Антуан де Рівароль: відмінності між версіями
Вилучено вміст Додано вміст
Створена сторінка: {{Особа | ім'я = Антуан де Рівароль | Зображення = Rivarol Antoine1.jpg | Опис = | wikipedia = Антуан де Р... |
Немає опису редагування |
||
Рядок 7:
| commons = Category:Antoine de Rivarol
}}
'''Антуан де Рівароль''' (26 червня 1753 — 11 квітня 1801) — французький публіцист, що володів енциклопедичними знаннями і упорядник словників (незакінчених), знаменитий своїми афоризмами.
{{Q
| Цитата = Розумних людей на світі куди більше, ніж талановитих. Суспільство аж кишить розумниками, геть позбавлених таланту.▼
| Цитата = Переклад удосконалює рідну мову перекладача.▼
| Автор =
| Коментар =
Рядок 16:
}}
{{Q
| Цитата = Часто людина має статки і не знає щастя, як має жінок, не зустрічаючи любові.
| Цитата = Друкарський верстат — артилерія думки.▼
| Автор =
| Коментар =
Рядок 22:
}}
{{Q
| Цитата = Геній, тобто почуття у вищому своєму розвитку, можна визначити як здатність творити нові ідеї або їх нове словесне вираження. Геній в області ідей — ось межа людського розуму, геній в області словесної форми — ось межа таланту. Таким чином, в рівній мірі запліднюючи розум і талант, допомагаючи знайти ідеї одному і форму для них іншому, зачинаючи і народжуючи, геній завжди творець в самому точному сенсі цього слова; коротше кажучи, '''геній — це дар винаходити нове'''.▼
▲| Цитата = Розумних людей на світі куди більше, ніж талановитих. Суспільство аж кишить розумниками, геть позбавлених таланту.
| Автор =
| Коментар =
Рядок 28:
}}
{{Q
| Цитата = Розумні люди люблять все, що носить на собі печатку розуму, як ласуни люблять солодощі, а кокетки — лестощі.▼
| Автор =
| Коментар =
Рядок 34:
}}
{{Q
| Цитата = Люди втамовують своє невігластво, як втамовують голод: вони їдять. Вони набираються знань і таким шляхом поспішають до межі, коли смерть стає необхідністю.▼
▲| Цитата = Геній, тобто почуття у вищому своєму розвитку, можна визначити як здатність творити нові ідеї або їх нове словесне вираження. Геній в області ідей — ось межа людського розуму, геній в області словесної форми — ось межа таланту. Таким чином, в рівній мірі запліднюючи розум і талант, допомагаючи знайти ідеї одному і форму для них іншому, зачинаючи і народжуючи, геній завжди творець в самому точному сенсі цього слова; коротше кажучи, '''геній — це дар винаходити нове'''.
| Автор =
| Коментар =
Рядок 40:
}}
{{Q
| Цитата = На думки слід нападати за допомогою думок: по ідеям не палять з рушниць.▼
▲| Цитата = Розумні люди люблять все, що носить на собі печатку розуму, як ласуни люблять солодощі, а кокетки — лестощі.
| Автор =
| Коментар =
Рядок 46:
}}
{{Q
| Цитата = Дурість, супроводжувана музикою, танцями, обставлена блискучими декораціями, все ж дурість, але нічого більшого.▼
▲| Цитата = Люди втамовують своє невігластво, як втамовують голод: вони їдять. Вони набираються знань і таким шляхом поспішають до межі, коли смерть стає необхідністю.
| Автор =
| Коментар =
Рядок 52:
}}
{{Q
| Цитата = Герцог робить свою дружину герцогинею, а розумна людина не зробить її розумною жінкою.▼
| Цитата = Не слід надто покладатися на проникливість читачів: інший раз корисно розжувати свою думку.▼
| Автор =
| Коментар =
Рядок 58:
}}
{{Q
| Цитата = Дурням слід було б ставитися до розумних людей з недовірою, рівним тому презирству, з яким останні ставляться до них.▼
| Цитата = Богомол вірить бредням інших людей, філософ — лише своїм власним.▼
| Автор =
| Коментар =
Рядок 64:
}}
{{Q
| Цитата = Якби дурні були здатні зрозуміти, які страждання ми через них терпимо, навіть вони перейнялися б до нас жалем.▼
| Цитата = Люди в більшості своїй безперервно метушаться заради того, щоб під кінець знайти спокій, але є серед них і такі ледарі, які відразу починають з кінця.▼
| Автор =
| Коментар =
Рядок 70:
}}
{{Q
▲| Цитата = Не слід надто покладатися на проникливість читачів: інший раз корисно розжувати свою думку.
| Цитата = Моя епітафія: Лінь відняла його у нас раніше, ніж смерть».▼
| Автор =
| Коментар =
Рядок 76:
}}
{{Q
▲| Цитата = Переклад удосконалює рідну мову перекладача.
| Цитата = Немає почуття більш руйнівного, ніж страх, тому що насамперед він вражає розум, а потім виводить з ладу і серце, і розсудок.▼
| Автор =
| Коментар =
Рядок 82:
}}
{{Q
▲| Цитата = Друкарський верстат — артилерія думки.
▲| Цитата = Дурням слід було б ставитися до розумних людей з недовірою, рівним тому презирству, з яким останні ставляться до них.
| Автор =
| Коментар =
Рядок 88:
}}
{{Q
▲| Цитата = Богомол вірить бредням інших людей, філософ — лише своїм власним.
| Цитата = Погані люди являють собою таке видовище, що породжують хороших людей; точно так само видовище безглуздостей породжує хороший смак.▼
| Автор =
| Коментар =
Рядок 94:
}}
{{Q
▲| Цитата = Люди в більшості своїй безперервно метушаться заради того, щоб під кінець знайти спокій, але є серед них і такі ледарі, які відразу починають з кінця.
| Цитата = Іншим людям багатство тільки і приносить, що страх втратити його.▼
| Автор =
| Коментар =
Рядок 100:
}}
{{Q
▲| Цитата = Моя епітафія: Лінь відняла його у нас раніше, ніж смерть».
| Цитата = Здатність людського розуму придумувати збірні поняття — це чудовий виверт, що став причиною ледь не всіх його помилок.▼
| Автор =
| Коментар =
Рядок 106:
}}
{{Q
▲| Цитата = Немає почуття більш руйнівного, ніж страх, тому що насамперед він вражає розум, а потім виводить з ладу і серце, і розсудок.
| Цитата = Не раз уже зазначено, що ті, хто займається фізикою, природною історією, фізіологією або хімією, зазвичай відрізняються м'якою, урівноваженою і, як правило, життєрадісною вдачею, тоді як автори творів з питань політики, законознавства і навіть моралі — люди похмурі, схильні до меланхолії і т. ін. Пояснюється це просто: перші вивчають природу, другі — суспільство; перші споглядають створення великого творця, другі вдивляються в справи рук людини. Слідства не можуть не бути різними.▼
| Автор =
| Коментар =
Рядок 112:
}}
{{Q
▲| Цитата = Погані люди являють собою таке видовище, що породжують хороших людей; точно так само видовище безглуздостей породжує хороший смак.
| Цитата = Основоположна думка юдаїзму полягає в тому, що [[Бог]] віддав перевагу євреям над іншими народами. За допомогою однієї цієї ідеї Мойсей спорудив бронзову стіну між своєю нацією і всіма іншими; він зробив більше: він прирік своє нещасне плем'я на справжнє відлучення від Всесвіту і — що особливо примітно — ціною вселенської ненависті подарував йому безсмертя.▼
| Автор =
| Коментар =
Рядок 118:
}}
{{Q
▲| Цитата = Іншим людям багатство тільки і приносить, що страх втратити його.
| Цитата = Чому ви так багато говорите з нудними людьми? — Боюся, що інакше мене змусять слухати.▼
| Автор =
| Коментар =
Рядок 124:
}}
{{Q
▲| Цитата = Здатність людського розуму придумувати збірні поняття — це чудовий виверт, що став причиною ледь не всіх його помилок.
| Цитата = Заради грошей Мірабо готовий на все — навіть на добру справу.▼
| Автор =
| Коментар =
Рядок 130:
}}
{{Q
▲| Цитата = Не раз уже зазначено, що ті, хто займається фізикою, природною історією, фізіологією або хімією, зазвичай відрізняються м'якою, урівноваженою і, як правило, життєрадісною вдачею, тоді як автори творів з питань політики, законознавства і навіть моралі — люди похмурі, схильні до меланхолії і т. ін. Пояснюється це просто: перші вивчають природу, другі — суспільство; перші споглядають створення великого творця, другі вдивляються в справи рук людини. Слідства не можуть не бути різними.
| Цитата = Варто бути порядною людиною. Принаймні, ніхто тобі не буде заздрити.▼
| Автор =
| Коментар =
Рядок 136:
}}
{{Q
▲| Цитата = Чому ви так багато говорите з нудними людьми? — Боюся, що інакше мене змусять слухати.
| Цитата = Ті ж самі риси, що роблять людину здатною розбагатіти, заважають йому насолоджуватися багатством.▼
| Автор =
| Коментар =
Рядок 142:
}}
{{Q
▲| Цитата = Заради грошей Мірабо готовий на все — навіть на добру справу.
▲| Цитата = На думки слід нападати за допомогою думок: по ідеям не палять з рушниць.
| Автор =
| Коментар =
Рядок 148:
}}
{{Q
▲| Цитата = Варто бути порядною людиною. Принаймні, ніхто тобі не буде заздрити.
▲| Цитата = Дурість, супроводжувана музикою, танцями, обставлена блискучими декораціями, все ж дурість, але нічого більшого.
| Автор =
| Коментар =
Рядок 154:
}}
{{Q
▲| Цитата = Ті ж самі риси, що роблять людину здатною розбагатіти, заважають йому насолоджуватися багатством.
| Цитата = Обурення непереборним злом і покірність злу, з яким можна впоратися, свідчать про малодушність. Що можна сказати про людину, яка обурюється на погану погоду і покірно зносить образу?▼
| Автор =
| Коментар =
Рядок 160:
}}
{{Q
▲| Цитата = Обурення непереборним злом і покірність злу, з яким можна впоратися, свідчать про малодушність. Що можна сказати про людину, яка обурюється на погану погоду і покірно зносить образу?
| Цитата = Чим гірше колесо, тим голосніше воно скрипитью▼
| Автор =
| Коментар =
Рядок 166:
}}
{{Q
▲| Цитата = Якби дурні були здатні зрозуміти, які страждання ми через них терпимо, навіть вони перейнялися б до нас жалем.
| Автор =
| Коментар =
Рядок 196:
}}
{{Q
▲| Цитата = Основоположна думка юдаїзму полягає в тому, що [[Бог]] віддав перевагу євреям над іншими народами. За допомогою однієї цієї ідеї Мойсей спорудив бронзову стіну між своєю нацією і всіма іншими; він зробив більше: він прирік своє нещасне плем'я на справжнє відлучення від Всесвіту і — що особливо примітно — ціною вселенської ненависті подарував йому безсмертя.
▲| Цитата = Герцог робить свою дружину герцогинею, а розумна людина не зробить її розумною жінкою.
| Автор =
| Коментар =
| |||