Салтиков-Щедрін Михайло Євграфович: відмінності між версіями

Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Sebastos (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 9:
'''Михайло Євграфович Салтиков-Щедрін''' (рос. ''Михаил Евграфович Салтыков-Щедрин'', справжнє прізвище: ''Салтиков'', псевдонім ''Щедрін''; 1826 — 1889) — російський письменник-сатирик, публіцист, державний діяч.
 
== Цитати ==
 
* Благонадійність — це тавро, для здобуття якого необхідно зробити якусь пакість.<ref>''Кожевников А. Ю., Тихонова Т. Б.'' Умом Россию не понять. Словарь приколов. — Санкт-Петербург: Издательский Дом «Нева», 2006. — С. 17</ref>
 
Рядок 26:
** <small>''Чего-то хотелось: не то конституции, не то севрюжины с хреном, не то кого-нибудь ободрать.</small>
 
== Про Салтикова ==
* {{Q
| Цитата = Мені тепер багато треба прочитати. Я абсолютно відстав від нової літератури. Які хороші «Губернські нариси», в тому числі і «Мавра Кузьмівна» Салтикова, і як чудово їх читає Панченко (домашній медик Сапожникова), без тіні декламації. Мені здається, що подібні, глибоко сумні твори інакше й читати не повинно. Монотонне, одноманітне читання сильніше, рельєфніше малює цих бездушних, холодних, цих огидних гарпій.
| Автор = [[Шевченко Тарас Григорович|Т. Шевченко]] «Щоденник»; 5.IX 1857<ref name="Салтиков">[http://cbs-en.ucoz.ru/ELEKTRONNAY_BIB/shevchenkova_krinicja_zbirnik_aforizmiv_iz_tvoriv_.pdf Збірник афоризмів із творів Тараса Шевченка] — Упорядн. В. Дорошенко, Т. В. Майданович. — К.: Криниця, 2003.— 230; 288 с.</ref>
| Коментар =
| Оригінал = Мне теперь много нужно прочитать. Я совершенно отстал от новой литературы. Как хороши «Губернские очерки», в том числе и «Мавра Кузьмовна» Салтыкова, и как превосходно их читает Панченко (домашний медик Сапожникова), без тени декламации. Мне кажется, что подобные, глубоко грустные произведения иначе и читать не должно. Монотонное, однообразное чтение сильнее, рельефнее рисует этих бездушных, холодных, этих отвратительных гарпий.}}
 
* {{Q
| Цитата = Я благоговію перед Салтиковим. О Гоголь, наш безсмертний Гоголь! Якою радістю зраділа би благородна душа твоя, побачивши навколо себе таких геніальних учнів своїх. Друзі мої, щирі мої! Пишіть, подайте голос за цю бідну, брудну, опаскуженную чернь! За цього зганьбленого безсловесного смерда!
| Автор = [[Шевченко Тарас Григорович|Т. Шевченко]] «Щоденник»; 5.IX 1857<ref name="Салтиков">[http://cbs-en.ucoz.ru/ELEKTRONNAY_BIB/shevchenkova_krinicja_zbirnik_aforizmiv_iz_tvoriv_.pdf Збірник афоризмів із творів Тараса Шевченка] — Упорядн. В. Дорошенко, Т. В. Майданович. — К.: Криниця, 2003.— 230; 288 с.</ref>
| Коментар =
| Оригінал = Я благоговею перед Салтыковым. О Го­голь, наш бессмертный Гоголь! Какою радостию возрадовалася бы благородная душа твоя, увидя вокруг себя таких гениальных учеников своих. Други мои, искренние мои! Пишите, подайте голос за эту бедную, грязную, опаскуженную чернь! За этого поруганного бессловесного смерда!}}
 
== Примітки ==