Шевченко Тарас Григорович: відмінності між версіями
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 8:
'''Шевченко Тарас Григорович''' (1814–1861) — український поет, художник, письменник, портретист і драматург. Один із символів української літератури та культури. Відомий як '''Кобзар'''.
== Любов до України ==
{{Q|Я так її, я так люблю мою Україну убогу, що проклену святого Бога, за неї душу погублю!|''«Сон» /«Гори мої високії…»/; VІ-ХІІ 1847, Орська фортеця''}}
{{Q|[…] Здається - кращого немає нічого в Бога, як Дніпро та наша славная країна…|''«І виріс я на чужині…»; ІХ-ХІІ 1848, Косарал''}}
{{Q|Гомоніла Україна, довго гомоніла, довго-довго кров степами текла-червоніла.|''«Гайдамаки»; 1839-1841, С.-Петербург''}}
{{Q|Любітеся, брати мої, Украйну любіте, і за неї, безталанну, Господа моліте.|''«Згадайте, братія моя…»; 1849-1850, Оренбург''}}
{{Q|Молися, сину, за Вкраїну його замучили колись.|''«Мені однаково, чи буду…»; 17.ІV-19.V 1847, С.-Петербург''}}
{{Q|О Господи! Дай мені хоч глянуть на народ отой убитий, на тую Украйну!|''«Заросли шляхи тернами…»; І-ІV 1849, Раїм''}}
{{Q|Холоне серце, як згадаю, що не в Україні поховають, що не в Украйні буду жить, людей і Господа любить.|''«В неволі тяжко, хоча й волі…»; 19-30.V 1847, С.-Петербург''}}
▲* '' Зажурилась Україна — така її доля
{{Q|[…] Я всю мізерію оддав моїй Україні-небозі…|''«Буває, в неволі іноді згадаю…»; І-ІV 1850, Оренбург''}}
{{Q|Для чого я на світ родився, свою Україну любив?|''«Чернець»; VІ-ХІІ 1847, Орська фортеця''}}
▲* '' Доборолась Україна до самого краю:<br />''гірше ляха свої діти її розпинають
▲* '' Україно, Україно! Серце моє, ненько! Як згадаю твою долю, заплаче серденько!''
▲* '' Свою Україну любіть. Любіть її… Во врем'я люте. В останню тяжкую минуту За неї Господа моліть.
== «Там неволя» ==
| |||