Сковорода Григорій Савич: відмінності між версіями
Вилучено вміст Додано вміст
Friend (обговорення | внесок) м Редагування користувача 5.248.185.38 (обговорення) відкинуті до версії користувача 195.216.210.38 |
Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
{{Особа
| ім'я = Григорій Савич Сковорода
| Зображення = Skovoroda.jpg
| Опис =
| wikipedia = Сковорода Григорій Савич
| source = Григорій Сковорода
| commons = Category:Hryhoriy Skovoroda
}}
'''Григорій Савич Сковорода''' (1722—1794) — український просвітитель-гуманіст, філософ, поет і педагог.
Рядок 114 ⟶ 121:
* ''Тільки людина, глибоко просякнута християнським духом, могла мати таке натхнення'' ([[Іван Павло II]])<ref>[http://www.istpravda.com.ua/articles/2010/10/28/1364/ Неспійманий світом. Сковорода ловив кайф від мандрів («Історична правда», 28.10.2010)]</ref>
* {{Q
| Цитата = Никифору Федоровичу страшенно не сподобався знаменитий «Козак-віршотворець». Він говорив, що це нісенітниця на двох мовах. І я цілком згоден з думкою Никифора Федоровича. Цыкаво знати, що б він сказав, якби прочитав «Малоросійську Сафо». Я думаю, що він придумав би якесь нове слово, тому що слово «нісенітниця» для неї занадто просто. Мені здається, ніхто так уважно не вивчав недолугих творів філософа Сковороди, як князь [Щаховскький]. У малоросійських творах шановного князя з усіма подробицями відбився ідіот Сковорода. А шановна публіка бачить у цих каліках справжніх малоросіян. Бідні земляки мої! Припустимо, публіка людина темна, їй можна пробачити. Але великий граматик наш М.І. Греч у своїй «Історії російської словесності» знаходить [в них?], крім високих естетичних достоїнств, ще й історичний смисл. Він без всяких натяків відносить існування козака Климовського до часів Петра І. Глибоке пізнання нашої історії!!
| Автор = [[Шевченко Тарас Григорович|Т. Шевченко]] повість «Близнецы»; 10.VI — 20.VII 1855, Новопетровське укріплення<ref name="Сковорода">[http://cbs-en.ucoz.ru/ELEKTRONNAY_BIB/shevchenkova_krinicja_zbirnik_aforizmiv_iz_tvoriv_.pdf Збірник афоризмів із творів Тараса Шевченка] — Упорядн. В. Дорошенко, Т. В. Майданович. — К.: Криниця, 2003.— 231; 288 с.</ref>
| Коментар =
| Оригінал = Никифору Федоровичу страшно не понравился знаменитый «Козак-стихотворец». Он обыкновенно говорил, что это чепуха на двух язиках. И я вполне согласен с мнением Никифора Федоровича. Любопнтно би знать, что би он сказал, если би прочитал «Малороссийскую Сафо». Я думаю, что он видумал бы какое-нибудь новое слово, потому что слово «чепуха» для нее слишком слабо. Мне кажется, никто так внимательно не изучал бестолкових произведений философа Сковороди, как князь [Щаховской]. В малороссийских произведениях почтеннейшего князя со всеми подробностями отразился идиот Сковорода. А почтеннейшая публика видит в зтих калеках настоящих малороссиян. Бедние земляки мои! Положим, публика человек темний, ей простительно. Но великий грамматик наш Н. И. Греч в своей «Истории русской словесности» находит [в них?], кроме високих эстетических достоинств, еще и исторический смисл. Он без всяких обиняков относит существование казака Климовского ко времени Петра І. Глубокое познание нашей истории!!}}
* {{Q
| Цитата = Це бив Діоген наших днів, і якщо б не складав він своїх вінегретних пісень, то було б краще. А то, бачите, знайшлися й послідовники. Хоч би і князь Шаховської або Котляревський. У своїй оді на честь к[нязя] Куракіна] - відколок Сковороди.
| Автор = [[Шевченко Тарас Григорович|Т. Шевченко]] повість «Близнецы»; 10.VI — 20.VII 1855, Новопетровське укріплення<ref name="Сковорода">[http://cbs-en.ucoz.ru/ELEKTRONNAY_BIB/shevchenkova_krinicja_zbirnik_aforizmiv_iz_tvoriv_.pdf Збірник афоризмів із творів Тараса Шевченка] — Упорядн. В. Дорошенко, Т. В. Майданович. — К.: Криниця, 2003.— 231; 288 с.</ref>
| Коментар =
| Оригінал = Это бил Диоген наших дней, и если б не сочинял он своих винегретных песень, то было бы лучше. А то, види[те] ли, нашлись и подражатели. Хоть бы и князь Шаховской или Котляревский. В своей оде в честь к[нязя] Куракина] — сколок Сковороди.}}
== Примітки ==
| |||