Шевченко Тарас Григорович: відмінності між версіями

Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Sebastos (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 52:
* {{Q| Цитата =
<poem>Пребезумний в серці скаже,
Що Бога немає [...]</poem>
| Автор =
| Коментар = «Давидові псалми. 52»; 19.XII 1845, В’юнище}}
Рядок 86:
| Коментар = «Давидові псалми. 81»; 19.XII 1845, В’юнище}}
 
* {{Q| Цитата =
<poem>...Не нам Твої діла
Судить, о Боже наш великий!
</poem>
| Автор =
| Коментар = «Варнак»; I-V 1848, Орська фортеця}}
 
 
* {{Q| Цитата =
Рядок 104 ⟶ 96:
| Автор =
| Коментар = «Кавказ»; 18.XI 1845, Переяслав}}
 
 
* {{Q| Цитата =
<poem> Боже! Боже! Даєш волю
І розум на світі,
Красу даєш, серце чисте…
Та не даєш жити.
Не даєш на рай веселий,
На світ Твій великий,
Надивитись, намолитись
І заснуть навіки.
</poem>
| Автор =
| Коментар = «ВарнакКняжна»;, Iрр. 116-V123; 1848ІХ-ХІІ, Орська фортеця}}
 
 
* {{Q| Цитата =
<poem> І за що
Його, святого, мордували [...]
Чи не за те, що й ми тепер
(Сам себе питаю)
Рядок 126 ⟶ 132:
| Автор =
| Коментар = «Іржавець»; VI-XII, 1847, Орська фортеця}}
 
 
* {{Q| Цитата =
<poem>А Бог хоч бачить, та мовчить,
Гріхам великим потурає.
</poem>
| Автор =
| Коментар = «Княжна»; VI-XII 1847, Орська фортеця}}
 
 
Рядок 152 ⟶ 150:
| Автор =
| Коментар = «Якби ви знали, паничі...»; I-IV 1850, Оренбург}}
 
== Кохання ==
* {{Q| Цитата =
Рядок 175 ⟶ 172:
* {{Q| Цитата =
<poem>Не так серце любить, щоб з ким поділиться,
Не так воно хоче, як Бог нам дає [...]
</poem>
| Автор =
Рядок 182 ⟶ 179:
 
* {{Q| Цитата =
<poem>Кохайтеся ж , любітеся,
Як серденько знає.
</poem>
Рядок 201 ⟶ 198:
* {{Q| Цитата =
<poem>Тяжко, тяжко в світі жить
І нікого не любить [...]
</poem>
| Автор =
| Коментар = «І багата я ...»; V-ХІІ 1848, Косарал}}
 
 
Рядок 214 ⟶ 211:
Та так тяжко забажає,
Що хоч на край світа
Шукать піде...піде…
</poem>
| Автор =
| Коментар = «Титарівна»; ІХ-ХІІ 1848, Косарал}}
 
== Родина (Мати., діти, сирота) Родина ==
{{Q|Добро, у кого є господа, а в тій господі є сестра чи матір добрая. Добра, добра такого таки зроду у мене, правда, не було […]|''«Добро, у кого є господа…»; ІХ-ХІІ 1848, Косарал''}}
* '' Нічого кращого не має, як тая мати молодая з своїм дитяточком малим.
{{Q|Благо тобі, друже-брате, як є в тебе хата. Благо тобі, як у хаті є з ким розмовляти. Хоч дитина немовляща, і воно вгадає твої думи веселії…|''«Ми восени так и похожі…»; ІХ-Х 1849, Раїм''}}
* '' В своїй хаті — своя правда, і сила, і воля.
{{Q|Добре жити з родиною. а ще лучше за горою з дружиною молодою.|''«Туман, туман долиною…»; ІХ-ХІІ 1848, Косарал''}}
* '' І на оновленій землі врага не буде, супостата, а буде син, і буде мати, і будуть люде на землі.
{{Q|Жаль і батька, жаль і матір, і вірну дружину, молодую, веселую, класти в домовину, жаль великий, брати мої […]|''«Три літа»; 22.XII 1845, В’юнище''}}
 
{{Q|А я вже думав одружитись, і веселитися, і жить, людей і Господа хвалить…|''«Варнак»; 1-V 1848, Орська фортеця''}}
{{Q|[…] Слово мамо. Великеє, найкращеє слово!|''«У нашім раї на землі…»; І—IV 1849, Раїм''}}
* '' {{Q|Нічого кращого не маєнемає, як тая мати молодая з своїм дитяточком малим.|''«У нашім раї на землі…»; І—IV 1849, Раїм''}}
{{Q|Бо хто матір забуває, того Бог карає, того діти цураються, в хату не пускають.|''«І мертвим, і живим…»; 14.XII 1845, В’юнище''}}
{{Q|Ох діти! Діти! Діти! Велика Божа благодать!|''«Княжна»; VІ-ХІІ 1847, Орська фортеця''}}
{{Q|Жить би, жить, хвалити Бога, кохатися в дітях, так же ні […]|''«[Сотник]»; І-ІV 1849, Раїм''}}
{{Q|[…] Тяжко годувати малих діток неумитих в нетопленій хаті […]|''«Три літа»; 22.XII 1845, В’юнище''}}
{{Q|У багатих ростуть діти — верби при долині, а у вдови одним одно, та й те, як билина.|''«Сова»; 6. V 1844, С.-Петербург''}}
{{Q|Сироту усюди люде осміють.|''«На вічну пам’ять Котляревському»; ХІ-ХІІ 1838, С.-Петербург''}}
{{Q|Сиротині сонце світить (світить, та не гріє) […]|''Катерина»; 1838-1839, С.-Петербург''}}
{{Q|Хто ж сироті завидує — карай того, Боже!|''«Думи мої, думи мої…»; І-ІІІ, 1840, С.-Петербург''}}
{{Q|Недовгий шлях — як човнові до синього моря — сиротині на чужину, а там і до горя.|''«Вітер з гаєм розмовляє…»; 1841, С.-Петербург''}}
{{Q|Тяжко-важко в світі жити сироті без роду, нема куди прихилиться — хоч з гори та в воду.|''«Думка» /«Тяжко-важко в світі жити…»/; 2. XI 1838, Гатчина''}}
{{Q|Тяжко мені сиротою на сім світі жити; свої люде — як чужії, ні з ким говорити […]|''«Думка» /«Нащо мені чорні брови…»/; 1838, С.-Петербург''}}
== З народної криниці ==
* '' Якби ви вчились, так, як треба, то й мудрість би була своя.