «кларнети».
: <small>''(Щоденникові записи. Нотатки [Запис від 16. VІІІ 1924] // Літературно-наукова спадщина. — С. 339)''</small>
 
* Я не вріс в свою епоху, бо протягом майже 20-ти років (з 9-тьох і до 29-тьох) був ізольований від життя. Спочатку «манастирське житіє» в Панському, від якого я, 9-літній хлопчик, буквально втік. Потім брудна Золотоноша. Далі гімназія, колегія, університет і, нарешті, блукання в тумані архаїчної філології. Хіба цього не досить, щоб зовсім одірватися від землі?
: <small>''(Щоденникові записи. Нотатки [Запис від 3. І 1925] // Літературно-наукова спадщина. — С. 339)''</small>
 
== Джерело ==
* ''Драй-Хмара, Михайло''. Вибране / Упоряд. Дмитра Паламарчука та Григорія Кочура. Передм. Івана Дзюби. — К.: Дніпро, 1989. — 542 с.
* ''Драй-Хмара, Михайло''. Літературно-наукова спадщина / Упоряд. С. А. Гальченка, А. В. Ріпенко, О. Ф. Томчука. — К.: Наукова думка, 2002. — 592 с.